Манець Іван Федорович

Іван Федорович Мане́ць (нар. 18 вересня 1905, Лозова — пом. 27 січня 1996, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1947 року.

Манець Іван Федорович



Народження	18 вересня 1905(1905-09-18) Лозова, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	27 січня 1996(1996-01-27) (90 років)
	Київ, Україна
Країна	Російська імперія УНР СРСР
Жанр	батальний жанр і історичний живопис
Навчання	Київський державний художній інститут (1947)
Вчитель	Кричевський Федір Григорович, Трохименко Карпо Дем'янович, Єлева Костянтин Миколайович, Самокиш Микола Семенович і Рокицький Микола Андрійович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Партія	ВКП(б)
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 18 вересня 1905 року в селищі Лозовій (нині місто Харківської області, Україна). Член ВКП(б) з 1930 року. Брав участь у німецько-радянській війні, воював у стрілецьких військах. Нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985), Червоної Зірки (10 жовтня 1945), медаллю «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), двома медалями «За відвагу» (17 вересня 1943; 12 жовтня 1943).

1947 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Федора Кричевського, Карпа Трохименка, Костянтина Єлеви, Миколи Самокиша, Миколи Рокицького.

Протягом 1950–х—1970-х років співпрацював із київськими видавництвами «Радянська школа», «Молодь». Жив у Києві, в будинку на вулиці Глібова, № 4/10, квартира № 65. Помер у Києві 27 січня 1996 року

Творчість

Працював у галузях станкового живопису (створював батальні полотна на історичну тематику), станкової і книжкової графіки. Серед робіт:

графіка

серія «Фронтові замальовки» (1941—1945);
«У Монгольських степах» (1947);
«На батарею!» (1947);
«В укриття!» (1947);

живопис

«Атака» (1947);
«Микола Щорс під Черніговом» (1948);
«Російська кіннота і українські козаки переслідують шведів» (1949);
«Прорив Першою кінною армією Польського фронту у 1920 році» (1951);
«Іван Богун» (1954);
«Бій під Жовтими Водами» (1954);
«Батарея» (1958);
«У тяжку годину» (1960);
«Степовий рейд» (1969);
«На рідному згарищі» (1969);
«Спосіб життя» (1977);
«Вони не пройшли» (1970).

ілюстрував книги

«Казки» Михайла Коцюбинського (1952);
«Іван Богун» Якова Качури (1954);
«Легендарний начдив» Семена Скляренка (1955);
українські народні казки «Лисичка-сестричка і вовк панібрат» (1959);
«Перед бурею» Михайла Старицького (1963);
«Богдан Хмельницький» Михайла Старицького (1963, томи 1–3);
«Землянка» Василя Земляка (1966);
«Скарб» Миколи Іщенка (1968).

Брав участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1948 року.

Окремі роботи художника зберігаються у Національному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви».