Маликов Степан Федорович

Степа́н Фе́дорович Ма́ликов (13 (26) грудня 1909 , Горлівка, Катеринославська губернія — 18 січня 1983(1983-01-18) , Київ ) — партійний і господарський діяч СРСР, один з організаторів партизанського руху на території України в 1941–1944 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 3–4-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ (1952–1956).

Народження

13 (26) грудня 1909
Горлівка, Залізнянська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія

Смерть

18 січня 1983 (73 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР

Поховання

Байкове кладовище

Країна

СРСР

Рід військ

партизан

Роки служби

1941–1944

Партія

КПРС

Війни / битви

німецько-радянська війна

Нагороди

Маликов Степан Федорович у Вікісховищі

Біографія

Народився 13 (26) грудня 1909(19091226) року в місті Горлівка, тепер Донецької області (за іншими даними — в місті Старий Оскол Курської губернії) в родині робітників. З 1924 року працював слюсарем Горлівського машинобудівного заводу в Донбасі.

Член ВКП(б) з 1928 року.

З 1930 року — на керівній комсомольській та партійній роботі. У 1938 році закінчив Московський інститут народного господарства. Напередодні та на початку німецько-радянської війни перебував на партійній і господарській роботі в Харкові і Києві. На момент початку війни обіймав посаду заступника голови правління Укоопспілки.

З перших днів Німецько-радянської війни Маликов брав участь в організації евакуації промислових підприємств і населення України на схід. З грудня 1941 року — на фронті. Однак невдовзі був відкликаний в Український штаб партизанського руху (УШПР), де очолював відділ матеріально-технічного забезпечення.

У жовтні 1942 року був призначений керівником оперативної партизанської групи по Житомирській області і як уповноважений УШПР закинутий у тил противника на територію Житомирщини для організації партизанського і підпільного руху. З грудня 1942 року — член Житомирського обласного штабу партизанського руху, уповноважений ЦК КП(б)У з організації партизанського підпілля і партизанського руху на Житомирщині.

Після об'єднання окремих партизанських загонів Маликова було призначено командиром з'єднання імені Миколи Щорса, 14 грудня 1943 року реорганізованого в партизанську дивізію. 27 травня 1943 року Степана Федоровича затверджено на посаду 1-го секретаря Житомирського підпільного обкому КП(б)У, яку він займав до травня 1944 року.

Саме під керівництвом Маликова були встановлені надійні зв'язки з підпіллям міст і сіл, визначені завдання окремим загонам і групам, які в результаті були повністю виконані. Маликов організував тісну взаємодію і якісний зв'язок з партизанськими з'єднаннями О. Сабурова, О. Федорова, М. Наумова, С. Ковпака, партизанами Білорусі.

Всіх зусиль Маликов доклав аби пройшла успішно Житомирська-Бердичівська наступальна операція військ 1-го Українського фронту. Партизани під час цієї операції тримали під контролем усі залізниці, що вели до лінії фронту.

З травня по жовтень 1944 року — заступник голови виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.

У жовтні 1944 — червні 1949 року — заступник наркома (міністра) торгівлі Української РСР.

У червні 1949 — червні 1956 року — голова правління Української спілки споживчих товариств (Укоопспілки).

З січня 1962 до 1973 року — 1-й заступник міністра торгівлі Української РСР.

З 1973 року — на пенсії. Продовжував працювати до 1983 року директором Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів торгівлі Міністерства торгівлі СРСР.

Обирався кандидатом у члени ЦК КПУ на XVII (1952) і XVIII (1954) з'їздах комуністичної партії України. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го і 4-го скликань.

Помер 18 січня 1983 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Нагороди

два ордени Леніна;
Орден Жовтневої революції;
Орден Червоного Прапора (2.05.1945);
орден Богдана Хмельницького I ступеня (7.08.1944);
Орден Вітчизняної війни I та II ступенів;
три ордени Трудового Червоного Прапора;
два ордени Червоної Зірки;
Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (25.11.1969);
медалі.

Джерела та література

Коваль В. С., Поїздник І. І. Маликов Степан Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 471. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Кучер В. І. Партизанські краї і зони на Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1944). — Київ : Наукова думка, 1974. — 144 с.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941-1945): Науково-довідкове видання / Авт.-упоряд.: О. В. Бажан, А. В. Кентій, В. С. Лозицький та ін.; Редкол.: В. А. Смолій та ін. — Київ : Парламентське видавництво, 2001. — 319 с.
Кентій А. В., Лозицький В. С. Невідома війна: (партизан. рух в Україні 1941-1944 рр. мовою док., очима історика) / А. С. Чайковський. — Київ : Україна, 1994. — 255 с.
Чайковський А. С. Війна без пощади і милосердя: Партизанський фронт у тилу вермахту в Україні (1941-1944) / А. С. Чайковський. — Київ : Генеза, 2005. — 408 с. — 1000 прим. — ISBN 966-504-432-Х.
Партизанская война на Украине. Дневники командиров партизанских отрядов и соединений. 1941—1944 / Колл. составит.: О. В. Бажан, С. И. Власенко, А. В. Кентий, Л. В. Легасова, B. C. Лозицкий (рук.). Центральный государственный архив общественных объединений Украины; Мемориальный комплекс «Национальный музей истории Великой Отечественной войны 1941-1945 годов» (Украина). — Москва : ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2010. — 670 с. — (На линии фронта. Правда о войне) — 4000 прим. — ISBN 978-5-227-02146-5. (рос.)