Малий Оденвальд

Малий Оденвальд (нім. Kleiner Odenwald) — південна частина низькогірного хребта Оденвальд, що піднімається до 570,3 м над рівнем моря , та частина природної зони Оденвальдський пісковик на північному заході Баден-Вюртембергу, Німеччина. Розташований ENE від Гайдельбергу та на південь від річки Неккар, яка відділяє Малий Оденвальд від решти Оденвальду, в його ландшафті панує пісковик, що переважає й в Північному Оденвальді.

Малий Оденвальд

49°23′53″ пн. ш. 8°43′34″ сх. д. / 49.3981° пн. ш. 8.72611° сх. д. / 49.3981; 8.72611
Країна	Німеччина
Регіон	Рейн-Неккар Неккар-Оденвальд
Система	Оденвальд
Тип	low mountain range^d
Малий Оденвальд Малий Оденвальд (Німеччина)

Малий Оденвальд у Вікісховищі

Географія

Розташування

Малий Оденвальд розташований у районах Рейн-Неккар та Неккар-Оденвальд, а також у районі міста Гайдельберг. На півночі межує — за годинниковою стрілкою — з річкою Неккар, включно з Неккаргемюндом та Ебербахом, на сході — також Неккаром, включно з Обріггаймом, на півдні — з Райхартсгаузеном, Вайбштадтом та Ешельбронном, а на заході — з Віслохом, Лайменом та Гайдельбергом, який власне лежить на Неккарі. У його межах розташовані муніципалітети Лоббах, Бамменталь, Гайберг, Візенбах, Агластергаузен, Шварцах, Нойнкірхен та Шенбрунн. Найважливішими водними шляхами регіону є Ельзенц(інші мови), Шварцбах(інші мови) та Лоббах(інші мови).

На схід від Малого Оденвальду розташований регіон Бауланд(інші мови), на південь — Крайхгау та на заході — Верхньорейнська рівнина. У його південно-східній частині розташована частина регіону Бруннен^[de].

Природна просторова класифікація та структура

Малий Оденвальд належить до основної одиниці Оденвальдський пісковик (144) в основній групі природних одиниць Оденвальд, Шпессарт і Південний Рен(інші мови) (№ 14) і поділяється на підодиниці Західний Малий Оденвальд (144.1) і Східний Малий Оденвальд (144.2). На півночі ландшафт обох підодиниць веде через долину Оденвальд-Неккар (144.3) до Центрального Оденвальдського пісковику (144.6). На півдні основна одиниця Крайхгау (125) примикає до основної одиниці Гойплаттен-на-Неккарі та Тауберланд(інші мови) (№ 12). Безпосередньо на заході Західний Малий Оденвальд примикає до підодиниці Гайсбергфус (226.1) в основній групі одиниць Північна Верхньорейнська низовина (22) та основної одиниці Бергштрассе (226).

Західний Малий Оденвальд розташований приблизно між Гайдельбергом на північному заході, Неккаргемюндом на північному сході, Мюкенлохом^[de] на сході, Візенбахом та Бамменталем на південному сході, Гауангеллохом^[de] та Майсбахом^[de] на півдні, Віслохом та Нуслохом на південно-південному заході, а також Лайменом та Рорбахом(інші мови) на заході. У межах регіону знаходяться Кольгоф^[de], Вальдгільсбах^[de], Гайберг та Лінгенталь.

Східний Малий Оденвальд лежить приблизно між Неккаргойзергофом^[de] на північному заході, Ерсгаймом^[de] і Плойтерсбахом^[de] на півночі, Неккарвіммерсбахом^[de] і Рокенау^[de] на північному сході, Гуттенбахом(інші мови) і Нойнкірхеном на сході, Міхельбахом і Райхартсгаузеном на півдні, Вальдвіммерсбахом на південному заході та Мюкенлохом на заході. У межах регіону лежать Моосбрунн, Аллемюль, Швангайм, Лейденгартергоф, Гааг^[de] та Шенбрунн.

Західний Малий Оденвальд та Східний Малий Оденвальд безпосередньо не межують один з одним, оскільки вони розділені в районі села Мюкенлох північною частиною Крайхгау, яка межує з долиною Оденвальд-Неккар безпосередньо, а не через підодиниці.

Природний парк та геопарк

Малий Оденвальд є частиною природного парку Неккарталь-Оденвальд. Муніципалітети, що належать до району Неккар-Оденвальд, а також частини району Рейн-Неккар, входять до складу геоприродного парку ЮНЕСКО Бергштрассе-Оденвальд, головною метою якого є розвиток геотуризму.

Гори

Гори, височини та їх передгір'я в Малому Оденвальді включають — відсортовані за висотою в метрах над рівнем моря (м.н.м)

Кенігштуль (570,3 м), на південний схід від Альтштадту Гайдельберга
Геберт^[de] (518,8 м), на південь від Ебербах-Неккарвіммерсбаху
Ауераненкопф (487,8 м), на південь від Гайдельберга-Шлірбаха
Гіршгорнберг (461,6 м), на північний захід від Обер-Шенбрунн; зі схилом до долини Унтерер-Неккарберг
Кольбен (410,3 м), на північний-північний схід від Шенбрунн-Моосбрунн; зі схилом до долини Оберер-Неккарберг
Гайсберг (375,7 м), на південь від Альтштадту Гайдельберга
Неккарберге (367,9 м), на південь від Мюккенлох-Неккаргаузергоф
Верхній міський ліс (363,0 м), на схід від Неккаргемюнда
Оберер-Штадтвальд (325,8 м), на південний захід від Неккаргемюнда
Гіршберг (317 мм), на північний схід від Нуслоха
Неккаррідкопф (297,8 м), на південний захід від Неккаргемюнда в Унтерен-Штадтвальд
Голлмут (285,1 м), на південь від Неккаргемюнда
Зальцберг (259,3 м), на захід-південний захід від Лоббах-Лобенфельда
Баммерцберг (250,3 м), на північ від Бамменталя

Геологія

В Оденвальді, на північ від річки Неккар, є шари строкатого пісковику, який, окрім природного виступу каменю в ландшафті, також характеризує регіональну архітектуру. На південь від річки Неккар передгір'я строкатого пісковику тягнуться на ширину близько 40 км у так званому Малому Оденвальді. Хоча тут більше немає скель, історичні будівлі в містах, збудовані з регіонального каменю, що мають характерний червонуватий відтінок. На півдні порода поступово переходить у мушлевий вапняк(інші мови); тут починається інший природний регіон — Крайхгау.

Історія

Замки Малого Оденвальду, такі як Міннебург^[de] або Шварцах, ймовірно, збудували у Високому Середньовіччі наступниками династії Штауферів; так само абатство Лобенфельд^[de] засноване на землі Гогенштауфенів. Багато невеликих сіл у Малому Оденвальді походять від замкових хуторів або млинових поселень замків. У більшості місць місцеве правління здійснювала регіональна знать. Після уривання династії Гогенштауфенів, починаючи з XIII століття, регіон значною мірою перейшов під оруду курфюрстства Пфальц, чиї володіння там були об'єднані в Штюбер-Цент^[de] у складі оберамту Гайдельберг, чий Зентський суд засідав у Райхартсгаузені.