Максименко Петро Степанович

Максименко Петро Степанович (25 червня 1924, с. Злинка, Кіровоградська область, УРСР — 12 лютого 2012, Ізраїль) — радянський і український художник. Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями.

Максименко Петро СтепановичДата народження25 червня 1924 Місце народженняЗлинка, Зинов'євська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР Дата смерті12 лютого 2012 (87 років) Місце смертіІзраїль Професіяхудожник IMDbID 0538759

Життєпис

Народився 25 червня 1924 р. у с. Злинка (нині Кіровоградської обл.) в родині робітників. Закінчив Київське училище прикладного мистецтва (1955) і Львівський поліграфічний інститут (1970).

Працював художником на Київській та Ялтинській студіях художніх фільмів.

З 1963 р. — художник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Був членом Національної спілки кінематографістів України (з 1972).

П. С. Максименко помер 12 лютого 2012 року в Ізраїлі, похований в місті Цфат.

Фільмографія

Оформив стрічки:

«Дорогою ціною» (1957, асистент художника)
«Штепсель одружує Тарапуньку» (1957, асистент художника)
«Друзі-товариші» (1959)
«За всяку ціну» (1959)
«Йду до вас!..» (1961)
«Дресирувальники» (1962, реж. В. Цвєтков)
«Ключі від неба»
«Тіні забутих предків» (1964, декоратор)
«Криниця для спраглих» (1965, у співавт.)
«Два роки над прірвою» (1966, декоратор)
«Ця тверда земля» (1967, декоратор)
«Вечір на Івана Купала» (1968)
«Важкий колос» (1969, у співавт. з О. Кудрею)
«Хліб і сіль» (1970, у співавт. з О. Кудрею)
«Всього три тижні» (1971)
«Жива вода» (1971)
«Нічний мотоцикліст» (1972)
«Випадкова адреса» (1973)
«Земні та небесні пригоди» (1974)
«Це було в Міжгір'ї» (1975)
«Дніпровський вітер» (1976, новели: «Чари-комиші», «На косі»)
«Женці» (1979)
«Віщує перемогу» (1978, у співавт.)
«Під свист куль» (1981)
«Старі листи» (1981, т/ф)
«Третій у п'ятому ряду» (1984) та ін.