Олександр Григорович Макси́менко (18 листопада 1916, Вільхуватка — 15 березня 2011, Київ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1947 року. Лауреат Сталінської премії III ступеня за 1948 рік. Заслужений художник УРСР з 1972 року. Батько художниці Галини Максименко.
| Максименко Олександр Григорович | |
|---|---|
| Народження | 5 (18) листопада 1916 Вільховатка, Кобеляцький район, Україна |
| Смерть | 15 березня 2011 (94 роки) |
| Київ, Україна | |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна | Російська імперія УНР СРСР Україна |
| Жанр | жанрове малярство, пейзаж, натюрморт і портрет |
| Навчання | Дніпропетровське художнє училище (1938) і Київський державний художній інститут (1947) |
| Вчитель | Панін Михайло Микитович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Єлева Костянтин Миколайович, Єржиковський Сергій Миколайович, Фомін Олександр Іванович, Шаронов Михайло Андрійович, Грабар Ігор Емануїлович і Герасимов Сергій Васильовичd |
| Діяльність | художник |
| Відомі учні | Олійник Олексій Петрович і Прокопенко Микола Антонович |
| Працівник | Київський державний художній інститут |
| Член | Спілка радянських художників України |
| Партія | ВКП(б) |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Нагороди | |
Біографія
Народився 5 [18] листопада 1916 року у селі Вільхуватці (нині Полтавський район Полтавської області, Україна). У 1933—1938 роках навчався в Дніпропетровському художньому училищі, де його педагогами були Юрій Бондар, Михайло Панін. У 1938—1941 роках продовжив навчання у Київському художньому інституті в Олексія Шовкуненка, Костянтина Єлеви, Сергія Єржиковського, Олександра Фоміна, Михайла Шаронова та у 1941—1943 роках — на українському відділенні Московського художнього інституту в Самарканді та Загорську, де був учнем Ігоря Грабаря, Сергія Герасимова.
Брав участь у німецько-радянській війні, як військовий художник 1-го Українського фронту. Під час війни створив галерею портретів офіцерів Червоної армії, замальовки сцен солдатського життя, місць бойових дій. 1947 року закінчив Київський художній інститут. Дипломна робота — картина «Господарі землі».
Член ВКП(б) з 1948 року. Протягом 1949—1951 років викладав композицію на графічному факультеті Київського художнього інституту, після чого перебував на творчій роботі. Мешкав у Києві у будинку на вулиці Філатова, № 10а, квартира № 23 та у будинку на вулиці Лариси Руденко, № 9, квартира № 21. Помер 15 березня 2011 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створював натюрморти, пейзажі, портрети, жанрові картини. Серед робіт:
- «Базар біля мечеті Бібі-Ханим» (1943);
- «Самарканд» (1943);
- «Загорськ. Лавра» (1944);
- «Господарі землі» (1947, Національний художній музей України; варіант — 1951, Харківський художній музей);
- «Під осінь» (1948, Полтавський художній музей);
- «Новатори колгоспних ланів» (1950);
- «Земля. Рілля» (1952, Дніпровський художній музей);
- «Колгоспне поле» (1956, Донецький художній музей);
- «Венеція. Канал» (1956);
- «Колгоспний сторож» (1957);
- «Вода прийшла» (1957, Луганський художній музей; варіант — 1959);
- «Перед сівбою» (1960);
- «На полі» (1961);
- «Седнів. Хата, в якій перебував Тарас Шевченко» (1961);
- «Кобзар Петро Тищенко» (1961);
- «Натюрморт із лимоном» (1961);
- «Доярка Люба» (1962);
- «Думи хлібороба» (1963, Сумський художній музей);
- «Спогади. Тарас Шевченко в Літньому саду» (1964);
- «Перші кроки» (1964—1965);
- «Хліборобка» (1965);
- «Колгоспниця» (1966);
- «Золота осінь» (1968);
- «Зміна» (1968);
- «Седнівський краєвид» (1969);
- «Мати» (1969);
- «У вільну хвилину» (1969—1970);
- «Журавлі летять» (1970);
- «Батьківська журба» (1971);
- «Про хліб» (1972);
- «Полудень» (1973);
- «Троянда» (1973);
- «Зелені овочі» (1973);
- «Колгоспний ярмарок» (1974);
- «Річка Сула» (1975);
- «Вечір. Шефи» (1976);
- «Полтавські колгоспниці» (1976);
- «Дніпрові далі» (1976);
- «Осінній натюрморт» (1976);
- «Хліб, цибуля і яйця» (1976);
- «Так починалося» (1977);
- «Седнів. Садиба Лизогуба» (1978);
- «Яблуня» (1978);
- «Восени» (1978);
- «Седнів. Ранкові тумани» (1978);
- «До нового життя» (1978);
- «Рання весна» (1980);
- «Під вечір» (1980);
- «На Січ» (1982);
- «Журавлі летять» (1984);
- «Матері» (1987);
- «Тарас Шевченко на Чернечій горі» (1990—1994);
- «Портрет ветерана війни А. П. Нагорного» (1991);
- «Кабаки» (1993);
- «Тарас Шевченко в Полтаві» (1994—1995);
- «Льон» (2009);
- «Базарчик» (2010);
- серії
- «Пейзажі» (2000-ті);
- «Натюрморти» (2000-ті).
Крім згаданих музеїв, роботи художника зберігаються у Московському історичному музеї, Національному музеї історії України у Києві, Дніпровському історичному музеї, Чернігівському художньому музеї, Музеї історії міста Києва.
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1947 року, зарубіжних — з 1949 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1950-х, 1982, 1996, 2006 роках.
Зауваги
- За картину «Господарі землі».
- За цією картиною композитор Володимир Нахабін написав симфонію «Ранок нашої Батьківщини».
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Максименко Олександр Григорович, Що таке Максименко Олександр Григорович? Що означає Максименко Олександр Григорович?