Магдала

Магдала (івр. מגדל, «Вежа»; у Новому Завіті використовується арамейська форма Магдала, а у Йосипа Флавія знана як Таріхея) — село на західному узбережжі Генісаредського Озера, близько 6 км на північ від Тверії.

Магдала івр. מגדל
герб
Магдала на Генісаредському Озері
Основні дані
32°49′37″ пн. ш. 35°30′49″ сх. д. / 32.82694° пн. ш. 35.51361° сх. д. / 32.82694; 35.51361
Країна	Ізраїль
Регіон	Північний округ Ізраїля
Перша згадка	у Біблії
Статус міста	МСОП — (національний парк)
Часовий пояс	UTC+2
GeoNames	294374
OSM	↑1375620 ·R (Північний округ)
Міська влада
Вебсайт	www.parks.org.il
Мапа
Магдала Магдала (Ізраїль)
Магдала у Вікісховищі

Історія

У античні часи Магдала була містом. У 1 ст. до н. е. елліністична Таріхея була напевне найбільшим містом Галілеї і за Йосипом Флавієм нараховувала 37600 мешканців. Магдала знана з Нового Завіту як батьківщина Марії Магдалини — одної з ранніх учениць Ісуса Христа. В серпні 2009 року було проведено археологічні розкопки при будівлі Готелю у Магдалі на території місії францисканців у Святій Землі. При цьому знайдено залишки античної синагоги площею бл. 120 м² з мозаїкою на підлозі, кам'яними лавками та стінами прикрашеними фресками. Рельєф з кам'яних блоків у синагозі утворює менору. Керівник розкопок Діна Авшалом-Ґорні схиляється до думки, що на цьому місці розкопано найстарішу з відомих синагог, часів Другого Храму . Конгрегація Легіонерів Христа утримує також «Центр Магдала», наріжний камінь якого заклав у 2004 році папа Бенедикт XVI та бере участь у археологічних розкопках.

За Йосипом Флавієм, місцеві жителі протистояли Іроду Великому та римлянам, при цьому шукали порятунок у численних печерах ваді ель-Гамман — каньйоноподібній долині на захід від Магдали. Внаслідок цих подій місцевість було сильно зруйновано у 66 році. У 12 столітті хрестоносці збудували там церкву, яка, проте, з часом зруйнувалася. Теперішнє поселення засноване у 1910 році і нараховує 2000 мешканців.