Дмитро́ Григо́рович Леви́цький (1735, ймовірно, Київ, Гетьманщина — 4 (16) квітня 1822, Петербург, Російська імперія) — український живописець-портретист, який працював у модних аристократичних салонах Російської імперії. Академік Петербурзької академії мистецтв.
| Левицький Дмитро Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Автопортрет, 1783 р. | ||||
| При народженні | Левицький Дмитро Григорович | |||
| Народження | 1735 ймовірно, Київ, Гетьманщина | |||
| Смерть | 4 (16) квітня 1822 | |||
| Петербург, Російська імперія | ||||
| Поховання | Смоленське православне кладовище | |||
| Національність | українець | |||
| Країна | Військо Запорозьке Російська імперія | |||
| Жанр | Портрети | |||
| Навчання | у художника Антропова | |||
| Вчитель | Антропов Олексій Петрович і Левицький Григорій Кирилович | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Вплив | художників Соколова, В. Боровиковського, Г. Угрюмова. | |||
| Відомі учні | Боровиковський Володимир Лукич і Калиновський Лаврентій | |||
| Твори | портрети | |||
| Батько | Левицький Григорій Кирилович | |||
| Роботи в колекції | Третьяковська галерея, Російський музей, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Музей Хіллвуд, Національна галерея Вірменії, Харківський художній музей, Женевський музей мистецтва і історії, Саратовський художній музей імені Радищева, Yaroslavl Art Museumd, Новгородський музей-заповідникd, Одеський національний художній музей, Павловськ, Державний Літературний музей, Державний історичний музей і Естонський художній музей | |||
| Левицький Дмитро Григорович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Син відомого маляра і гравера Григорія Левицького-Носа. Народився у Київському полку на Гетьманщині. Ще як студент Київської академії, молодий Дмитро запопадливо малював, не раз допомагаючи батькові при його графічних працях для лаврських видань.
1752—1755 — навчання у художника Антропова Олексія Петровича, що приїхав до Києва.
У 1758 дістався до Петербурга, де продовжив навчатися в майстерні Антропова, а відтак у робітнях Карла Легрена й Джузеппе Валеріані (1708?—1761).
1762 — участь в декоративних роботах з приводу коронації нової імператриці Катерини ІІ в місті Москва як помічник Антропова.
1764 — початок самостійної художньої практики в Москві.
1770 — перша участь в виставці Академії вільних мистецтв в Петербурзі й отримання звання академіка за парадний портрет архітектора Кокорінова. Звання дало право на фахову діяльність митця в Петербурзі.
1771 — отримав призначення керівника непрестижного на той час портретного класу Академії.
1772—1776 — серія портретів смолянок.
1778 — відставка з академії (формальний привід — хвороба очей, неформальний — інтрига імператриці).
1807 — нове запрошення в Академію при новому імператорі Олександру І.
1822 — смерть в Петербурзі, де і похований.
При житті зустрічався з гравером, медальєром Якобом Штеліним автором книги «Спогади про художників в Росії» (перевидана з новою назвою російською «Записки об изящных искусствах в России», в 2-х томах, М, 1990). Окрема стаття присвячена портретам Левицького і нотаткам з його біографією.
Творчість
Уже 1763 був модним портретистом аристократичних сфер Петербурга, дарма що тоді ж у столиці працювала ціла низка європейських знаменитостей. Цикл портретів вихованок Смольного інституту — це справжній шедевр тогочасного портретного малярства.
У Женевському музеї зберігається мальований Левицьким портрет Дідро — єдиний із портретів, що його великий французький енциклопедист визнав добрим. Назагал Левицький спортретував ледве не всіх помітніших представників свого часу.
Російський живописець і мистецтвознавець Ігор Грабар писав:
«Найбільшим російським митцем цього часу є учень Антропова — Левицький, твори якого належать до найкращих подвигів європейського портретного мистецтва 18 століття. Успадкувавши від Антропова його серйозність і вдумливість, з'єднав їх Левицький із засліплюючою технікою. І коли в останньому він ще мав суперників на Заході, то в переданні інтимного, невловимого чару обличчя, що не виблискувало красою, не вирізнялося оригінальністю, в зображенні простого, пересічного, непомітного обличчя — не мав він собі пари. Поряд із ним не тільки мистецтво Рейнолдса виходить жорстким і холодним віртуозівством, але й музикальна творчість Гейнсборо здається надто підробленою, її чар — настирливим, а прийоми — завченими, деколи навіть банальними. Такі портрети, як портрет Борщевої, ритмом лінії, несподіваністю й викінченістю цілої композиції, легкої й незвичайно архітектурної під оглядом правдивості малярства, можна рівняти не з тогочасними портретами, а з архітворами Ренесансу».
Вибрані твори
- Портрет архітектора Кокорінова, 1770
- Портрет Урсули Мнішек
- Воронцова Катерина Олексіївна
- Львов Микола Олександрович
- Портрет Н. Сезьомова, 1770
- Портрет Катерини Нелідової,1773
- Портрет Прокофія Акинфійовича Демидова, 1773
- Портрет Катерини Молчанової, 1776
- Марія Дьякова, 1778
- Старий священик, 1779
- Акторка Анна Давіа Бернуцці, 1782
- Портрет Олександра Ланського, 1782
- Портрет дочки в російському вбранні, 1785
- Невідома з трояндою, 1788
- Портрет Миколи Новикова.
Галерея
- Портрет архітектора Олександра Кокорінова. 1769 (Російський музей, Санкт-Петербург).
- Феодосія Степанівна Ржевська та Анастасія Михайлівна Давидова. 1772? (Російський музей, Санкт-Петербург).
- Письменник і філософ Дені Дідро, 1773, Женевський музей мистецтва і історії
- Катерина Миколаївна Хрущова та Катерина Миколаївна Хованська. 1773 (Російський музей, Санкт-Петербург).
- Портрет Прокофія Акинфійовича Демидова. 1773 (Третьяковська галерея, Москва).
- Портрет Олександра Дмитровича Ланського. 1782 (Російський музей, Санкт-Петербург).
- Портрет Урсули Мнішек. 1782 (Третьяковська галерея, Москва).
- Віце-канцлер Олександр Голіцин, 1772
- Алимова, випускниця Смольного інституту, 1775
- Катерина Нелідова, 1773
- Катерина II
- Катерина Воронцова-Дашкова, 1784
- Генерал Йосип Ігельстрьом, 1790
- Микола Новиков, 1797
Пам'ять
- Пам'ятна монета РФ
- Поштова марка СРСР, 1972
- Поштова марка РФ, 2010: Автопортрет
- Поштова марка РФ, 2010: Портрет Г. Алимової
Див. також
- Російське бароко
- Просвітництво
- Парадний портрет
- Санкт-Петербург у мистецтві
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Левицький Дмитро Григорович, Що таке Левицький Дмитро Григорович? Що означає Левицький Дмитро Григорович?