Ланцюг

Ланцю́г, розм. цеп, діал. ланц, лане́ць — конструкція, що складається з однакових жорстких деталей (ланок), рухомо сполучених між собою послідовно та може бути реалізована як:

1. набір металевих кілець, послідовно з'єднаних одне з одним;
2. гнучкий виріб, що складається з послідовно шарнірно сполучених ланок, елемент машин чи споруд, яку використовують для урухомлення виконавчих органів та передавання крутного моменту чи тягового зусилля.

Етимологія

• Слово ланцюг походить через посередництво пол. łańcug (сучасна форма łańcuch) від сер.-в.-нім. незасвідченого слова *lannzug, утвореного, ймовірно, від сер.-в.-нім. lanne («ланцюг») + zug («низка», «ряд»).
• Походження слів ланець, ланц неясне: можливо, вони походять від того ж середньоверхньонімецького lanne або утворені від «ланцюг» внаслідок сприйняття прикінцевого -юг як збільшувального суфікса.
• Слово цеп має питомо українське походження: від д.-рус. чепь/цѣпь < прасл.: *čěpati («хапати», «чіпати», «згинати»). Не виключений зв'язок зі словом «ціп».
• Застаріле ре́тязь (прасл.: *retęzь), очевидно, запозичене з германських мов: порівнюється з дав.-ісл. rėkendi/rėkendr, дав.-англ. racente, давн.в-нім. rahhinza. Менш переконлива версія про питомо слов'янське походження, що пояснює *retęzь як пізнішу форму від *vertęzь — контамінації *v^ьr̥těti («вертіти») + *vęzati («в'язати»). Відомий вираз «увірвався ретязь» («кінчилось терпіння»).

Типи ланцюгів

За конструктивним виконанням розрізняють ланцюги:

• зварні (звичайні й калібровані);
• роликові та втулкові;
• зубчасті;
• пластинчасті (шарнірні);
• розбірні (гачкові) тощо.

Ланцюги, які використовують у техніці за призначенням поділяються на:

• приводні — у приводах машин для передачі механічної енергії між валами;
• тягові — для переміщення вантажів на конвеєрах, елеваторах, транспортерах тощо;
• вантажні — у вантажопіднімальних машинах та гідротехнічних спорудах для підвішування та підіймання вантажів;
• якірні — для сполучення якоря з корпусними елементами судна;
• пилкові — використовують як різальний елемент устаткування у лісозаготівельній, деревообробній та гірничій галузях промисловості;
• рушійні — використовують у вигляді гусениць як рушіїв у приводах транспортних засобів, з метою підвищення прохідності тощо.

Матеріал

Ланцюги виготовляють з ковкого чавуну, сталі. Широко застосовуються в гірничій техніці, зокрема в конвеєрах скребкових, комплексах очисних тощо.

Запобіжний ланцюг

Запобіжний канат (запобіжний ланцюг) — канат або ланцюг, призначений для запобігання від падіння гірничої машини при обриві її тягового органу в процесі експлуатації на пластах з кутами падіння понад 8°.

Див. також

• Ланцюгова передача
• Ланцюжок
• Зірочка (техніка)
• Живий ланцюг