Кутуз

Кутуз, аль-Малік аз-Музафар Саїф ад-Дін Кутуз (араб. الملك المظفر سيف الدين قطز, помер 24 жовтня 1260) — мусульманський полководець і політичний діяч, султан Єгипту з династії Бахрітів.

Кутуз الملك المظفر سيف الدين قطز
Султан Єгипту
12 листопада 1259 — 23 жовтня 1260 року
Попередник:	Мансур Алі
Спадкоємець:	Бейбарс
Народження:	не пізніше 1231  Самарканд
Смерть:	24 жовтня 1260  El Salheya^d, Faqous^d, Шаркія, Єгипет
Причина смерті:	атентат
Поховання:	Місто Мертвих
Країна:	Мамлюкський султанат
Релігія:	Іслам сунітського спрямування
Рід:	Бахріти
Шлюб:	Julnar Hab Al-Rumman^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

За походженням хорезмієць. Був захоплений у полон монголами і проданий рабство. У Дамаску його купив єгипетський торгівець, що постачав невільників для гвардії аюбідського султана. Як мамлюк дослужився до звання старшого еміра.

Із здобуттям влади Айбеком (1250), був у призначений наїбом Єгипту, а після його смерті — оскільки новому султану Мансуру Алі виповнилося лише 15 років — головнокомандувачем. 12 листопада 1259 року усунув від влади Мансура Алі і проголосив султаном себе, поширюючи версію про те, що насправді є близьким родичем покійного шаха Хорезму Мухаммеда II Ала ад-Діна.

Очолював єгипетське військо, що рушило на зустріч монголам, хоча, за поширеною версією, фактичним командувачем був Бейбарс.

Після перемоги над монголами серед мамлюків, незадоволених призначеннями, здійсненими Кутузом у Сирії, виникла змова. 23 жовтня 1260 року під час полювання біля Гази Бейбарс наблизився до султана, нібито із проханням віддати йому привабливу полонянку. Кутуз погодився, і Бейбарс поцілував йому руку. За цим сигналом змовники накинулися на володаря. Смертельний удар Кутузу завдав Анас аль Сілхадар, проте пізніше вбивство Кутуза приписували особисто Бейбарсу.