О́сип Петро́вич Курила́с (7 серпня 1870, Щирець — 25 червня 1951, Львів) — український маляр-живописець, очільник мистецького відділу Пресової кватири Легіону УСС.
| Курилас Осип Петрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Осип Курилас у фронтовій майстерні | ||||
| Народження | 7 серпня 1870 Австро-Угорщина, Щирець | |||
| Смерть | 25 червня 1951 (80 років) | |||
| Львів | ||||
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
| Країна | Австро-Угорщина ЗУНР УНР Польська Республіка СРСР | |||
| Жанр | Батальний, побутовий, портрети, іконопис | |||
| Навчання | Львівська художньо-промислова школа (1886—1889) Краківська академія мистецтв (1895—1900) | |||
| Діяльність | художник, графік, викладач малювання | |||
| Відомі учні | Гарасовська-Дачишин Марія | |||
| Сайт | art.lviv-online.com | |||
| Курилас Осип Петрович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився в містечку Щирець у багатодітній родині дяка, котрий вчителював у народній школі. Потяг до малювання в хлопця проявився рано, художню освіту розпочав 1886-го року, вступивши до Художньо-промислової школи, яку закінчив за 4 роки. Юнак мав бажання продовжувати навчання в Академії мистецтв, але для цього потрібні були гроші, які батько спрямовував на виховання решти своїх дітей. Тож Осип підробляв малюванням ікон і портретів для міщан.
У 1895 році він отримав грошову допомогу від старшого брата, котрий раніше імігрував до Хорватії. Так Осип Курилас стає студентом Краківської академії мистецтв, котру закінчує за п'ять років. У цей час бере участь у виставках, організованих у Львові «Товариством для розвою руської штуки», членом котрого митець стає від 1898-го року. Відвідував картинні галереї Відня, Мюнхена, Дрездена, Праги й Будапешту. Малював картини та ілюстрації до книжок. Написав портрет Миколи Лисенка до 35-річчя творчої діяльності композитора. У 1906 році одружився з полькою Валерією Скорхан.
На початку Першої світової війни вступив добровольцем до лав УСС, був стрільцем булавного відділу І полку Легіону. У ті часи потоваришував з композитором Левком Лепким. Для організації культурно-просвітницької роботи серед стрілецтва було створено Пресову кватиру, яка згуртувала талановитих митців, котрих очолив Осип Курилас. У цей час створив десятки портретів, жанрових картин, листівок і малюнків, які зображують та оспівують подвиги січовиків, ілюструє сатиричні журнали «Самохотник», «Бомба» та інші, малює шаржі й карикатури.
На початку 1920-х років викладав малювання в художній школі, створеній Олексою Новаківським при допомозі митрополита Андрея Шептицького. У 1935 році, після смерти Новаківського, очолив школу. У ті роки малював багато ілюстрацій для газет, часописів і шкільних підручників, картини на релігійну тематику (ікони «Богородиця» та «Ісус Христос»). Товаришував із письменником Василем Стефаником — ілюстрації Куриласа до «Кленових листків» досі вважають одними з найкращих.
У повоєнні роки Осип Курилас працював переважно в жанрі соціалістичного реалізму. Типові назви його тогочасних картин: «Колгосп у Щирецькому районі» чи «На колгоспному дворі».
Помер 25 червня 1951 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
У музеї СШ № 1 м. Щирець є експозиція, присвячена Куриласу Осипу Петровичу.
Твори
- Микола Лисенко
- Іван Мазепа
- Гетьман
1914—1918
- Зміна варти
- Бій на Лисоні
- Відхід добровольців
- Ой видно село
- Прощання
- По бою
- Василь Дідушок
- Сень Горук
- Бо війна війною (3 шт)
та інші.
Галерея
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Курилас Осип Петрович, Що таке Курилас Осип Петрович? Що означає Курилас Осип Петрович?