Петро Федорович Костирко (нар. 2 (14) лютого 1897, Лави — † 14 лютого 1982, Київ) — український архітектор.
| Петро Федорович Костирко | |
|---|---|
| Народження | 2 (14) лютого 1897 Лави |
| Смерть | 14 листопада 1982 (85 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна | СРСР |
| Навчання | Київський художній інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Заклад | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
Біографія
Народився 2 (14 лютого) 1897 в багатому козацькому селі Лави (тепер Сосницького району Чернігівської області). У 1930 закінчив Київський художній інститут. Був учнем П. Альошина, О. Вербицького та В. Кричевського.
З 1936 року викладач Київського художнього інституту, пізніше директор Київського будівельного інституту; з 1963 року професор Київського художнього інституту. Серед учнів: Л. Прибєга, В. Кішкань.
Помер в Києві 14 лютого 1982 року. Похований на Байковому кладовищі.
Творчість
Споруди
- Перша ТЕЦ у Києві, зараз Теплоелектроцентраль № 3 (у вспівавторстві з Кричевським, 1931—1936);
- Житловий будинок письменників «Роліт» на вулиці Леніна в Києві (1931—1934);
- Канівський музей-заповідник Т. Г. Шевченка (в співавторстві з Кричевським, 1936—1938).
Реконструкції
- Будинок історико-краєзнавчого музею (колишнє земство) в Полтаві (1960);
- Будинок міськради в Києві;
- Архітектурна частина надмогильних пам'ятників — архітектору О. Вербицькому (1960), письменникові Ю. Яновському (1961) в Києві (обидва — з скульптором І. Макогоном);
- Пам'ятник П. Запорожцю в Білій Церкві (скульптор І. Кавалерідзе, 1971).
Галерея робіт | |||||||||||
надгробок О. Вербицького | надгробок Ю. Яновського | пам'ятник П. Запорожцю | |||||||||
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Костирко Петро Федорович, Що таке Костирко Петро Федорович? Що означає Костирко Петро Федорович?