Король и Шут

«Король и Шут» (укр. «Король та Блазень», абревіатура КиШ) — радянський та російський рок-гурт. Стиль групи «Король и Шут» поєднує в собі елементи панк-року, традиційного російського року та фолк-року. Гурт найбільш відомий завдяки своїм текстам, які є короткими «казками-страшилками», зазвичай на містичну чи історичну тематику.

Король и Шут
Король и Шут, магазин «Музыкальный мир» 20 листопада 2007р. в м. Сиктивкар
Основна інформація
Жанр	горор-панк, фолк-панк, шок-рок, артпанк
Роки	1988–2014
Країна	СРСР — Росія
Місто	Санкт-Петербург, Росія
Інші назви	Контора, Король Шутов
Мова	російська, українська
Лейбл	Союз
Склад	Олександр Щигольов Яків Цвіркунов Олександр Леонтьєв Павло Сажинов Олександр Куликов Михайло Горшеньов Андрій Князєв
korol-i-shut.ru

Король и Шут у Вікісховищі

Історія

Перші роки (1988—1993)

Гурт був заснований в Ленінграді в 1988 році однокласниками Михайлом Горшеньовим (сценічне прізвисько «Горшок»), Олександром Балуновим («Балу») і Олександром Щигольовим («Поручик») під назвою «Контора». У 1989 році Горшеньов познайомився з Андрієм Князєвим («Князь») в ленінградському реставраційному училищі і запросив його до гурту. Коли почала формуватись нова концепція гурту і з'явились перші казкові тексти, стало зрозуміло, що потрібна нова назва. Були такі варіанти, як «Зарезанный одуванчик», «Апокалипсис», але хлопці зупинились на «Король Шутов», що згодом трансформується в «Король и Шут». Всі навкруги казали, що назва — дурнувата, але Горшок з Князем були впевнені в іншому і казали скептикам: «Ви ще дізнаєтесь, що таке „Король и Шут“!»

Князєв стає основним автором текстів «Короля и Шута», почав використовувати в своїх піснях сюжети народних казок і легенд, вводячи в тексти образи казкових персонажів: тролів, вампірів та інших. Саме через це тексти гурту із самого початку значно відрізнялись від традиційної соціально-протестної тематики текстів панк-гуртів.

Перші демо-записи відбулися в 1989 році, коли Горшок і Князь записали декілька пісень в акустичному супроводі («Дьявол», «Старая церковь» та інші) на магнітофон «Весна».

Літом 1990 року було записано перший магнітоальбом «Ересь». Альбом містив 14 пісень, лише 2 з яких згодом були перезаписані та видані. На даний момент альбом вважається втраченим.

З 1991 року гурт починає записувати окремі пісні у студії Михайла Кольчугіна («История о Мёртвой женщине», «Охотник», «Король и Шут», «В долине болот» та інші). В 1992 році відбувся перший ефір на радіо в програмі Анатолія Гуницького.

Клубний період (1993—1996)

Перший виступ гурту відбувся в 1992 році в школі ритму Ігора Голубєва в будівлі старого рок-клубу. 1993 рік — перший виступ в пітерському клубі «Там-там» Сєви Гаккеля, а також в московскому клубі «Sexton FOZD». З 1993 по 1997 рік «Король и Шут» виступали в пітерських клубах «Там-Там», «Полигон», «Гора», «Тень», «Рок-клуб», «Арт-клиника» та інших.

З 1993 по 1995 Андрій Князєв служить в армії, пише нові тексти, одночасно записуючи ліричні пісні, основна частина яких згодом з'явиться в «Акустичному альбомі». Тим часом гурт на чолі з «Горшком» активно виступає в Петербурзьких клубах з піснями, які через кілька років стануть культовими («Лесник», «Валет и Дама», «Собрание», «Отец и Маски» та інші).

Наприкінці 1995 року на студії Михайла Кольчугіна записується альбом «Будь как дома, Путник!..». Оригінальна версія містила 11 треків, але з невідомих міркувань пісня «Мария» не увійшла в остаточний варіант магнітоальбому, що був виданий в лютому 1996 року на «Always records» накладом бл. 500 екземплярів. Обкладинку до альбому намалював Князь, який, до речі, не брав участі у записі, бо на момент запису перебував в армії.

В 1995 році до гурту приєднався гітарист Яків Цвіркунов.

В 1996 році була знята передача про «Король и Шут», яка неодноразово транслювалась в ефірі 5-го каналу. Результатом зйомок цієї передачі стали чотири низькобюджетних кліпи на пісні «Дурак и молния», «Внезапная голова», «Садовник», «Блуждают тени».

Початок популярності

Перший номерний альбом «Камнем по голове» був записаний та виданий в 1996 році. Наступного року вийшов альбом «Король и Шут», але успіх до гурту прийшов тільки в 1998 році з «Акустическим альбомом» Цей альбом відрізнявся від панк-року попередніх в бік більшої мелодійності. На цьому альбомі до гурту приєдналась скрипалька Марія Нефьодова, що значно вплинуло на музику КиШа, створивши сильний ухил в сторону фолк-року. Зміна жанру принесла групі нову хвилю популярності, так-от балада Акустичного альбому «Прыгну со скалы» потрапила на першу строку «Чартової Дюжини».

На початку 1999 року гурт дає сольний концерт в ГЦКЗ Олімпійський. По телебаченню транслюється перший професійний кліп гурту на пісню «Ели мясо мужики», яка також потрапляє в хіт-парад Нашого радіо.

У 2000 році виходить черговий альбом «Герои и злодеи», з якого до хіт-парадів потрапляє пісня «Помнят с горечью Древляне». На підтримку альбому КиШ дають тур містами Росії та України, виступивши в Зеленому театрі парку Горького та на стадіоні «Ювілейний». Відеозапис виступу в Києві був виданий на відеокасетах і мав назву «Live in Kiev». Того ж року гурт видає Збірку «Собрание», а потім — один зі своїх найуспішніших альбомів «Как в старой сказке». На цьому, а також наступному альбомі, «Жаль, нет ружья!» гурт починає загравати в текстах з темою анархії та панків. Але через «несерйозну» репутацію гурту і майже пародійну стилістику текстів багато російських панків не сприймають гурт серйозно і навіть нерідко заперечують його жанрову приналежність. Проте, в молодіжному середовищі КиШ стають майже культовим гуртом.

Король и Шут повторює свій успіх в хіт-парадах — пісні «Проклятый Старый Дом», «Мёртвый Анархист» і «Медведь» потрапляють на вершину «Чартової дюжини», кліп на «Проклятый старый дом», знятий режисером Валерієм Хаттіним, транслює MTV Росія. Гурт отримує ряд премій: премію «Поборолл», премію «Овация», премію журналу Fuzz. В 2002 Король и Шут — хедлайнер фестивалю Нашествие, та всі наступні роки — фестивалю «Пятница, 13-е».

Криза середини 2000-х

У 2004 році виходить альбом «Бунт на корабле», три пісні з якого присвячені тематиці піратів та мореплавання. Кліп «Месть Гарри» транслюється MTV. На цьому альбомі музика гурту відчула вплив альтернативи, частка фольк-музики зменшилась, що було неоднозначно сприйнято слухачами. В гурту виникають проблеми зі складом: його покидають скрипачка Марія Нефьодова, басист Олександр (Балу) Балунов, гітарист Олександр (Ренегат) Леонтьєв. В творчості «Короля и Шута» відбувається застій, популярність гурту починає знижуватись. У 2005 Році Горшок і Князь одночасно видають сольні альбоми. Альбом Горшеньова «Я Алкоголик-Анархист», який повністю складався з перероблених пісень гурту «Бригадный Подряд», витриманий в дусі панк-року, в той час як сольник Князєва «Любовь Негодяя» тяжіє до фольк-року.

До 2006 року новий склад «Короля и Шута» остаточно комплектується. Сергій Захаров стає новим бас-гітаристом, а Дмитро «Каспер» Рішко — скрипалем. Гурт вирішує обійтись без другого гітариста. В новому складі КиШ випускають альбом «Продавец кошмаров», пісні «Марионетки», «Маска», «Ром», «Отражение» та «Джокер» знову потрапляють в хіт-паради на радіо.

15-річчя гурту

У 2007 році гурт з туром, присвяченим 15-річчю колективу, успішно гастролює Росією. У всіх великих містах гурт дає 2-годинні концерти. В другій половині року гурт починає роботу над новим альбомом. Звукорежисер гурту Павло Сажинов переходить в основний склад гурту як клавішник. Його місце займає молодий звукорежисер Денис Неволін. Також у КиШ з'являється постійний фотограф гурту — Вікторія Віатріс.

18 листопада 2008 року вийшов десятий альбом Тень клоуна. Пісня «Тринадцята рана», яка написана Горшком на вірші Андрія Федечка з гурту Сонце-Хмари, співається українською мовою та суржиком і присвячена Нестору Махно.

11 жовтня 2010 року гурт випустив новий альбом — «Театр демона», стиль якого самі музиканти назвали «арт-панком». Гурт відійшов від використання важких інструментів, використавши такі як акустична гітара, рояль, віолончель, скрипка, мандоліна, губна гармоніка.

Антиукраїнські висловлювання

На одній з пресконференцій 2008 року лідер гурту Михайло Горшеньов назвав жителів західної частини України «западенцями», які нечесно приєдналися до України та заявив, що Львів — польське місто і висловив бажання, щоб це місто було якнайскоріше взято Польщею.

В інтерв'ю під час розмови про українських письменників Генрі Лайон Олді Горшеньов назвав їх росіянами. На зауваження журналістки, що вони з Харкова, співак відповів: «Так, так, вони з Харкова. Росіяни. З Харкова — росіяни. З Києва — росіяни. Вся Україна — росіяни». На заперечення журналістки, що хоча й вони «пишуть російською мовою, але вони з Харкова», «вони українці», вокаліст запитав у неї чи не націоналістка вона.

В 2009 році, під час відповідей на запитання російського пропагандистського "Аргуметів і Фактів", Горшку і Князю задали питання:

Питання: Шановний Горшок! Якби у Вас з'явилася чудова можливість поговорити з Нестором Махно або іншими анархістами, що б Ви у них запитали насамперед?

Горшок: Я хотів би більше поговорити з Кропоткіним і Бакуніним. Думаю, з Махно можна нормально побухати.

Князь: Постріляти

Горшок: Важливі все-таки ідеологи в цьому плані, а Махно був все-таки солдатом анархії.

Князь: Пополювати на людей Петлюри.

Горшок: Петлюрівці, як ми знаємо, українські націоналісти. Я бачив кліп «Воплі Відоплясова», вони були в формі Петлюри, не дуже приємно. Мені боляче, що рубали російських офіцерів. У фільмі «Тарас Бульба» все за книжкою. Гоголь Росію ніколи не підводив. Хохол, виставивши шашку вперед, каже: «За Росію!» Ось це наша Росія.

Оригінальний текст (рос.)

Вопрос: Уважаемый Горшок! Если бы у Вас появилась чудесная возможность поговорить с Нестором Махно или другими анархистами,что бы Вы у них спросили прежде всего?

Горшок: Я хотел больше поговорить с Кропоткиным и Бакуниным. Думаю, с Махно побухать нормально.

Князь: Пострелять

Горшок: Важны все-таки идеологи в этом плане, а Махно был все-таки солдат анархии.

Князь: Поохотиться на людей Петлюры.

Горшок: Петлюровцы, как мы знаем, украинские националисты. Я видел клип «Вопли Видоплясова», они были в форме Петлюры, не очень приятно. Мне больно, что рубили русских офицеров. В фильме «Тарас Бульба» все по книжке. Гоголь Россию никогда не подводил. Хохол, выставив шашку вперед, говорит: «За Россию!» Вот это наша Россия.

В 2011, коли ВО Свобода проводило протести в Львові, коли там мали виступати Король і Шут, вони заявляли, що рокери пропагують демонизм та сатанізм.Андрій Князєв газеті "Крымское Время", яка, після анексії Криму, стане російською, відреагував на ці події так:

Знаєте, ура-патріоти, як правило, більше говорять, ніж роблять. Тому що за своєю природою націоналісти боягузи. Напевно, їм просто потрібно було відзвітувати перед господарями про «виконану роботу», ось і «пошуміли», правда, лише на словах. Адже навіть у Львові, де ми теж побували, акцію протесту нормально організувати не зуміли – опустилися до телефонних дзвінків про «замінування» концертного майданчика. Так, затримали нам концерт на годину, напевно, сприяли зриву аншлагу, але цим тільки створили нам додаткову рекламу, а себе виставили справжніми клоунами. Почитайте численні коментарі в інтернеті: над нашими опонентами сміється весь пострадянський простір! Свободівці, хлопці з 90-х: з дешевими понтами, хіба що замість малинових піджаків – вишиванки.

Оригінальний текст (рос.)

Знаете, ура-патриоты, как правило, больше говорят, чем делают. Потому что по своей натуре националисты трусы. Наверное, им просто нужно было отчитаться перед хозяевами о "проделанной работе", вот и "пошумели", правда, лишь на словах. Они ведь даже во Львове, где мы тоже побывали, акцию протеста нормально организовать не сумели – опустились до телефонных звонков о "заминировании" концертной площадки. Да, задержали нам концерт на час, наверное, способствовали срыву аншлага, но этим только создали нам дополнительную рекламу, а себя выставили настоящими клоунами. Почитайте многочисленные комментарии в интернете: над нашими оппонентами смеется все постсоветское пространство! Свободовцы, ребята из 90-х: с дешевыми понтами, разве что вместо малиновых пиджаков - вышиванки.

В інтерв'ю в Києві 2002-го року на програмі «Решето» Горшеньов заявив що у України, Білорусі та Молдови — одна культура. В 2011-му, за 3 роки до окупації Криму, Горшеньов заявляв що Крим — це територія Росії. Після перемоги Віктора Ющенка на виборах президента 2004-го року, Горшеньов бажав українцям «нормального президента». У 2011-му він також заявляв про бажання заборонити гурт «Океан Ельзи».

За словами директору гурту «Король і Шут» Дмитра Сухіченко Михайло Горшеньов завжди називавав себе «російським хохлом».

В 2018 Андрій Кнзяєв в інтерв'ю російського пропагандистського "Аргументам тижня" казав:

- На трагічні українські події ви відреагували піснею «Русский дух». Чому ви вирішили виступити проти війни з позиції російського патріотизму, а не з позиції глибокого інтернаціоналізму, що зазвичай більш властивий панків і анархістів? Ви не згодні з ліворадикальним гаслом «Наша батьківщина – все людство»? Ваша батьківщина – суто Росія, російська культура, російський світ?

- Я вихований в радянський час, і для мене, як і раніше, всі колишні республіки – наші, рідні. Це моє виховання, і мені це з себе не викорінити, та й чи потрібно? Коли хтось згадує Польщу, у мене перші думки – дружня держава. Потім згадую нинішні реалії, і картинка змінюється в гіршу сторону. А що говорити в цьому ключі про Україну? Ми разом пройшли Велику Вітчизняну війну, і це зміцнило наш зв'язок, але нинішній час має свої правила і свої цінності. У ряді речей світ змінюється на краще, але в ряді – ні.

- Ви також написали пісню «Брат»: «Заспокойся, брате, їй-Богу! Невже ти хорошого життя захотів? Яку дорогу ти обрав? Що тобі на вухо чорт наспівав?». «Чорт» тут – просто фігура мови? Або ж «чорт» в даному випадку має цілком конкретні обриси всюдисущого Дяді Сема?

- Дядько Сем... Це ім'я закарбувалося в моїй пам'яті з часів сатиричного радянського журналу «Крокодил», перегортання якого було рідкісною радістю в той нудний, порівняно з нинішньою епохою, час. Чорт – він же спокусник. У рамках нинішньої політики чорт – це Дядько Сем. Але мені невідомо, чому і заради чого все сталося саме так і кому вигідна ця конфронтація. Одне ясно: з часів Першої світової війни буржуазне суспільство мріяло розділити Росію і Україну. Дай Бог нашим народам у складний період не втратити братські узи! Відректися завжди легко, а відновити спалені мости набагато складніше.

Оригінальний текст (рос.)

- На трагические украинские события вы отреагировали песней «Русский дух». Почему вы решили выступить против войны с позиции русского патриотизма, а не с позиции глубокого интернационализма, обычно более свойственного панкам и анархистам? Вы не согласны с леворадикальным лозунгом «Наше отечество – всё человечество»? Ваше отечество – строго Россия, русская культура, русский мир? - Я воспитан в советское время, и для меня по-прежнему все бывшие республики – наши, родные. Это моё воспитание, и мне это из себя не выкорчевать, и надо ли? Когда кто-то упоминает Польшу, у меня первые мысли – дружественная держава. Потом вспоминаю нынешние реалии, и картинка меняется в худшую сторону. А что говорить в данном ключе про Украину? Мы вместе прошли Великую Отечественную войну, и это укрепило нашу связь, но нынешнее время имеет свои правила и свои ценности. В ряде вещей мир меняется к лучшему, но в ряде – нет.

- Также вы написали песню «Брат»: «Уймись, брат, ей-Богу! Неужто ты хорошей жизни захотел? Какую дорогу ты выбрал? Что тебе на ухо чёрт напел?». «Чёрт» здесь – просто фигура речи? Или же «чёрт» в данном случае имеет вполне конкретные очертания вездесущего Дяди Сэма?

- Дядя Сэм… Это имя отложилось в моей памяти со времён сатирического советского журнала «Крокодил», пролистывание которого являлось редкой радостью в то скучное, по сравнению с нынешней эпохой, время. Чёрт – он же искуситель. В рамках нынешней политики чёрт – это Дядя Сэм. Но мне неведомо, почему и ради чего всё произошло именно так и кому выгодна данная конфронтация. Одно ясно: со времён Первой мировой войны Россию и Украину буржуазное общество мечтало разделить. Дай Бог нашим народам в сложный период не утратить братские узы! Откреститься всегда легко, а восстановить сожжённые мосты куда сложнее.

Колишні учасники гурту — Андрій Князєв, Олексій Горшеньов, та усі учасники нинішьного гурту «Северный Флот» є фігурантами бази Миротворець.

Смерть Михайла Горшеньова

В ніч з 18 на 19 липня 2013 року на сороковому році життя Михайло Горшеньов помер. Причиною смерті названа серцева недостатність.

До кінця 2013 року учасники гурту провели прощальний тур містами України, Росії та Білорусі, після чого припинили своє існування під цією назвою. Учасники гурту одностайно вирішили, що разом зі смертю Михайла Горшеньова, ідейного натхненника гурту, існування гурту не має сенсу. Після прощального туру музиканти створили новий гурт під назвою «Северный Флот» (укр. «Північний флот»), за назвою однойменної пісні гурту «Король и Шут».

Офіційно гурт перестав існувати 1 січня 2014 року.

Стиль музики

Стилі музики різних альбомів кардинально відрізнялись, від класичного російського року («Камнем по голове»), елементів панк-року («Король и Шут») і хард-року («Как в старой сказке», «Бунт на корабле») до акустичних фоль-рокових періодов («Акустический альбом»). Стилістика та музика КиШ схожа на горор-панк гурти, особливо Misfits. Горшеньов, давній шанувальник цього гурту, часто з'являвся на концертах в майці з його логотипом.

Дискографія

Студійні альбоми

1996 — Будь как дома, путник!.. (Будь як вдома, подорожній…)
1996 — Камнем по голове (Каменем по голові)
1997 — Король и Шут (Король та Блазень)
1998 — Акустический альбом (Акустичний альбом)
2000 — Герои и злодеи (Герої і лиходії)
2001 — Как в старой сказке (Як у старій казці)
2002 — Жаль, нет ружья! (Шкода, нема рушниці!)
2004 — Бунт на корабле (Бунт на кораблі)
2006 — Продавец кошмаров (Продавець жахів)
2008 — Тень клоуна (Тінь Клоуна)
2010 — Театр демона (Театр демона)
2011 — TODD. Акт 1. Праздник крови (Свято крові)
2012 — TODD. Акт 2. На Краю (На Краю)

Концертні релізи

1997 — Праздник скоморох
1998 — Живая коллекция
1998 — Концерт на Манежной площади
1999 — Ели мясо мужики
2000 — Live in Kiev
2003 — Мёртвый анархист
2004 — Концерт в Олимпийском
2011 — Тень клоуна
2014 — На краю. Live

Збірки

2001 — Собрание
2001 — Энциклопедия российского рока
2003— Лучшие хиты
2004 — Подарочно-коллекционное издание на 3-х кассетах
2005 — MP3 коллекция
2007 — Страшные сказки
2009 — Лучшие песни
2009 — Новая антология
2015 — TODD
Быль и Небыль (бокс-сети) — Том I (2020), Том II (2022) і Том III (2024)
2023 — сериал «Король и Шут. Официальный саундтрек. Часть 1» (2023), Збірка перезаписаних пісень

Відео

Страшные истории. Томъ 1 (2003)

Сольні альбоми

2005 — Я Алкоголик Анархист — сольний проєкт Михайла «Горшка» Горшеньова
2005 — Любовь Негодяя — сольний проєкт Андрія «Князя» Князєва
2017 — Песни о любви и дружбе — сольний проєкт Олександра «Балу» Балунова

Сингли

Гурту

1998 — Ели мясо мужики
2001 — Проклятый старый дом
2002 — Воспоминания о былой любви
2002 — Возвращение Колдуна
2002 — Мёртвый анархист
2002 — Медведь
2004 — Исповедь вампира
2004 — Месть Гарри
2006 — Ром
2006 — Марионетки
2008 — Дагон
2009 — Танец злобного гения
2023 — Мы верим в «Зенит»

Пов'язані

2013 — Стрелы, Северный Флот
2014 — Вперёд и вверх, Северный Флот
2014 — Боль, Андрій Князєв та Олексій Горшеньов
2017 — Смерть Шута, Балу, Князь, Чача, Сид та Маррадёр

Раритети

1989 — Ранние записи («Контора»)
1990 — Ересь («Контора»)
1991 — Первое электричество («Король Шутов»)
1992 — Второе электричество
1993 (у 2018 випущений офіційно) — Истинный убийца
1994 — Первый EP
1994 — Будь как дома, путник…

Участь в триб'ютах

«КИНОпробы. Tribute Виктор Цой» (2000)
«Гражданская Оборона. Трибьют. Часть 2» (2003)
«НАИВные песни» (2005)
«Соль. Часть 2» (2010)

Відеокліпи

Постановочні

1997 — Дурак и молния
1997 — Блуждают тени
1997 — Садовник
1997 — Внезапная голова
1998 — Ели мясо мужики
2001 — Проклятый старый дом
2004 — Месть Гарри
2006 — Ром
2006 — Джокер
2010 — Фокусник
2014 — Тринадцята рана (Кліп був знятий у 2009 році)
2016 — От женщин кругом голова (Кліп був знятий у 1996 році)
2017 — Лесник (Анімаційний кліп)
2023 — Гимн Шута
2023 — Мы верим в Зенит
2023 — Медведь (анімаційний кліп)

Концертні

1996 — Лесник
1996 — Камнем по голове
1999 — Охотник
2000 — Следи за собой
2002 — Волосокрад
2002 — Гимн Шута
2003 — Мёртвый анархист (Кліп був знятий в 2002 році)
2007 — Верная жена
2008 — Марионетки
2010 — Танец злобного гения

Пов'язані

2005 — Соловьи (Горшок)
2013 — Вперёд и вверх (Северный Флот, пам'яті М. Горшеньова)
2015 — Ведьма и осёл (Юлія Коган та Андрій Князєв)
2017 — Я иду к тебе домой (Балу, пісня Контори)

Триб'ют гурту

2014 — Король и Шут. Трибьют — подвійний триб'ют гурту
2023 — сериал «Король и Шут. Официальный саундтрек. Часть 2»

Учасники

Михайло Горшеньов† (Горшок) — вокал
Олександр Леонтьєв (Ренегат) — гітара, бек-вокал
Олександр Щигольов (Поручик) — барабани
Яків Цвіркунов — гітара, бек-вокал
Павло Сажинов — клавішні
Олександр Куликов — бас-гітара

Колишні учасники

Олександр Балунов (Балу) — бас-гітара
Сергій Захаров (Захар) — бас-гітара
Шурік Васільєв (Вася) — барабани
Дмитро Рябченко (Рябчик) — бас-гітара
Дмитро Кандауров (Колбаса) — бас-гітара
Григорій Кузьмін — бас-гітара
Олексій Горшеньов (Ягода) — барабани
Марія Нефьодова (Маша) — скрипка
Андрій Князєв (Князь) — вокал
Дмитро Рішко (Каспер) — скрипка

Нагороди

Премія «Кактус» 1994 — нагороджена клубом «10», як Найкращий панк-гурт року.
Премія «Лучший альбом 1996 года» — за альбом «Камнем по голове»
Премія «Лучшая песня 2000 года» за пісню «Прыгну со скалы» за підсумками голосування «Чартової дюжини» 2000 року на Нашому радіо.
Премія «Лучшая группа 2001 года» по версії журналу «Fuzz»
Премія «Поборол!» від «Нашего Радио» в номінації «Выбор слушателей» — 2002 рік
Премія «Овация» в номінації «Лучшая рок-группа» — 2002 рік
Награждение лучшему второму вокалисту Андрею Князеву — 2002 рік
Премія лучшая рок-группа 2003 года по версії Нашего радио
Премія лучший вокалист 2002—2003 — Михаил Горшенев
Премія лучший бас-гитарист 2002—2003 — Александр Балунов.
Премія «Лучшая песня 2006 года» за пісню «Марионетки» за підсумками голосування «Чартовой дюжины» 2006 року на Нашем радио
Премія «Выбор интернета», Чартова дюжина — 2008 рік
Премія «Лучший клип 2008» по версії журналу «Fuzz» за кліп «Ром»
Премія Rock Alternative Music Prize (RAMP) в номінації «Respect Ruнета» — 2008 рік
Премія «Лучшая песня десятилетия» по версії «Нашего Радио» за пісню «Прыгну со скалы»
Премія «Лучший бас-гитарист 2007—2008» — удостоївся Сергій Захаров, по версії журналу «Петербургский музыкант»
Премія «Лучший исполнитель на смычковых инструментах 2007—2008» — Дмитро «Каспер» Рішко, по версії журналу «Петербургский музыкант»
Премія «Лучший видеоклип 2007—2008» — за відео на пісню «Ром», по версії журналу «Петербургский музыкант».
Премія «Лучший альбом 2010 года» за альбом «Театр демона» від порталу «Musecube.ru»
Премія «Лучшая песня 2010 года» за пісню «Танец злобного гения» за підсумковим голосуванням «Чартова дюжина» 2010 року на Нашем радио
Премія «Лучшая группа» по результатам голосування підсумкової «Чартової дюжини» 2013 на Нашем радио
Премія «Лучший вокалист» (Михаил Горшенев) за результатами голосування підсумкової «Чартовой дюжины» 2013 року на Нашем радио.
Премія «Лучшая песня НАШЕго радио» за пісню «Лесник»
Премія «За вклад в развитие хоррора» гурту «Король и Шут» від журналу «Мир фантастики» напочатку 2014 року
Премія «Легенда» Михайлу Горшеньову від «Нашего Радио» в 2014 році (посмертно)
Премія «Легенда» гурту «Король и Шут» від «Нашего Радио» в 2023 році.

Твори, присвячені творчості гурту

Фільми та серіали

Документальні

2014 — Король Шутов
2023 — Всё ещё на троне: наследие «Короля и Шута»
2023 — Михаил Горшенёв. Легенда о Короле и Шуте

Ігрові

2023 — «Король и Шут»

Книги

Лібабова Е. А.

2007 — «Король и Шут… И живые споют про мертвецов» / Під ред. І. Ю. Стогова
2013 — «Король и Шут. Ангелы панка»

Олександр Балунов

2016 — «Король и Шут. Между Купчино и Ржевкой»
2017 — «Король и Шут. Бесконечная история»

В 2019 році на основі книгодилогії вийшла компіляція «Король и Шут. Как в старой сказке»

Андрій Князєв

2017 — «Король и Шут. Старая книга»
2018 — «Король и Шут. Старая книга II. Незавершённые истории»
2023 — «Сказочный мир шута»