Миро́н Миха́йлович Корду́ба (2 березня 1876, с. Острів, нині Тернопільський район — 2 травня 1947, Львів) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
| Мирон Михайлович Кордуба | |
|---|---|
| Народився | 2 березня 1876 с. Острів, нині Тернопільський район |
| Помер | 2 травня 1947 (71 рік) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна | Австро-Угорщина ЗУНР УНР Польська Республіка СРСР |
| Діяльність | вчений, публіцист, історик, письменник |
| Alma mater | Віденський університет і ЛНУ ім. І. Франка |
| Науковий ступінь | професор |
| Знання мов | українська |
| Заклад | Варшавський університет |
| Членство | Січ[2] і Наукове товариство імені Шевченка |
| Конфесія | УГКЦ |
| У шлюбі з | Євгенія Цегельська |
| Діти | Роман, Клавдія, Стефанія |
| |
Біографія
Народився 2 березня 1876 року в селі Острів (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна) в родині священика УГКЦ. Мати — Емілія Кордуба (до шлюбу Любович), донька священика.
Після закінчення сільської початкової школи в 1885–1891 роках навчався в Тернопільській (першій) класичній гімназії (зокрема, у 1889 році закінчив IVa, у 1891 — VIa класи), у 1891—1893 роках (7–8 класи) продовжив навчання у Львівській академічній гімназії, після закінчення якої був прийнятий 1893 року на факультет філософії Львівського університету. 1894 року слухав лекції Михайла Грушевського й потрапив до невеликого числа його улюблених учнів.
У 1895–1896 роках навчався у Відні, що тоді був відомим центром вивчення світової історії. Тут пише дисертацію «Історія і відносини в Галицькому князівстві XIII ст.».
18 квітня 1898 року здобув у Віденському університеті звання доктора філософії. 1897 року обраний президентом відомого академічного товариства «Січ», яке відіграло важливу роль у розвитку історії Західної України. У цей час працює у Віденській університетській бібліотеці, здійснює багато досліджень у віденському архіві.
Матеріальні труднощі змусили його повернутися до України. Наприкінці 1900 року поселяється в Чернівцях, де працює до 1913 року (спочатку суплент (помічник вчителя), потім учитель) у Другій державній гімназії, викладає світову історію та географію. У Чернівцях заснував Українське історичне товариство, до якого увійшли викладачі та студенти Чернівецького університету. Рецензував праці Івана Франка, друкував власні дослідження з топоніміки, етнографії та історії Буковини.
1 липня1903 року — обраний дійсним членом Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові.
Листувався з Іваном Крип'якевичем, з яким підтримував теплі стосунки.
Під час Першої світової війни проживав у Празі, співпрацював із Союзом визволення України, вів просвітянську роботу в таборі українських військовополонених Зальцведель.
Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 року Мирон Кордуба як представник Буковинської Національної Ради став делегатом Української Національної Ради ЗУНР. З січня до квітня 1919 року перебував у румунських в'язницях у Чернівцях.
У квітні 1919 року переїхав до Станиславова. Працював професором Державної реальної школи, був референтом Державного секретаріату закордонних справ ЗУНР.
Наприкінці вересня 1919-го року повернувся до Львова, працював викладачем історії в академічній гімназії, а також продовжував активну діяльність в НТШ, викладав в Українському таємному університеті (з 1921 до 1923 року був деканом філософічного (філософського) факультету УТУ).
Після початку переведення українських учителів-істориків до польськомовних навчальних закладів залишався єдиним українцем-педагогом в Академічній гімназії до 1929 року.
21 січня 1929 року вченого запросили до Варшавського університету як надзвичайого професора східноєвропейської історії, де 1937 року він став професором історії України. Друкувався у варшавському двомісячнику «Sprawy Narodowościowe».
Після закриття нацистами університету, з 1940 року працював учителем української гімназії в Холмі. Повернувшись до Львова, працював у Науковій бібліотеці міста (1941—1942), вчителем I та II українських гімназій. У 1944—1945 — в. о. професора кафедри історії України, у 1945—1947 — в. о. професора, завідувач кафедри південних і західних слов'ян історичного факультету Львівського університету.
30 квітня 1947 р. на робочому місці в бібліотеці ім. В. Стефаника у нього стався інсульт. Помер 2 травня 1947 року у віці 71 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле № 72.
Вшанування пам'яті
- У Львові та Чернівцях на честь Мирона Кордуби названо вулиці.
Праці
- Автор:
- низки ґрунтовних праць («Північно-Західна Україна» [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.], «Територія і населення України» [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.], «Етнографічна територія України», «Історія Холмщини й Підляшшя» [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]. «Болеслав-Юрій II» [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.], «Богдан Хмельницький у Белзчині й Холмщині» [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]), статей («Маркіян Шашкевич», «Про історичну повість», «Шевченко як краєзнавець і археолог» та ін.).
- статей в Польському біографічному словнику (зокрема, «Богдан Хмельницький», «Тиміш Хмельницький», «Юрій Хмельницький»,Гедеон Святополк-Четвертинський)
- Збирав матеріали до історико-географічного словника Галичини.
- 1938 року вийшла його праця «Що кажуть нам назви осель? [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]», в якій подано першу класифікацію українських топонімів.
- Перекладав українською мовою твори Гі де Мопассана і Йогана фон Ґете.
- За австрійських часів дописував до журналу Ukrainische Rundschau, див.:
- Das Schulwesen in der Bukowina und die Ruthenen, Nr. 1 (1907). S. 14—19.
- Abgeordneter Jan Zamorski als Geschichtsschreiber, Nr. 2 (1908). S. 15-20.
- Корбуда М. Ілюстрована історія Буковини / написав др. Мирон Кордуба. — Чернівці: З друк. тов. «Рус. ради», 1906. — 87 с. [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
Родина
Дружина Євгенія Цегельська, шлюб уклали 1901 року.
Діти:
- Роман (1902 р. н.), випускник Данцизької політехніки (1927);
- Клавдія (1906 р. н.);
- Стефанія (Ольшанська, 1908 р. н.) — учасниця УВО, діячка товариства «Просвіта», дружина Т. Білинського.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Кордуба Мирон Михайлович, Що таке Кордуба Мирон Михайлович? Що означає Кордуба Мирон Михайлович?