Олекса́ндр Іва́нович Копиле́нко (1 серпня 1900, Костянтиноград — 1 грудня 1958, Київ) — український письменник, педагог, критик, вояк полку ім. Костя Гордієнка Армії УНР.
| Олександр Іванович Копиленко | |
|---|---|
Олександр Копиленко у 1928 році | |
| Народився | 1 серпня 1900 Костянтиноград, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1 грудня 1958 (58 років) Київ, Київська область, УРСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство | УНР, СРСР |
| Діяльність | письменник, педагог, критик |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Знання мов | українська і російська[1] |
| Мова творів | українська |
| Роки активності | з 1922 |
| Автограф | |
| Копиленко Олександр Іванович у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Роботи у Вікіджерелах | |
Життєпис
Народився 1 серпня 1900 року в місті Костянтиноград (нині — Берестин) Полтавської губернії у сім'ї залізничника.
У 1912 році вступає до Костянтиноградської вчительської семінарії і в 1916 році закінчує круглим відмінником природничий факультет. З 1915 до 1916 року працював робітником дослідної сільськогосподарської станції в Костянтинограді.
У березні 1918 року служив два тижні в армії УНР в Костянтинограді. У 1918—1919 роках — помічник лаборанта дослідної сільськогосподарської станції в Костянтинограді.
З 1920 до 1921 року був завідувачем політпросвіту Костянтиноградського відділу народної освіти.
У 1921—1925 роках — студент біологічного факультету Харківського інституту народної освіти.
- 1922 рік — перше оповідання: «Там мабуть край»
- 1923 рік — виходить перша збірка «Кара-круча»
- 1926 рік — оповідання для дітей «Сенчині пригоди»
До 1926 року — інструктор клубного відділу, заступник редактора та виконувач обов'язків редактора журналу «Всесвіт» у Харкові. У 1928 році перебував у творчому відрядженні в Німеччині та Чехословаччині.
Протягом 20-х років публікуються перші книги Копиленка «Кара-Круча», «Буйний хміль», «Іменем українського народу», які за короткий час кілька разів перевидавалися.
Копиленко був членом літературних об'єднань «Плуг», потім «Гарт», ВАПЛІТЕ, «Пролітфронт», входив до складу редколегії журналу «Соціалістична борозна», співпрацював у товаристві кінорежисерів, літераторів та сценаристів, яке скорочено називалося «Кореліс».
Цькування та репресії проти українських письменників, що завдали нищівного удару українській культурі, примусили деяких відомих письменників, у тому числі й О. Копиленка, до тяжкого вибору. 1929 р. разом з П. Панчем, Ю. Яновським, Остапом Вишнею, Ю. Смоличем та О. Донченком він підписує лист-звернення до радянського уряду і всього українського народу з вимогою покарати ворогів.
1934 року Олександр Копиленко видав збірку оповідань для дітей «В лісі», у якій були цікаві спостереження за природою, життям птахів та звірів. Відтоді і до кінця свого життя він немовби дописував цю книгу. Надалі під назвою «Як вони поживають» вона здобула популярність серед читачів, неодноразово перевидавалася.
З 1934 року жив у Києві в будинку письменників Роліт. З Києвом пов'язана дія дилогії, що принесла письменнику популярність, — романів «Дуже добре» (1936) та «Десятикласники» (1938).
Аркадій Любченко:
Рівно рік тому... перший день офіційної евакуації, хоч від сусідів приховували цю справу... Бачу - стоїть автобус у під'їзді, а туди вантажать величезні валізки та вузли... а там Копиленко пре колосального клунка, загорнутого у килим... Він преться до автобуса, пре поперед себе клунка, а там у середині аж сидить Смілянська з дитиною, ще хтось з жінок з дітьми. І він просить їх негайно вийти, дати місце клункові....
Помер 1 грудня 1958 року в Києві. Похований на Байковому цвинтарі (ділянка № 8а).
Родина
- Син — письменник, журналіст, перекладач Любим Копиленко (1932—1999).
- Онук — юрист, політик, доктор юридичних наук Олександр Копиленко (нар. 1961).
- Онука — заслужена журналістка України Марія Копиленко.
- Невістка — музикознавиця, піаністка, педагог Людмила Каверіна (1931—2003).
Вшанування пам'яті
- Встановлена меморіальна дошка на будинку письменників Роліт, де жив Олександр Копиленко.
- Про письменника знято фільм «Олександр Копиленко» (1972, редактор М. Костогриз).
- У 1978—1989 рр. редакція журналу «Барвінок» вручала літературно-мистецьку премію імені Олександра Копиленка.
- Ім'я Олександра Копиленка присвоєне школі № 1 Берестинської районної ради Харківської області, вул. Дмитра Лінського, 49.
- У Києві існує вулиця Олександра Копиленка (названа на честь письменника у 1960 році).
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Копиленко Олександр Іванович, Що таке Копиленко Олександр Іванович? Що означає Копиленко Олександр Іванович?