Мико́ла Дми́трович Клими́шин (25 лютого 1909, Мостище, нині Калуського району, Івано-Франківської області — 4 жовтня 2003, Детройт, США) — український політичний діяч, учасник українського визвольного руху 1920—1950 років. Член УВО та ОУН. Доктор наук з літературознавства. Дійсний член НТШ.
| Микола Дмитрович Климишин | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження | 25 лютого 1909 с. Мостище, нині Калуського району, Івано-Франківської області, Україна |
| Смерть | 4 жовтня 2003 (94 роки) м.Детройт, штат Мічиган, США |
| Alma Mater | Станиславівська українська гімназія, Ягеллонський університет і Український вільний університет |
| Псевдо | «Недобитий», «Непоборний», «Отава» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Українська держава (1941) → США |
| Климишин Микола Дмитрович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в с. Мостище Калуського повіту на Станіславщині (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Калуського району, Івано-Франківської області, Україна). Навчався у Станіславській гімназії, з 6 класу — член УВО, член ОУН з часу утворення (1929). Це спричинило 3 травня 1928 року зміну оцінки з поведінки на «незадовільна» та відміну виставленої гімназією оцінки «добра».
Політична діяльність під час польської окупації
Від 1929 — студент Краківського університету. Очолював краківський відділ ОУН, який переправляв націоналістичні видання («Розбудова Нації», «Сурма», «Український Націоналіст») на українські території. Заарештований 14 червня 1934 р. у Кракові, звинувачений у приналежності до ОУН і підготовці до замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. У Варшавському процесі (1935—1936) засуджений на довічне ув'язнення. Після падіння Польщі, в 1939—1941 — у Кракові, керував засиланням людей на Волинь і Полісся. Закінчив старшинську школу ім. Є. Коновальця.
16 листопада 1939 р. одружився з Оленою Недзвєцькою, яка також брала активну участь у діяльності ОУН.
У боротьбі з нацистами
З квітня 1941 — член Головного проводу ОУН. Очолив Північну похідну групу ОУН під проводом Степана Бандери. У вересні 1941 р. посланий у Житомир на розслідування вбивства Омеляна Сеника та Миколи Сціборського. Очолив похідну групу «Північ», затриманий 3 вересня 1941 р. Після року тюрми знову ув'язнений на 2,5 роки. Пройшов через концтабір Аушвіц. Звільнений 19 грудня 1944 року.
На еміграції
З 1945 — фінансовий референт Проводу ОУН, організатор і керівник теренового проводу Німеччини. Здобув докторат з української літератури в Українському вільному університеті. З 1949 року жив у США. Захистив докторську дисертацію про Б. Лепкого. У Проводі ОУН — референт з виховання молоді. Був секретарем Головної ради ОУН та головою осередку НТШ у Детройті.
Автор спогадів «В поході до волі» (Детройт, Т. 1 — 1975, Т. 2 — 1998), які головний командир УПА Василь Кук назвав «дуже цінними».
Помер у м. Детройт, що в штаті Мічиган, США. Похований на цвинтарі Слівед.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Климишин Микола Дмитрович, Що таке Климишин Микола Дмитрович? Що означає Климишин Микола Дмитрович?