Київський автобус — автобусна система міста Києва, що діє з 10 грудня 1925 року.
| Київський автобус | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Місто | Київ |
| Дата відкриття | 1925 |
| Кількість маршрутів | 93 |
| Кількість автобусних депо | 4 |
| Кількість автобусів | 609 (з них 485 — діючі) 1075 автобусів очікують на списання |
| Типи автобусів | CityLAZ-12 CityLAZ-20 МАЗ-105 МАЗ-107 МАЗ 203 МАЗ 215 Mercedes-Benz Citaro MAN Lion's City Anadolu Isuzu Citiport 12[tr] |
| Вартість проїзду | 8.00 ₴ |
| Експлуатуюча організація | КП «Київпастранс» |
| Сайт | http://kpt.kyiv.ua |
Історія
XIX століття
Перші спроби експлуатації омнібусів — попередників автобусів — у Києві були здійснені ще наприкінці XVIII століття. Хоча в другій половині XIX століття Київ був одним із передових міст Російської імперії, у місті не було пасажирського транспорту, крім візників.
У 1879 році підприємець Левін закупив 7 омнібусів, розрахованих на перевезення 8 пасажирів, і почав їхню експлуатацію в Києві. Незважаючи на дешевизну вартості проїзду порівняно з візниками, цей вид транспорту незабаром перестав існувати. Виною всьому стали незадовільний технічний стан омнібусів і їхня нестача на вулицях. Тогочасні омнібуси можна порівняти з нинішніми вантажними «маршрутками», у яких перевозиться вдвічі більше пасажирів за їхню провізну здатність.
ХХ століття
Наприкінці першої декади XX століття міська Дума розробила проєкт введення в експлуатацію в Києві восьми автобусних ліній з передачею їх у концесію. Але реалізувати цей проєкт повною мірою не вдалося через відсутність підприємців, готових вкласти гроші в такий сумнівний і витратний захід. Тоді в Києві процвітав трамвай з розгалуженою мережею, і автобусне підприємство могло просто прогоріти.
Автобусний рух у Києві починався двічі: у 1911 і 1913 роках, але за деякий час експлуатація автобусних ліній закінчилася, і цей вид транспорту не завоював довіри у киян. Ці автобуси знаходились на території Лук'янівського трамвайного парку.
10 грудня 1925 року, після встановлення радянської влади в Україні, у столиці було відкрито перше регулярне автобусне сполучення за маршрутом «Пл. ІІІ Інтернаціоналу — вул. Л. Пятакова» (теперішні Європейська пл. — вул. Саксаганського), пізніше відкрили другу лінію — Деміївську. Ініціатором запуску руху був керівник Комунгоспу інженер Олександр Тирмос. На маршруті працювали автобуси «Фіат» та «Daimler-Benz» (за нинішніми мірками їх можна назвати мікроавтобусами).
З 1929 року автобусний парк Києва став поповнюватися першими радянськими автобусами, побудованими на базі вантажівок: Я-3, Я-6, АМО-4 і АМО-Ф15. У 1932 році до Києва почали надходити кутасті й примітивні машини ЗІС-8, а в 1938-му — досить елегантні 24-місні ЗІС-16. У 1937 році в київському автопарку нараховувалося 60 автобусів, у 1939 році — близько 80, однак вони суттєво не впливали на обсяг пасажироперевезень, через постійні поломки, недосконалість конструкцій, дуже малу провізну здатність, їхню малу кількість і, врешті-решт, відсутність доріг із твердим покриттям. У 30-ті роки основним видом транспорту був трамвай.
У 1934 році біля нинішньої станції метро «Либідська» у Боєнському провулку була організована «Автобусно-таксомоторна база № 1». Туди відразу ж надійшло 20 нових автобусів із дерев'яним кузовом «ГАЗ-0330» (на 16 сидячих місць). Незважаючи на брак запчастин і самих автобусів, вони пропрацювали до початку Другої світової війни.
Слід зазначити, що автобуси тих років були фактично вантажівками, пристосованими для перевезення пасажирів.
Друга світова війна та вторгнення німецьких військ у серпні 1941 року практично повністю паралізували транспортне сполучення Києва.
- У 1945 році почалося відновлення автобусного господарства, і вже в червні 1946-го в столиці було організовано автобусний парк № 1 по вулиці Васильківській, який існує і понині. Він протягом 13 років був єдиним автобусним парком у Києві.
- У 1946 році почали надходити машини з Заводу імені Сталіна ЗІС-154. Це була перша модель, створена не на шасі вантажівки. ЗІС-154 — справжній автобус вагонної компоновки, причому з революційним рівнем комфорту для пасажирів. Саме ЗІС-154 разом із капотними машинами ГАЗ-0330, ЗІС-16 і ГЗА-51 становив автобусний парк повоєнного Києва.
- У 1951 році до Києва почали надходити вдосконалені автобуси ЗІС-155. Разом із ЗІС-154 вони на десятиліття стали основою автобусного парку в Києві.
- У 1958 році на київських маршрутах з'явилися й автобуси з емблемою ПАЗ-652. Невеликі, що вміщували 45 осіб, машини з двома вузькими дверима, були направлены на перевезення з малим пасажирообігом.
- У 1968 році цей автобус став називатися ПАЗ-672 після модернізації. Він добре прижився на вузьких вуличках приватного сектора в Совках, Мишоловці і районі Монтажник.
На маршрутах ПАЗи використовував тільки 1-й парк, де їх налічувалося понад 50 одиниць. Пізніше завод з міста Павлово, що на річці Ока, поставляв у місто нову модель ПАЗ-3205, і її ще й досі можна зустріти на не багатьох збережених ПАЗівських маршрутах, наприклад на № 12, 19, 28, 111.
- 1959 року на лівому березі Дніпра було відкрито другий автобусний парк (адреса підприємства — вул. Дружба Народів, 40). Частина автобусних маршрутів була передана на обслуговування до нововідкритого підприємства.
Автобуси перевозили пасажирів з площі Сталіна в Стару та Нову Дарницю, на Печерськ, Сталінку та у передмістя. Поступово розгалужувалася автобусна мережу Києва. Саме автобуси першими приходили на нові масиви: Соцмісто, Воскресенку, Гідропарк, Лісовий, Оболонь, Вигурівщину-Троєщину, Харківський.
- На початку 1960-х років почалося масове надходження перших українських автобусів ЛАЗ-695. Швидко витісняючи застарілі ЗІС-155 і заповнюючи нові маршрути Чоколівки і Відрадного, Нивок і Борщагівки, Воскресенки і Академмістечка, нові ЛАЗи становили переважну основу парку Києва в 60-70х роках.
- У 1964 році почала надходити модель ЛАЗ-695Е. Автобус ЛАЗ-695 виявився настільки вдалим і надійним, що з деякими архітектурними та технічними змінами (695М, 695Н), продовжував залишатися головним автобусом в місті аж до середини 1970-х років. У 1980-х роках ЛАЗи разом з «Ікарусами» працювали на багатьох лініях. Навіть сьогодні легендарний затишний 695-й із вчорашнього дня зустрічається на київських лініях.
- У 1965 році в АП № 1 налічувалося 367 автобусів, з них автобусів ЛАЗ було 267 одиниць, трохи менше машин було в АП № 2. АП № 1 обслуговував 42 міських маршрути.
- Лише в 1967—1968 роках на маршрутах міста у ЛАЗу з'явилився конкурент у вигляді угорського Ikarus 620 в 1-му і 2-му парках (пізніше моделей 556 і 180) і ЛіАЗ-677 в АТП-09125 і 09123, які почали працювати на найбільш завантажених напрямках, переважно районах новобудов. Автобуси ЛіАЗ-677 не стали настільки масовими в місті, як ЛАЗ-695 або Ікаруси, але не менше 300 автобусів цієї моделі в 3, 4, 5 парках з 1968 по 1990 роки возили киян на правому березі, і лише в 2004 році останній «слон» — таке прізвисько мав серед водіїв ЛіАЗ — зійшов з дистанції.
- У 1973 році в Києві на маршруті № 49 проводилися випробування першого українського автобусного поїзда з двох зчеплених автобусів ЛАЗ-695М. Випробування такого роду будуть проведені майже через 30 років, а в 1970-ті роки з великим пасажиропотоком були покликані справлятися зчленовані Ikarus 180 (як їх називали, «Фантомас»), благо братерська допомога РЕВ надавалася без проблем.
- З середини 1970-х років угорські автобуси марки Ikarus все активніше завойовували київські вулиці, так Ikarus 556 і зчленований Ikarus 180 від 1-го і 2-го автобусних парків, стали працювати на маршрутах з великим пасажиропотоком. 180-та модель — це був екзотичний автобус із двома салонами, з'єднаними між собою гофрованим переходом.
Усі роки до міста приходили на випробування автобуси різних заводів і конструкцій, але мало хто з них залишилися в Києві так надовго, як, наприклад, знамениті Ікаруси сімейства 200. Почали надходити ці автобуси в 1973 році. Трьохдверний Ikarus 260, трохи пізніше зчленований — Ikarus 280 з чотирма дверима (у просторіччі «гармошка»). Ці жовті автобуси з величезними вікнами і просторим салоном були майже як візитка міста в 1980-х роках, настільки багато їх було, особливо на Лівому березі.
Станом на 1978 рік в Києві діяли 87 автобусних маршрутів загальною довжиною 647 км, якими курсували 862 автобуси. Пасажиропотік становив близько 1 млн пасажирів на добу.
- У 1981 році відкритий автобусний парк № 6, що став обслуговувати новий житловий масив Оболонь. Двома роками пізніше автобуси з'явилися на житломасиві Вигурівщина-Троєщина — найбільшому житловому масиві Києва, за чисельністю населення порівняний з обласним центром України. У парку в найкращі роки було 400 «Ікарусів», які обслуговували Троєщину, Оболонь, Мінський масив і Виноградар.
Пік розквіту автобуса в Києві припадає саме на середину 1980-х років, коли постійно відкривалися нові маршрути і постійно поповнювався парк машин. Якщо у 1981 році на 86 маршрути виходило 892 автобуси у годину пік, то вже у другій половині 1980-х років на 110 маршрутах працювало понад 1000 автобусів у годину пік.
- У 1982—1984 роках Львівський завод представив місту нову модель автобуса середнього класу ЛАЗ-4202, але невелика партія цих машин виявилася вкрай не доопрацьованою і через кілька років була списана.
- У 1989—1990 роках до автопарку № 5 на заміну знятому з виробництва ЛіАЗ-677 прибула партія з двадцяти нових ЛіАЗ. Ці 12-метрові машини моделі ЛіАЗ 5256, при удаваній сучасності і зручності, виявилися вкрай низької якості, і більше ніколи не закуповувалися для Києва.
- У 1990 році Київ отримав останні Ікаруси, і угорська марка стала для нас історією. Протягом трьох років машини цього класу не поставлялися до Києва взагалі.
У 1992 році ЛАЗ нарешті освоїв випуск модернізованої моделі 42021, і в 1993 році ці автобуси в кількості 65 штук поповнили автобусні парки, у яких був брак машин.
У 1993 році почалася нова ера нашестя львівських машин до Києва. Синьо-білі машини з мотором «Рено» випробовувалися на маршруті № 3 «Ленінградська пл. — Голосіївська пл.», І за 3 наступних роки у міські парки надійшло 138 автобусів цієї моделі.
Розпад СРСР не міг не позначитися і на автобусному транспорті Києва: постійно скорочувалися випуски на існуючі маршрути, вкорочувалися довгі маршрути. Гостро відчувався брак рухомого складу: для першої половини 1990-х років картина перекошеного «Ікаруса», що від'їжджає від зупинки, на якій ще залишилося багато пасажирів, стала звичайною. Аналогічна ситуація була і з пасажирськими перевезеннями трамваєм і тролейбусом.
Критичну ситуацію, що склалася з пасажирськими перевезеннями в Києві, врятувало тільки введення таксомоторних перевезень. Першими здійснювати перевезення пасажирів без надання пільг стали автобусні парки в 1996 році. Автобуси з'являлися з трафаретами «Автобусний таксомотор», перші машини з'явилися на експресних маршрутах, які обслуговують Вигурівщину-Троєщину (№ 21к, 26е, 57е, 59е), трохи пізніше з'явилися маршрути, не повторюючі траси міського транспорту. Саме в цей важкий період на маршрути вийшли не задоволені повною мірою за містом, автобуси з міжміських трас — ЛАЗ-699Р і Ikarus 250 (загалом понад 50 одиниць). Їх використовували переважно на експресних і таксобусний маршрутах.
- У 1997 році з'явилися «ГАЗелі» і знамениті помаранчеві «Псковавто» московського ЗАТ «Автосвіт». «Маршрутки» лише доповнювали стандартний міський транспорт, але замінити його ніяк не могли.
- Середина 1990-х років характеризується відкриттям нових автобусних маршрутів, експресного переважно типу, які обслуговували «спальні» райони. Були відкриті троєщинські маршрути № 14е, 35е, 64е, 67е, 113е, 114е, 115е; раніше були відкриті експреси № 21е, 110е.
Доїжджаючи до метро практично без зупинок на 10 хвилин раніше основних маршрутів, вони користувалися великою популярністю у пасажирів, особливо в ранковий час.
У 1997 році у деяких АТП з'явилася практика випуску на звичайні маршрути автобусів в експресному режимі (зокрема, на маршрути №№ 2, 9, 90). Скоро експресні перевезення канули в лету, а їхню нішу зайняли маршрутки.
Львівський автобусний завод спеціально для потреб Києва зібрав надвеликий зчленований автобус ЛАЗ-6205. Ці машини, призначені для заміни «Ікарусів-280», так фактично і не взяли в Києві. Лише два автобуси прибуло в АТП-13028 (АП № 1), і вони недовгий час пропрацювали на автобусному маршруті № 17. Пізніше вони були передані в Васильківське АТП, а одна з машин до 2006 року працювала в Полтаві.
- У 1998 році до Києва надійшла нова партія великих автобусів ЛАЗ-52523, після неї стали надходити автобуси ЛАЗ-52527 з одинарною третьою дверцьою.
ХХІ століття
У 2000—2001 роках були закриті через «нерентабельність» маршрути № 24, 51, і після цього почалася тиха стагнація київського автобуса: закривалися маршрути, зменшувалися випуски на існуючі маршрути, не закуповувався рухомий склад у належному обсязі і потрібного типажу.
У 2001 році, після проведення тендеру, до міста надійшли 120 багатомісних автобусів Volvo B10M[en] та «Сканія-112». Це були зчленовані моделі для приміського сполучення та не дуже годилися для напружених київських ліній. Крім того, «північне» виконання машин було без кватирок і зі слабкою вентиляцією, і влітку в них було жарко. Машини відомих шведських виробників були не нові, їх просто списали у Швеції.
Керівництво Києва періодично презентувало нові експериментальні машини: «Сканія», низькопідлоговий «Соляріс», зчленований ЛАЗ великої місткості. На жаль, ці машини не стали закуповувати для роботи в Києві, зіславшись на брак фінансів, просто захопившись маршрутками. А тим часом на забутих міською адміністрацією зупинках все збільшувалися натовпи народу, який примушували користуватися немісткими та некерованими маршрутками.
У 2003 році КМДА оголосила тендер на закупівлю 145 автобусів, і перші машини вже почали надходити наприкінці 2003 року. За 2003—2004 роки надійшло 80 автобусів МАЗ-103, 30 — зчленованих МАЗ-105, 20 ЛАЗ-525270, 10 зчленованих ЛАЗ-А291. Трохи пізніше надійшло 5 принципово нових трьох вісних 15-метрових машин Богдан А231 черкаського заводу. Основний акцент цих поставок був зроблений на низькопідлогові машини, тобто відсутність сходинок у дверях. Це прискорює посадку-висадку пасажирів і робить їх зручнішими для пасажирів.
Водночас Львівський автобусний завод, з тріском провалив тендер 2003 року через відсутність низькопідлогових машин, на автосалоні SIA-2004 представив свій низькопідлоговий екземпляр ЛАЗ-А183. Ця була машина, яку можна назвати повноцінно низькою підлогою, на відміну від МАЗів і Богдана А231, у яких немає ступенів лише на 1 і 2 дверей. У серпні 2004 року цей лайнер проходив випробування на таксомоторному маршруті № 69Т. У травні 2005 року до міста почали надходити перші серійні екземпляри.
25 та 26 жовтня 2025 року вперше на маршруті № 57 у тестовому режимі почав роботу двоповерховий міський автобус MAN A39, який Київ отримав у подарунок від міста-побратима Берліна. Про це повідомили у КП «Київпастранс». Двоповерховий автобус виходить на маршрут лише у вихідні, щоб вивчити експлуатаційні можливості для використання на маршрутах загального користування. Автобус обладнаний 83 місцями для сидіння: 28 — на першому поверсі та 55 — на другому. Крім того, передбачено 45 місць для стоячих пасажирів винятково на першому поверсі. Автобус відповідає принципам безбар'єрності.
1 листопада 2025 року в Києві на регулярну пасажирську експлуатацію вийшов третій двоповерховий автобус MAN A39, який курсує бульваром Академіка Вернадського. Третій автобус має низку візуальних відмінностей від попередніх двох MAN A39.
Маршрути
| Номер | Розклад | Кінцева А | Кінцева Б | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 2 | [1] | вул. Шолуденка | вул. Кікабідзе | |
| 2т | [2] | Михайлівська Борщагівка | Кільцева дорога | Тимчасовий маршрут на час реконструкції станції швидкісного трамваю «Кільцева Дорога» |
| 5 | [3] | Залізничний вокзал «Центральний» | вул. Ізюмська | Із заїздом до вулиці Байкової |
| 6 | [4] | Дарницька площа | вул. Милославська | Вулицями Оноре де Бальзака, Радосинською, Лісківською та Радунською |
| 7 | [5] | Залізничний вокзал «Центральний» | Львівська площа | |
| 9 | [6] | Станція метро «Лук'янівська» | вул. Кікабідзе | |
| 10 | [7] | Станція метро «Лісова» | Селище Рибне | |
| 11 | [8] | Станція метро «Лісова» | Радіоцентр (с. Биківня) | |
| 11д | [9] | Станція метро «Лісова» | Дачне містечко «Сосновий Бор» | Із заїздом до с. Биківня. Три рейси в день |
| 12 | [10] | вул. Ізюмська | Залізничний вокзал «Південний» | |
| 14 | [11] | Станція метро «Нивки» | Лісорозсадник | |
| 14т | [12] | Проспект Відрадний | Контрактова площа | Тимчасовий маршрут на час ремонту трамвайної лінії по вул. Глибочицькій. |
| 17 | [13] | Станція метро «Харківська» | вул. Драгоманова | |
| 18 | [14] | Станція метро «Харківська» | Харківське шосе (до вул. Михайла Кравчука) | |
| 19 | [15] | Станція метро «Васильківська» | вул. Ізюмська | |
| 20 | [16] | Станція метро «Площа Українських Героїв» | ж/м Корчувате | |
| 21 | [17] | Станція метро «Почайна» | вул. Милославська | Вулицями Каштановою, Оноре де Бальзака |
| 22 | [18] | Музей авіації | вул. Тростянецька | |
| 23 | [19] | вул. Салютна | вул. Симиренка | |
| 24 | [20] | Залізничний вокзал «Центральний» | Національний музей історії України у Другій світовій війні | |
| 25 | [21] | Залізнична станція «Київ-Волинський» | Національний музей історії України у Другій світовій війні | |
| 27 | [22] | Станція метро «Либідська» | с. Пирогів | |
| 28 | [23] | Станція метро «Деміївська» | вул. Альпійська | |
| 30 | [24] | вул. Академіка Єфремова | Санаторій «Лісова галявина» (Пуща-Водиця) | |
| 31 | [25] | Станція метро «Політехнічний інститут» | вул. Татарська | |
| 32 | [26] | Станція метро «Нивки» | Мінський масив | |
| 33 | [27] | Станція метро «Лісова» | Лісовий масив | Вулицями Кіото, Мілютенка, Лісовим проспеком |
| 33т | [28] | ДВРЗ | Станція метро «Чернігівська» | Тимчасовий маршрут на час реконструкції трамвайної лінії по вулиці Алматинській |
| 35 | [29] | вул. Гліба Бабіча | вул. Підлипка | |
| 35к | [30] | Станція метро «Славутич» | вул. Підлипка | Працює тільки у будні дні |
| 36 | [31] | Станція метро «Дорогожичі» | вул. Сирецька | |
| 36ТР | [32] | вул. Чорнобильська | вул. Північна | Тимчасовий маршрут замість тролейбусу № 36 |
| 37 | [33] | Станція метро «Святошин» | ж/м «Західний» | |
| 37А | [34] | Станція метро «Святошин» | с/к «Чайка» | |
| 38 | [35] | вул. Метрологічна (до с. Хотів) | Станція метро «Деміївська» | |
| 39 | [36] | Станція метро «Голосіївська» | вул. Ракетна (с. Жовтневе) | |
| 40 | [37] | Станція метро «Героїв Дніпра» | с. ДВС | Через площу Тараса Шевченка |
| 41 | [38] | Станція метро «Героїв Дніпра» | с. ДВС | |
| 42 | [39] | Микільська Слобідка | вул. Єлизавети Чавдар | |
| 43 | [40] | Станція метро «Видубичі» | с. Козин | |
| 43к | [41] | Станція метро «Видубичі» | санаторій Конча-Заспа | |
| 44 | [42] | вул. Милославська | Залізнична платформа «Березняки» | Вулицями Лісківською, Радунською |
| 45 | [43] | Станція метро «Дарниця» | проспект Петра Григоренка | |
| 46 | [44] | Станція метро «Лівобережна» | вул. Микитенка | |
| 47 | [45] | Станція метро «Нивки» | Станція метро «Дорогожичі» | Вулицями Данила Щербаківського, Ружинською, Януша Корчака, бульв. Павла Вірського |
| 48 | [46] | Станція метро «Лівобережна» | готель «Славутич» | |
| 49 | [47] | Станція метро «Лівобережна» | Залізнична платформа «Березняки» | |
| 50 | [48] | вул. Північна | Залізничний вокзал «Центральний» | |
| 51 | [49] | Станція метро «Либідська» | Станція метро «Червоний Хутір» | |
| 52 | [50] | Станція метро «Либідська» | вул. Закарпатська | |
| 53 | [51] | Станція метро «Контрактова площа» | Рибальський острів | |
| 54 | [52] | Станція метро «Видубичі» | площа Михайла Співака | |
| 55 | [53] | Станція метро «Палац спорту» | Дарницька площа | |
| 56 | [54] | Станція метро «Виставковий центр» | просп. Академіка Палладіна | |
| 57 | [55] | Станція метро «Академмістечко» | Авторинок | |
| 59 | [56] | Залізнична платформа «Воскресенка» | вул. Петра Вершигори | |
| 62 | [57] | Контрактова площа | Ботанічний сад НАНУ | |
| 63 | [58] | Станція метро «Червоний Хутір» | Лісовий масив | |
| 69 | [59] | Станція метро «Палац спорту» | вул. Литвиненко-Вольгемут | |
| 70 | [60] | Станція метро «Лівобережна» | вул. Петра Вершигори | |
| 72 | [61] | Станція метро «Контрактова площа» | просп. Свободи | |
| 73 | [62] | Станція метро «Героїв Дніпра» | вул. Милославська | Вулицями Бальзака, Градинською, Радунською |
| 74 | [63] | Станція метро «Славутич» | вул. Центральна (селище Осокорки, база відпочинку «Либідь») | |
| 75 | [64] | Станція метро «Виставковий центр» | вул. Григорія Гуляницького (с. Жуляни) | |
| 77 | [65] | вул. Остафія Дашкевича | Лісове кладовище | |
| 78 | [66] | Станція метро «Васильківська» | Севастопольська площа | |
| 79 | [67] | Станція метро «Лісова» | вул. Каштанова | Вулицями Закревського, Героїв Енергетиків |
| 81 | [68] | Станція метро «Лісова» | Лісовий масив | Вулицями Кубанської України, Лісовим проспектом, Космонавта Поповича |
| 87 | [69] | Станція метро «Осокорки» | вул. Митрополита Андрея Шептицького | |
| 90 | [70] | площа Валерія Марченка | вул. Григоровича-Барського | |
| 90к | [71] | площа Валерія Марченка | Станція метро «Святошин» | Працює тільки у будні дні |
| 91 | [72] | Станція метро «Голосіївська» | вул. Анни Ахматової | |
| 95 | [73] | Русанівські сади | Залізнична платформа «Березняки» | |
| 97 | [74] | Станція метро «Святошин» | масив Новобіличі | |
| 97к | [75] | вул. Академіка Єфремова | масив Новобіличі | |
| 98 | [76] | вул. Милославська | ТЕЦ-6 | Вулицями Радунською, Будищанською, Бальзака, Лифаря |
| 99 | [77] | Станція метро «Мінська» | Мінський масив | |
| 101 | [78] | Станція метро «Почайна» | вул. Милославська | Вулицею Закревського, кінцева на вул. Радунській |
| 102А | [79] | масив Виноградар | Кінотеатр «Братислава» | Маршрут тимчасово змінений на час будівництва метро на Виноградар на ділянці від проспекту Василя Поприка до проспекту Свободи. |
| 103 | [80] | масив Виноградар | вул. Чорнобильська | |
| 104 | [81] | Станція метро «Харківська» | мікрорайон Бортничі | |
| 105 | [82] | вул. Тростянецька | Бориспільське шосе, 41-В | Три рейси на день. Працює тільки у будні дні |
| 108 | [83] | вул. Митрополита Андрея Шептицького | Станція метро «Харківська» | |
| 109 | [84] | Станція метро «Харківська» | Станція метро «Театральна» | |
| 110 | [85] | вул. Милославська | Станція метро «Площа Українських Героїв» | Вулицями Лісківською, Радунською, Градинською, Лифаря, Закревського, через Подільський мостовий перехід |
| 111 | [86] | Станція метро «Площа Українських Героїв» | Дарницька площа | Через Подільський мостовий перехід |
| 112 | [87] | вул. Микитенка | Станція метро «Лук'янівська» | Через Подільський мостовий перехід |
| 114 | [88] | Залізничний вокзал «Центральний» | вул. Радунська | |
| 115 | [89] | Контрактова площа | Залізничний вокзал «Дарниця» | |
| 118 | [90] | Станція метро «Чернігівська» | Станція метро «Політехнічний інститут» | |
| 119 | [91] | вул. Василя Касіяна | Контрактова площа | |
| 120 | [92] | Кібернетичний центр | Станція метро «Васильківська» | Маршрут 119К скасовано та подовжено під номером 120. |
| 137Н | [93] | Залізничний вокзал «Центральний» | Станція метро «Харківська» | Нічний маршрут |
Оплата проїзду
Для оплати проїзду в Києві можна використовувати картку «Kyiv Smart Card» або QR-квиток.
14 липня 2018 року запроваджені нові тарифи на проїзд. Разовий проїзний квиток коштує 8 ₴. Його можна придбати на зупинках у квиткових кіосках або в салоні у кондуктора чи водія. Проїзні квитки можна купити у кіосках або касі метро (комбінований з метрополітеном). Для пільгових категорій населення передбачений безкоштовний проїзд за наявності відповідного документу.
10 грудня 2009 року були скасовані проїзні квитки на квартал та рік. Залишилися лише місячні проїзні.
Починаючи з 2018 року громадський транспорт Києва було обладнано електронними валідаторами для подальшого введення системи електронного квитка. 1 листопада 2018 року електронний квиток було введено у тестовому режимі паралельно зі старою системою оплати проїзду одноразовими та проїзними квитками.
1 квітня 2020 року була змінена система сплати проїзду у громадському транспорті Києва. Зокрема були введені наступні способи оплати:
- одноразовий QR-квиток вартістю 8 грн (одноразові квитки старого зразка залишені в обігу до 1 січня 2021 року);
- туристичний квиток на необмежену кількість поїздок на 24 години (100 грн), 48 годин (150 грн) та 72 години (200 грн);
- проїзні квитки на визначену кількість поїздок — від 1 до 50 поїздок. Вартість кожної поїздки диференціюється пропорційно їх кількості від 8,00 грн до 6,50 грн;
- місячні проїзні квитки на всі види транспорту:
| Види проїзних квитків | Вартість проїзного квитка, грн | |||
|---|---|---|---|---|
| Для фізичних та юридичних осіб | Для студентів закладів вищої освіти | |||
| на місяць | на другу половину місяця | на місяць | на другу половину місяця | |
| Без обмеження на кількості поїздок: | ||||
| на автобус-трамвай-тролейбус-фунікулер- метрополітен-міську електричку | 1300,00 | 650,00 | 650,00 | — |
| З обмеженою кількістю поїздок: | ||||
| на автобус-трамвай-тролейбус-фунікулер- метрополітен-міську електричку: | ||||
| — на 46 поїздок | 290,00 | 145,00 | 145,00 | — |
| — на 62 поїздки | 390,00 | 195,00 | 195,00 | — |
| — на 92 поїздки | 575,00 | 287,50 | 287,50 | — |
| — на 124 поїздки | 770,00 | 385,00 | 385,00 | — |
Проїзні квитки на визначену кількість поїздок та місячні проїзні купуються на синю картку «Kyiv Smart Card».
З моменту введення системи електронного квитка пільговим категоріям пасажирів необхідно валідувати Картку Киянина для проїзду.
14 липня 2021 року обіг паперових квитків у міських автобусах був припинений повністю, оплата проїзду здійснюється лише електронним квитком.
Рухомий склад
Станом на 2 грудня 2025 року в Києві в регулярній експлуатації використовуються такі моделі автобусів:
| Модель автобуса | АП № 2 | АП № 5 | АП № 6 | АП № 8 | Кількість | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Всього | Тільки діючі | |||||
| CityLAZ-12 (ЛАЗ А183) | ✔ | 5 | 2 | |||
| CityLAZ-20 (ЛАЗ А292) | ✔ | ✔ | 13 | 9 | ||
| МАЗ-105 | ✔ | ✔ | 4 | 1 | ||
| МАЗ-107 | ✔ | ✔ | ✔ | ✔ | 87 | 65 |
| МАЗ 203 | ✔ | ✔ | ✔ | ✔ | 234 | 203 |
| МАЗ 215 | ✔ | ✔ | ✔ | ✔ | 124 | 121 |
| Mercedes-Benz Citaro | ✔ | ✔ | ✔ | ✔ | 54 | 39 |
| MAN Lion's City | ✔ | 14 | 12 | |||
| Irisbus Citelis 12М[en] | ✔ | ✔ | ✔ | ✔ | 19 | 2 |
| Anadolu Isuzu Citiport 12[tr] | ✔ | ✔ | ✔ | ✔ | 20 | 19 |
Більшість маршрутів Києва обслуговуються автобусами великого класу, які представлені переважно моделлю МАЗ 215. Дані автобуси зустрічаються практично на більшості маршрутів міста, починаючи від малопопулярних маршрутів, як маршрут № 2, і закінчуючи дуже популярними, як маршрут № 99 або № 114.
Автобуси особливо великого класу також зустрічаються на більшості маршрутах міста, але частіше за все розкинуті по різних маршрутах. Велика концентрація таких автобусів зустрічається на маршрутах автобусного парку № 6, який обслуговує густонаселені райони, такі як Вигурівщина-Троєщина або Виноградар. Також такі автобуси присутні і в інших парках, але в меншості. Наприклад, в автобусному парку № 2 — маршрути № 45, 51, 63, 115 та інші; в автобусному парку № 5 — маршрути № 23, 37А, 69 та інші.
Не виключено використання на маршрутах з малим потоком автобусів, як великого, так і особливо великого класів і навпаки.
Автобусні парки
В Києві діє 4 автобусних парки:
- Автобусний парк № 2:
- Адреса: вул. Празька, 7;
- Автобусні маршрути: 11, 11д, 17, 18, 24, 28, 33, 33т, 42, 45, 48, 49, 51, 55, 62, 63, 74, 76, 81, 87, 95, 104, 108, 109, 111, 115;
- Керівник (в. о.): Кухарський Анатолій Петрович.
- Автобусний парк № 5:
- Адреса: вул. Мрії, 21;
- Автобусні маршрути: 2т, 7, 9, 14, 23, 30, 31, 32, 37, 37а, 47, 53, 57, 69, 72, 75, 78, 90, 97, 97к, 119, 120;
- Керівник: Асніс Євген Юхимович.
- Автобусний парк № 6:
- Адреса: вул. Пухівська, 6;
- Автобусні маршрути: 6, 21, 40, 41, 46, 50, 70, 73, 79, 98, 99, 101, 102, 103, 114;
- Керівник (в. о.): Крупка Сергій Олександрович.
- Автобусний парк № 8:
- Адреса: вул. Ґарета Джонса, 7/9;
- Автобусні маршрути: 2, 2т, 5, 10, 12, 19, 20, 22, 27, 35, 35к, 36, 39, 43, 43к, 52, 54, 56, 59, 77, 91, 105, 118, 137;
- Керівник (в. о.): Гуртов Олег Всеволодович.
Закриті або недіючі парки:
- Автобусний парк № 1:
- Адреса: вул. Васильківська, 22;
- З 18 вересня 2015 року не бере участі у перевезеннях;
- Керівник (в.о.): Наконечний Олександр Прохорович.
- Автобусний парк № 3:
- Адреса: вул. Олекси Тихого, 111;
- З 15 липня 2011 року не бере участі у перевезеннях. Переобладнано СТОА;
- Автобусний парк № 4:
- Адреса: вул. Гетьмана Розумовського, 25;
- З 3 вересня 2009 року не бере участі у перевезеннях;
- Автобусний парк № 7:
- Адреса: вул. Бориспільська, 15;
- З 14 лютого 2016 року не бере участі у перевезеннях. Використовується для зберігання не діючого ремонтного складу;
- Керівник (в. о.): Хмелюк Олег Михайлович.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Київський автобус, Що таке Київський автобус? Що означає Київський автобус?