Кино

«Кино́» (укр. Кіно) — радянський рок-гурт, заснований 1981 року Віктором Цоєм і Олексієм Рибіним, один з найпопулярніших рок-гуртів на рубежі 1980-х і 1990-х років. «Кино» був одним з найвідоміших гуртів Ленінградського підпілля поряд з «Акваріумом» і «Зоопарком». Незмінним фронтменом, а також автором всіх текстів і музики гурту, був Віктор Цой, після смерті якого той практично одразу ж розпався. «Кино» проіснував дев'ять років, протягом яких випустив 9 студійних альбомів, декілька компіляцій і значну кількість концертних бутлегів. Гурт записав понад 300 пісень, деякі з них не видавались в альбомах.

Кино
Юрій Каспарян та Віктор Цой під час концерту в Ленінграді (1986 рік)
Основна інформація
Жанр	нова хвиля пост-панк Російський рок
Роки	1981 — 1991 2019 — наш час
Країна	СРСР; Росія
Місто	Ленінград
Мова	російська
Тематика	молодь, протест, любов, суспільство, сум, героїка
Лейбл	АнТроп, ЯншиваШела, Мелодія, Moroz Records, Maschina Records
Склад	Віктор Цой† Георгій Гур'янов† Юрій Каспарян Олександр Тітов^[en] Ігор Тихомиров
Колишні учасники	Олексій Рибін Олег Валинський
kino.band

Кино у Вікісховищі

Стиль музики та текстів Кино можна віднести до готик-року, пост-панку. У їхньому звучанні відчувається вплив творчості гуртів The Cure, The Smiths, Joy Division, The Sisters of Mercy та Echo & the Bunnymen, Duran Duran.

Історія

Заснування

У розпал літа 1981 року, відпочиваючи на українському Кримському узбережжі, колишній бас-гітарист «Палати № 6» Віктор Цой та музиканти колективу «Пилигрим» Олег Валінський та Олексій Рибін вирішили об'єднатися та організувати гурт. Назва спала на думку відразу – «Гарин и гипербилоиди» (посилання до фантастичного твору Олексія Толстого), а в основу репертуару лягли творчі напрацювання Цоя.

Тріо встигло провести кілька квартирників, але довго у цьому складі колектив не пробув. Валінського забрали до армії, барабанщик так і не повернувся на сцену. Цой з Рибіним вирушили підкорювати Ленінград, влившись до лав пітерського рок-клубу. Там і сталася доленосна подія – на незвичайну команду звернув увагу лідер гурту «Аквариум» Борис Гребенщиков, взявши на себе питання продюсування. І вже весною 1982 гурт став іменуватись , як «Кино»

Назва групи дуже довго дискутувалась серед учасників. Вони хотіли назвати її так, щоб це і запам'ятовувалось і звучало по простому. Ідея назви «Кино» з'явилася випадково, коли прогулюючись вони натрапились на велику вивіску кінотеатру

У групі були чітко розподілені обов'язки кожного. Цой займався безпосередньо репертуаром, а Рибін організацією концертів та пошуком музикантів. З часом у колектив прийшли грати барабанщик Валерій Кирилов, гітарист Юрій Каспарян та басист Максим Колосов.

Однак через рік у команді почалися розбіжності. Рибіна не влаштовувало, правила у групі диктує напарник, залишаючи у себе слово у кожному питанні. Цой же висловлював невдоволення тим, що Олексій не створює пісні, лише користується плодами його праці. Амбіції взяли гору і в результаті Рибін пішов з колективу

Після виходу Рибіна у пріоритеті у Віктора виявилися акустичні концерти, разом із Каспаряном музикант записав демоальбом «46». Трохи згодом до «Кіно» увійшли Георгій Гур'янов (барабани) та Олександр Тітов (бас). Останній поєднував роботу у групі «Аквариум» і одного разу, не витримавши навантаження, пішов від Цоя. Місце басиста зайняв Ігор Тихомиров. Колектив проіснує в такому складі до самого кінця.

Воз'єднання

2012

2012 року показали документальний фільм «Цой — Кино», у якому представили раніше не опубліковану пісню гурту — «Атаман». Учасники колективу зібрались, щоб завершити цю пісню, демозапис якої вже 22 роки зберігала в себе колишня цивільна дружина Віктора Цоя — Наталія Разлогова.

20 червня 2013 року на 52 році пішов з життя барабанщик гурту Георгій Гурьянов.

2019—2021

2019 року син Віктора Цоя Олександр Цой запропонував організувати концерти гурту (КИНО2020), у яких використовувався би вокал Віктора Цоя зі старих записів пісень, і жива інструментальна музика участников гурту з використанням спеціально розробленого відеоряду. Планувалось, що на сцену вийдуть музиканти «Кино» — Тихомиров, Тітов та Каспарян, барабанні партії виконає Олег Шунцов (учасник проєкту «Симфоническое кино»), на акустичній гітарі зіграє Дмитро Кежватов з гурту «Тараканы!». Концерти мали відбутися 31 березня 2020 (Санкт-Петербург) та 21 листопада 2020 (Москва). Але через пандемію коронавірусу їх перенесли на 2021 рік. У турі запланований концерт у Києві (вересень 2021).

У рамках підготовки до концертів музиканти записали оновлені версії [Архівовано 18 Березня 2021 у Wayback Machine.] пісень «Троллейбус», «Музыка волн» та «Мама, мы все тяжело больны».

У березні 2021 року відбувся концерт гурту в Пітері під назвою «Кино в Севкабеле», на якому учасники гурту у відновленому складі виконали низку хітів у новому звучанні.

Російсько-українська війна

Після початку повномасштабного вторгнення, гурт прийняв позицію замовчування.

Син Віктора Цоя Олександр Цой випустив пост в Instagram з чорним квадратом і текстом: "Серед зв'язок у горлі комом тісниться крик. Але настав час, і тут уже кричи — не кричи". Була інформація про те, що людям, що в Україні купили квитки на оновлені концерти "КИНО" так і не повернули гроші.

10 березня 2022 року гурт випустив оновлену версію пісні "Я объявляю свой дом", котра багато ким визначалася як антивоєнна, і визначили що сам кліп і оновлена версія були також антивоєнними за спрямуванням.

Відомо про те, що в своїй пропаганді Росія використовує "КИНО".

А на рашистському концерті в "Лужніках" виконували пісню "КИНО" "Группа крови", котра оглядачами визначається як антивоєнна, що ніяк не відповідало мотивам концерту.

Відомо про те, що син Віктора Цоя - Олександр Цой є пропагандистом видання RT і допомагав "СимфоКИНО" з Юрієм Каспаряном організовувати концерти в окупованому Криму.

Також відомо що батько Віктора Цоя - Роберт Цой заявив що його син підтримав би так зване "СВО". Однак оглядачами Цой визначається як особа, що все ж не підтримувала військові дії, і була не в захваті від радянського устрою. І сам Цой не дуже лестливо відгукувався про радянський лад.

Так, казахстанський кінорежисер Рашид Нугманов, що близько був знайомий з Цоєм, розповідав про його ставленні щодо Афганської війни: "Ми, звичайно, торкалися цієї теми не раз, але завжди побіжно, не заглиблюючись у дискусії. У нас обох афганська війна викликала негативні емоції. Вона була однією з додаткових причин, через які Віктор «косив» від армії в психушці. У ті часи панувала стійка думка, що призовники зі східною зовнішністю мають вищі шанси потрапити до Афганістану.".

В вересні 2023-го року близький до російських силових служб телеграм-канал "Baza" опублікував новину, що продюсерська компанія «Оптімус» попросила у Фонду президентських грантів 26,5 мільйона рублів для організації патріотичного туру групи «КИНО» містами базування ВМС, щоб «підтримати моральний дух» військових, однак гурт не підтвердив цю новину.

Гурт продовжує виступати в Росії і випускається на російських лейблах.

Дискографія

Студійні альбоми

1981 — 45
1982 — 46
1983 — Начальник Камчатки
1984 — Это не любовь
1985 — Ночь
1988 — Группа крови (запис 1986 року)
1989 — Звезда по имени Солнце
1990 — Последние Записи
1990 — Чорний альбом
1987 — АССА (фінальна пісня)
1989 — Последний герой (кілька пісень перезаписані саме для збірки)

після розпаду

1996 — Легенды русского рока. Кино
2000 — КИНОпробы (триб'ют 2CD)
2000 — Лучшие песни 82—88
2002 — Кино в кино
2003 — Последние записи
2003 — Неизвестные песни
2018 — Виктор Цой 55
2020 — 12_22
2024 — История этого мира
2024— Это не любовь 2024

Концертні альбоми

1987 — Концерт в рок-клубе (2CD)
1987 — Концерт в Дубне
1994 — Акустический концерт
1996 — Акустический концерт (ver.2)
2000 — Акустика (запис 1984 року)
2002 — Первые записи
2002 — Live 1988—1990 (2CD)
2004 — Невідомі записи (4CD):
- 1982 — Акустика. Ленинград.
- 1984 — Виктор Цой — Акустика
- 1986 — Рок-фестиваль. ДК Связи. Москва.
- 1988 — Квартирник. Ленинград.
- 1990 — Акустика. Таллин.

Колоборації В. Цоя

1983 — Концерт у Павла Краева (Майк та Цой)
1984 — Сейшн на Петроградской (Майк та Цой)
1985 — Весна — лето (Майк та Цой)
1988 — Исполнение разрешено (концерт у Сосновом Бору, Б. Гребенщиков, М. Науменко, В. Цой, 15.12.1984, 2CD)

Триб'юти

КИНОпробы

2000 року, через 10 років після смерті Віктора Цоя, з ініціативи його вдови Мар'яни записаний альбом «КИНОпробы». У ньому кавер-версії пісень гурту Кино записали такі відомі російські гурти як «Король и Шут», «Кукрыниксы», «БИ-2», українська група «ВВ», російські співаки В'ячеслав Бутусов, Земфіра.