Катеринославська суконна фабрика — одна з найстаріших будівель міста Дніпро, пам'ятка архітектури національного значення.
| Будівля Катеринославської суконної фабрики | |
|---|---|
| Катеринославська суконна фабрика | |
| 48°28′30″ пн. ш. 35°01′10″ сх. д. / 48.47505° пн. ш. 35.01945° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Дніпро, Проспект Дмитра Яворницького, 106 |
| Тип будівлі | фабрична будівля |
| Стиль | класичний |
| Автор проєкту | Ф. І. Волков чи В. П. Стасов |
| Будівельник | Д. Тропов |
| Початок будівництва | 1793 |
| Побудовано | 1794 |
| Статус | будівля хлібозаводу № 1 |
Будівля Катеринославської суконної фабрики Будівля Катеринославської суконної фабрики (Україна) | |
Суконна казенна фабрика була частиною великого промислового району закладеного Потьомкиним на між Половицею й Новим Кодаком, який згодом став міським районом Фабрика, що більшою частиною лежить у нижній частині Центрального району й меншою - у Чечелівському.
Історія
Закладка і споруда фабрики відбулися на початку 90-х років XVIII століття, під керівництвом генерал-фельдмаршала, князя Г. А. Потьомкіна.
Будівництво було закінчено в короткий строк. Головний корпус був побудований в стилі, характерному для Росії кінця XVIII століття — класичному.
Центральну частину прикрашає десятиколонний грекодоричний портик, що об'єднує обидва поверхи; примикають до нього бічні крила трохи нижче по висоті і оброблені традиційним для стилю рустом.
Автора, який зробив проект фабрики остаточно не встановлено. За деякими даними, авторство належить архітектору Ф. І. Волкову, але є й інша думка, що автор — зодчий В.П. Стасов, який був у ті роки головним архітектором Катеринослава.
Коли дали указ про відкриття фабрики, Григорія Потьомкіна вже не було в живих, і нова мануфактура перейшла в казну. Безліч ткачів з кріпаків стали «державними». Для роботи на мануфактурі кріпаків надсилали з Підмосков'я, Білорусі і з Литви — далекого маєтку князя. Литовців поселили окремо в селі на річці Мокра Сура, яке стало називатися Сурсько-Литовським. Тут для переселенців відкрили підсобну фабричку з очищення вовни.
Працюючим на фабриці литвинам та українцям в рамках русифікації надавали повально російські прізвища Андреєв, Філіпов, Степанов, Захаров, Ричагов та інші про що свідчать відомості виплати заробітної плати.
Катеринославська суконна та шовково-панчішна мануфактура вважалася найбільшою на той час: на ній працювало дві з половиною тисячі робітників.
Ткали найтонше добротне сукно різноманітних відтінків: блакитного, зеленого, червоного кольорів. Недарма один з директорів фабрики самовдоволено зазначав: «Сам государь-імператор має декілька мундирів з сукон, тут вироблених».
У ті славетні роки Катеринослав закінчувався на розі вулиці Садової. Фабрика, таким чином, перебувала на відшибі. Кріпаків потрібно було десь розміщувати.
Тому виросла в районі нинішньої Старомостової площі прибережна слобідка, що складалася з бараків і мазанок. У центрі її була побудована церква Покрова Богородиці, яка проіснувала до 20-х років XX століття. Церква славилась своїми півчими, послухати яких приходили і з Катеринослава.
Фабричне містечко було великим за мірками того часу. Поряд з головним корпусом був побудований ряд дерев'яних добротних будівель для складів сировини і готової продукції, бараки для робітників, церква. Місто ж в основному складався з дерев'яних оштукатурених і саманових будиночків. В рамках розвитку підприємства 1832 року здійснив проект будинку красильні для фабрики архітектор Сергій Грязнов.
Незважаючи на славу, в 1837 році фабрика була закрита — вона виявилася збитковою внаслідок громіздкого адміністративного апарату і малопродуктивної праці кріпаків, не могла конкурувати з приватними підприємствами країни. Після закриття фабрики її будівлі довгий час були покинуті, і лише частина їх використовувалася під склади.
В 1880 році, коли почалося будівництво казенної залізниці, занедбані будівлі колишньої суконної фабрики пристосували для розміщення управління Катерининської залізниці і провіантських складів.
До того часу місто підступило впритул до старих будівель, і вулиця, що утворилася уздовж фабричного містечка, стала називатися Провіантською (нині Пастера), а Катерининський проспект простягнувся від Соборної площі до споруджуваного вокзалу.
Колишнє окраїнне фабричне селище опинилося на центральній міській магістралі, а головний корпус вписався в проспект. Коли Управління залізниці переїхало до нової будівлі, на фабричній території розташувалися Провіантські склади. Після спричиненого більшовиками катастрофічного голоду 1921-23 років радянська влада робить ставку на механічну промислову випічку хліба. 1925 року в головному корпусі фабрики відкрився хлібозавод № 1. Після ремонту 2020-х в історичній будівлі відкрився торгівельний центр.
Перший Хлібозавод.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Катеринославська суконна фабрика, Що таке Катеринославська суконна фабрика? Що означає Катеринославська суконна фабрика?