Самуїл Аронович Каплан (10 жовтня 1921 — 11 червня 1978) — радянський астрофізик, професор, доктор фізико-математичних наук, що значну частину наукової діяльності провів в Астрономічній обсерваторії Львівського університету.
| Самуїл Аронович Каплан | |
|---|---|
| Самуїл Каплан за роботою в Астрономічній обсерваторії Львівського університету | |
| Народився | 10 жовтня 1921 Рославль, Смоленська губернія, Російська СФРР |
| Помер | 11 червня 1978 (56 років) Бологе, Калінінська область, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Червоне кладовищеd |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Ленінградський педагогічний інститут ім. А. І. Герцена |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | Львівський університет |
| Війна | німецько-радянська війна |
Біографія
Народився 10 жовтня 1921 року в Рославлі (нині Смоленська область). Учасник оборони Ленінграда і прориву блокади (1941–1944). У 1945 екстерном закінчив Ленінградський педагогічний інститут ім. А. І. Герцена, в 1948 — аспірантуру при Ленінградському університеті, захистивши дисертацію кандидата фіз.-мат. наук. У 1948–1961 працював у Львівському університеті (завідував відділом астрофізики в обсерваторії університету, був професором кафедри теоретичної фізики). Саме тут він розпочав активну наукову діяльність. Працюючи в Львівському університеті читає лекції з електродинаміки, механіки суцільних середовищ, термодинаміки й стат.фізики. Наприкінці роботи у Львові Самуїл Каплан був автором вже 95 наукових робіт (включаючи переклади). В 1957 році захищає дисертацію доктора фіз.-мат. наук в МДУ ім. М. Ломоносова. З 1961 працював у Науково-дослідному радіофізичному інституті в Горькому, професор Горьковського університету.
Основні наукові роботи належать до теоретичної астрофізики. Займався теорією білих карликів: вперше знайшов межу їхньої щільності, обумовлену ефектами загальної теорії відносності, побудував теорію охолодження білих карликів (теорія Каплана — Местела). Знайшов радіус останньої стійкої орбіти в полі Шварцшильда. Отримав ряд важливих результатів в динаміці міжзоряного середовища, що визначає параметри міжзоряної турбулентності, показав велику роль випромінювання в теорії міжзоряних ударних хвиль і йонізаційних розривів, побудував теорію хвиль з висвіченням. Розробляв теорію турбулентності в магнітному полі, досліджував поширення швидких частинок в міжзоряних магнітних полях. Низка робіт присвячена теорії переносу випромінювання в нестаціонарному середовищі. Каплан є одним з піонерів плазмової астрофізики. Спільно з В. М. Цитовичем виконав розрахунки ймовірностей різних плазмових процесів, що призводять до створення потужного радіовипромінювання і прискоренню швидких частинок в космічних джерелах. Ці розрахунки лягли в основу багатьох робіт з теорії радіовипромінювання Сонця, з теорії пульсарів і галактичних ядер.
Автор монографій «Міжзоряна газодинаміка» (1958), «Міжзоряне середовище» (спільно з С. Б. Пікельнер, 1963), «Плазмова астрофізика» (спільно з В. М. Цитовичем, 1972), «Розмірності і подібність астрофізичних величин» (спільно з Е. А. Диба, 1976), «Фізика плазми сонячної атмосфери» (спільно з С. Б. Пікельнер і В. М. Цитовичем, 1977), «Фізика міжзоряного середовища» (спільно з Пікельнер, 1979). Написав ряд науково-популярних книг, з яких найвідоміша «Фізика зірок» (3-є вид. 1977).
В 1980 році малу планету, відкриту Пелагеєю Шайн в Сімеїзькій обсерваторії було названо на честь Самуїла Каплана (1987 Каплан).
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Каплан Самуїл Аронович, Що таке Каплан Самуїл Аронович? Що означає Каплан Самуїл Аронович?