Земський собор 1653 — зібрання бояр, представників дворянства, духовенства, купецтва та інших верств населення Московського царства, на якому була прийнята ухвала про прийняття царем Олексієм Михайловичем під свою зверхність гетьмана Б.Хмельницького з Військом Запорозьким, а також оголошення війни польському королю Яну II Казимиру Ваза й Речі Посполитій. Перше засідання собору, скликане для обговорення звернення Б.Хмельницького і Війська Запорозького з проханням про допомогу в боротьбі з польським королем, відбулося 4 червня (25 травня) 1653. На ньому учасники висловилися за надання допомоги Україні, однак остаточне вирішення питання було відкладено до повернення в Москву посольства на чолі з князем Б.Репніним-Оболенським, відправленого до Польщі з метою дипломатичного тиску на уряд Яна II Казимира Ваза та примушення його до встановлення миру з Військом Запорозьким на основі Зборівського договору Кримського ханства з Річчю Посполитою 1649. Після провалу цієї дипломатичної місії було знову скликано собор і 11(01) жовтня у Грановитій палаті Московського Кремля проведено його заключне засідання за участю царя, патріарха Никона, митрополитів крутицького Сильвестра і сербського Михаїла, архімандритів та ігуменів монастирів, бояр, думних бояр, стольників, "дворян московських" і "дворян з міст", "детей боярских", купців, тяглих людей і голів стрілецьких приказів. Засідання було врочистим. Після зачитування урядової доповіді про "неправди" польського короля і пани-ради, а також про "чолобитну государю в підданство" від Б.Хмельницького і Війська Запорозького спочатку свою позицію висловили бояри, а після цього було заслухано представників інших "чинів" (у соборному акті 1653 не відображена позиція духовенства, представники якого брали участь у зібранні, оскільки духовенство ("Освячений собор") висловилося за прийняття Війська Запорозького в підданство царя ще під час Земського собору 1651, і його позиція була відображена в соборному акті 1651). Рішення учасників Земського собору 1653 в підсумку зводилося до двох резолюцій:
1) "против польського короля войну весть" (див. Російсько-польська війна 1654–1667);
2) гетьмана Б.Хмельницького з Військом Запорозьким "з городами их и з землями принять".
Своє рішення бояри аргументували положеннями урядової доповіді, де зверталася увага на факти зневаги польської стороною державної гідності Московської держави, переслідування православ'я в Речі Посполитій, загрозу переходу православного українського населення в підданство турецького султана Мегмеда IV чи кримського хана Іслам-Гірея III. Підтримавши рішення про початок війни, делегати від усіх верств населення, що були представлені на соборі, поклали тим самим на відповідні верстви зобов'язання фінансувати пов'язані з війною затрати та безпосередньо брати в ній участь. На Земському соборі було також затверджено склад посольства в Україну (В.Бутурлін, стольник І.Афанасьєв і думний дяк Л.Лопухін), на яке покладалося завдання завершити формальності, пов'язані з оформленням прийняття Війська Запорозького під зверхність царя Олексія Михайловича.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Рішення Земського собору (1653), Що таке Рішення Земського собору (1653)? Що означає Рішення Земського собору (1653)?