Перч Зейтунцян

Перч Арменакович Зейтунцян (вірм. Պերճ Արմենակի Զեյթունցյան, 18 липня 1938, Александрія, Єгипет — 21 серпня 2017, Єреван, Вірменія) — вірменський письменник, драматург, міністр культури Вірменії в 1990—1991 роках. Заслужений діяч культури Вірменської РСР (1989), Член Спілки письменників СРСР.

Перч Зейтунцян
вірм. Պերճ Արմենակի Զեյթունցյան
Народився	18 липня 1938(1938-07-18)^[2]^[3]^[4]  Александрія, Єгипет^[3]^[4]
Помер	21 серпня 2017(2017-08-21)^[1]^[2](79 років)  Єреван, Вірменія
Країна	Єгипетське королівство  СРСР  Вірменія
Національність	вірмени^[3]
Місце проживання	Вірменія
Діяльність	письменник, перекладач, публіцист, сценарист
Alma mater	Pyatigorsk State University^d (1963)^[3] і Вищі курси сценаристів і режисерів^d (1964)
Знання мов	вірменська і російська
Заклад	Вірменфільм, Єреван (кіностудія)^d і Спілка письменників Вірменії^d^[3]
Членство	СП СРСР і Accademia Tiberina^d^[4]
Посада	міністр культури^[4]
Діти	Zara Zeitountsian^d
Нагороди	почесний громадянин Єревана (2005)

Життєпис

• 1948 — репатріювався до Вірменії
• 1956 — вийшла перша збірнка оповідань.
• 1963 — закінчив П'ятигорський інститут іноземних мов.
• 1963—1964 — вищі сценарні курси в Москві
• 1965—1968 — працював редактором на кіностудії «Вірменфільм»
• 1965—1975 — головний редактор студії телефільмів «Єреван»
• 1975—1986 — секретар Спілки письменників Вірменії
• 1990—1991 — міністр культури Вірменії

Нагороди та премії

Нагороджений орденами Пошани (2016), Святого Месропа Маштоца (2008), медаллю Мовсеса Хоренаці. Почесний громадянин Єревана.

Книги

• Найсумніша людина
• Його перший товариш
• Легенда XX століття, Клод Роберт Ізерлі
• За Париж
• Голоси нашого кварталу

П'єси

• Заклик богів
• Легенда про зруйноване місто
• Велика Безмовність
• Ісус Назаретянин і його другий учень
• Зупинись, планета
• Найсумніша людина
• Встати, суд іде
• Остання гра
• Планета, зупинися
• Незакінчений монолог
• Не дивися в дзеркало
• Остання гра