Задньоязико́вий при́голосний — приголосний звук, що утворюється при зімкнені задньої частини язика з м'яким піднебінням.
Приголосні ґ, к, х
Задньоязиковими зімкненими приголосними є [ґ], [к]. Унаслідок раптового прориву цього зімкнення струменем повітря утворюється специфічний для цих приголосних шум. Глухий [к] вимовляється без участі голосу, а дзвінкий [ґ] — з участю голоса.
Задньоязиковий щілинний [х] — основний алофон відповідної фонеми. При його вимові задня частина спинки язика зближується із заднім краєм твердого піднебіння і суміжною з ним частиною м'якого піднебіння, внаслідок чого утворюється щілина. Видихуване повітря, проходячи крізь цю щілину, утворює характерний шум. За положенням голосових зв'язок це глухий звук.
У позиції перед [і], а також у запозичених словах заднього ряду українські фонеми /ґ/, /к/, /х/ виступають у своїх напівпом'якшених алофонах [ґ́] , [к ́] , [х ́] , наприклад кістка, кількість, хірт, хіть, Ґійом, Ґюльфем, кювет.
| МФА | Опис | Приклад | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Орфографія | МФА | Значення | ||
| Глухий велярний проривний | Українська | корова | [korova] | корова | |
| Дзвінкий велярний проривний | Українська | ґава | [ɡava] | ґава | |
| Глухий велярний фрикативний | Українська | мох | [mox] | мох | |
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Задньоязиковий приголосний, Що таке Задньоязиковий приголосний? Що означає Задньоязиковий приголосний?