Жаров Михайло Іванович

Михайло Іванович Жаров (рос. Михаи́л Ива́нович Жа́ров; 27 жовтня 1899, Москва, Російська імперія — 15 грудня 1981, Москва, Російська РФСР) — російський актор. Народний артист СРСР (1949). Герой Соціалістичної Праці (1974). Лауреат Державної премії СРСР (1947). Лауреат Сталінської премії (1941, 1942, 1947).

Жаров Михайло Іванович
рос. Михаил Иванович Жаров

Народився	27 жовтня 1899(1899-10-27) Москва, Російська імперія
Помер	15 грудня 1981(1981-12-15) (82 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія СРСР
Діяльність	актор театру, кіноактор, кінорежисер, театральний режисер, письменник, актор, громадський діяч
Заклад	Q4453447?, Q4335576?, Державний театр імені Вс. Мейєргольда^d, Азербайджанський державний російський драматичний театр імені Самеда Вургуна, Казанський державний академічний російський Великий драматичний театр імені Василя Качалова^d, Азербайджанський державний російський драматичний театр імені Самеда Вургуна, Q4391503?, Камерний театр Таїрова^d і Державний академічний Малий театр Росії
Роки діяльності	1915 — 1978
Партія	ВКП(б)
У шлюбі з	Lyudmila Tselikovskaya^d
Діти	Anna Zharova^d
Членство	СК СРСР і Blue Blouse^d
IMDb	nm0955541

Нагороди та премії





Жаров Михайло Іванович у Вікісховищі

Закінчив театральну студію. З 1938 р. працював у Малому театрі.

Фільмографія

1927 — «Дон Дієго і Пелагея»
1929 — «Два-Бульді-два»
1931 — «Путівка в життя»
1935 — «Три товариші»
1935 — «Любов і ненависть»
1937 — «Петро Перший»
1939 — «Людина у футлярі»
1945 — «Близнюки»
1946 — «Неспокійне господарство»
1947 — «За тих, хто в морі»
1948 — «Мічурін»
1949 — «Щасливий рейс»
1954 — «Анна на шії»
1957 — «Чоботи»
1963 — «Увага! У місті чарівник!»
1973 — «Найостанніший день»

Зіграв Гаврилу в українській стрічці «Богдан Хмельницький» (1941) та Михайла Силовича у кінокартині «Млечна путь» (1959).

Нагороди

два ордени Леніна (1970, 1974)
орден Жовтневої Революції (1979)
два ордени Трудового Червоного Прапора (1938, 1949)
орден Червоної Зірки (1944)