Степа́н Е́рьзя (ерз. Степан Эрьзя; справжнє Степан Дмитрович Нефьодов, ерз. Нефёдовонь Митреень Стёпук; * (8 листопада) 1876, село Баєво Алатирського повіту Симбірської губернії, тепер Ардатовський район Республіки Мордовія,— † 24 листопада 1959, Москва) — ерзянський скульптор, представник стилю модерн; один із найвідоміших митців у світі, що працював із деревом. Працював у Ерзянії, Татарстані, Франції, Азербайджані та Аргентині. Псевдонім декларує належність митця до фіно-волзького народу ерзя.
| Ерьзя Степан Дмитрович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | рос. Степан Дмитриевич Нефёдов |
| Народився | 27 жовтня (8 листопада) 1876[1] Баєво, Алатирський повіт, Симбірська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 24 листопада 1959[1](83 роки) Москва, СРСР[1] |
| Поховання | Саранськ[1] |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | скульптор, художник, візуальний митець, митець |
| Галузь | образотворче мистецтво[2] і скульптура[2] |
| Alma mater | Московське училище живопису, скульптури та зодчества |
| Відомі учні | Грицюк Михайло Якимович |
| Знання мов | російська[3] |
| Нагороди | |
Біографія
Степан Нефьодов народився 27 жовтня (8 жовтня) 1876 року в ерзянському селі Баєво в сім'ї селянина. Перші уроки образотворчого мистецтва отримав в іконописних майстернях Алатира (Мордовія) і Казані (Татарстан).
З 1902 по 1906 рік вчився в Московському училищі живопису, творення і зодчества у Сергія Волнухіна і Павла Трубецького.
З 1906 по 1914 рік скульптор жив в Італії та Франції.
З 1918 по 1920 рік жив на Уралі, в селі Мраморське і Єкатеринбурзі.
З 1920 по 1926 рік переважно жив на Кавказі, Азербайджані, де познайомився з Володимиром Маяковським. 1926 виїхав із виставкою у Францію, після чого вирішив остаточно емігрувати з Європи.
З 1927 по 1950 рік скульптор працює в Аргентині. Тут, між іншим, стає наставником молодого українського скульптора Михайла Грицюка, емігранта з Закарпаття.
1950 році посольство СРСР умовило його емігрувати до Москви. 1951 він прибув до України, міста Одеса, а звідти поїхав до Росії — у Москву. Привіз величезну колекцію своїх робіт (180 скульптур з дерева, гіпсу, бронзи, мармуру — загальною вагою 175 тонн).
Художник помер у Москві 24 листопада 1959 року. Похований у рідній країні, місті Саранськ.
Пам'ять
У Мордовії діє Мордовський республіканський музей образотворчих мистецтв ім. С. Д. Ерьзя, який є великим власником його робіт, та Дім-музей С. Д. Ерьзі. Його творчість була гідно оцінена на світовому рівні. Художник є одним із найвідоміших людей Ерзянської землі.
Твори
| «Норвезька жінка» (1910) | Портрет балерини Федорової (1915) |
| «Ерзянка» (1915) | «Каліпсо» (1917) |
| «Іоанн Хреститель» (1919) | «Мрія» (1919) |
| «Спокій» (1919) | «Єва» (1919, мармур) |
| «Спокій» (1919, мармур) | «Голова Карла Маркса» (1919, мармур) |
| «Пам'ятник уральським комунарам» (1920; гіпс, залізо) | «Пам'ятник великому ковалю світу» (1920, гіпс) |
| «Пам'ятник звільненій праці» (1920, мармур) | «Мордовка» (1917) |
| «Народний трибун» (1920) | «Актриса» (1922) |
| «Шепіт» (1922) | Людвиг ван Бетховен (1929) |
| Мати з дитиною (1929) | «Оголена» (1930) |
| «Ассирійка» (1931) | Жінка з Індокитаю (1931) |
| Портрет секретаря Рабіндраната Тагора (1931) | «Олена» (1934) |
| «Болівієць» (1933) | Аргентинець (1934) |
| Полум'яний (1934) | Аргентинка (1935) |
| Спляча мати (1937) | Портрет мордовки (1938) |
| Француженка (1938) | Портрет матері (1940) |
| Чорниця (1941) | Козак (1942) |
| Парагвайка (1941) | Іспанка (1942) |
| Чилійка (1943) | Старий-мордвин (1943) |
| Тоска (1944) | Болівієць (1945) |
| Портрет російської жінки (1948) | Жіночий портрет (1949) |
| Москвичка (1953) | Любов (1955) |
| «Портрет студентки» (1954) |
Галерея
Бібліографія
- Сутеев Г. О. Биографические заметки и воспоминания. Саранск, 1968;
- Баранова М. Н. Степан Дмитриевич Эрьзя (Нефедов). Саранск: Мордовское издательство, 1981;
- С. Д. Эрьзя. Альбом. Автор-составитель М. Н. Баранова. Изд. 2-е. Саранск, 1989;
- Блинов В. А. Недорисованный портрет. Саранск, 1991.
- Скульптор Эрьзя. Биографические заметки и воспоминания. Саранск, 1995
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Ерьзя Степан Дмитрович, Що таке Ерьзя Степан Дмитрович? Що означає Ерьзя Степан Дмитрович?