Ернст Едуард Куммер (нім. Ernst Eduard Kummer; 29 січня 1810 — 14 травня 1893) — німецький математик, найбільші праці належать до алгебри та теорії чисел. Член Берлінської академії наук (1855), іноземний член Паризької Академії наук (1868), Лондонського Королівського товариства (1863) і Петербурзької Академії наук (1862).
| Ернст Едуард Куммер | |
|---|---|
| нім. Ernst Eduard Kummer | |
| Ім'я при народженні | нім. Ernst Eduard Kummer[1][2] |
| Народився | 29 січня 1810 Зорау, Бранденбург, Пруссія |
| Помер | 14 травня 1893 (83 роки) Берлін |
| Країна | Прусське королівство |
| Національність | німець |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Університет Мартіна Лютера (1831)[3][4] Königliches Gymnasium zu Soraud (1828)[2] |
| Галузь | математика |
| Заклад | Вроцлавський університет[2] Університет Фрідріха-Вільгельма[d][2] Königliches Gymnasium zu Soraud[2] Liegnitz Ritter-Akademie[2] |
| Науковий ступінь | доктор філософії[4] (1831) |
| Науковий керівник | Генріх Шерк[4] |
| Відомі учні | Герман Мінковський Леопольд Кронекер[2] Ferdinand Joachimsthald[2] |
| Аспіранти, докторанти | Генріх Брунс (математик)d[4] Leo Königsbergerd[5] Бугаєв Микола Васильович[4] Ferdinand Rudiod[4] Карл Рунге[4] Paul du Bois-Reymondd[4] Герман Шварц[4] Лазар Фукс[4] Friedrich Prymd[4] Adolf Kneserd[4] Franz Mertensd[4] Leo August Pochhammerd[4] Фердинанд Георг Фробеніус[4] Елвін Бруно Крістоффель[4] Wilhelm Killingd[4] Ludwig Stickelbergerd[4] Hermann Stahld[4] Georg Hettnerd[4] Arthur Moritz Schoenfliesd[4] Reinhold von Lilienthald[4] Hans Carl Friedrich von Mangoldtd[4] Franz Gehringd[4] Max Simond[4] Ernst Eduard Wiltheissd[4] Felix Müllerd[4] Emil Lamped[4] Paul Bachmannd[4] Amandus Wendtd[4] Theodor Bernerd[4] Wilhelm Biermannd[4] Max Blasendorffd[4] Ferdinand Casparyd[4] Joseph Christof Fryd[4] Justus Graßmannd[4] Adalbert Harprechtd[4] Maximilian Henochd[4] Karl Schweringd[4] Friedrich Augustd[4] Friedrich Bachmannd[4] Joseph Brutkowskid[4] Joseph Raatzd[4] Leon Wituskid[4] Alexander Wernicked[4] Wilhelm Wernicked[4] Wilhelm Karl Ludwig Wagnerd[4] Hermann Waldaesteld[4] Carl Julius Heinrich Weltziend[4] Oswald Hermesd[4] Oscar Johann Wilhelm Röthigd[4] Rudolf O. Meibauerd[4] Ludwig Milewskid[4] Leopold Loewenherzd[4] Георг Кантор[4] Ґотхольд Ейзенштейн[4] Friedrich Wilhelm August Ludwig Kiepertd[4] Eugen Nettod[4] Adolf Piltzd[4] Friedrich Schurd[4] |
| Членство | Лондонське королівське товариство[3] Прусська академія наук Французька академія наук Петербурзька академія наук Шведська королівська академія наук Російська академія наук Королівське товариство Единбурга[3] Геттінгенська академія наук Accademia Pontificia dei Nuovi Linceid Національна академія дей-Лінчей (26 липня 1883) Національна академія дей-Лінчей |
| Батько | Carl Gotthelf Kummerd[2] |
| Мати | Friederike Rothed[7] |
| У шлюбі з | Ottilie Mendelssohnd[2] Bertha Cauerd[7] |
| Діти | Marie Elisabeth Kummerd |
| Родичі | Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле[8] і Герман Шварц[2] |
| Нагороди | іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1863) |
Висловлювання у Вікіцитатах Ернст Едуард Куммер у Вікісховищі | |
Біографія
Куммер народився в прусському місті Зоран (зараз це місто Жари в Польщі), в сім'ї лікаря. У ранньому віці втратив батька, але героїчні зусилля матері допомогли талановитому юнакові здобути освіту.
1828: Куммер вступає до університету Галле, де вивчає математику, теологію та філософію.
1831: закінчує університет. За одну з робіт з математичного аналізу університет відразу присуджує йому докторський ступінь.
Наступні 10 років Куммер викладає математику і фізику у вищій гімназії Лігніца (нині Легниця). Серед його учнів був Кронекер, дружбу з яким він зберіг на все життя.
У цей час Куммер привертає до себе увагу наукового світу публікацією декількох робіт по гіпергеометричних рядах. 1839 року його обирають в Берлінську Академію наук.
1840: одружується з двоюрідною сестрою Діріхле.
1842: за рекомендацією Діріхле та Якобі отримує кафедру професора математики в Бреслау (нині Вроцлав).
1848: помирає дружина Куммера.
1855: переїжджає в Берлін, де викладає в Берлінському університеті. Допомагає перебратися туди Вейерштрасу. З цього моменту берлінська математична школа стає однією з провідних у Європі.
1890: йде у відставку і 3 роки опісля вмирає.
Серед учнів Куммера, крім згаданого Кронекера, були такі відомі математики, як П. Дюбуа-Реймон, П. Гордан, К. Г. А. Шварц і Г. Кантор.
Наукова діяльність
Куммер зробив внесок в аналіз, теорію алгебраїчних чисел, геометрію, теоретичну механіку.
В аналізі він продовжив роботи Гауса по гіпергеометричних рядах. Його іменем названо відому ознака збіжності.
У теорії чисел він з 1837 року багато займався Великою теоремою Ферма і довів її для цілого класу простих показників. Проблему він не вирішив, але в ході дослідження отримав безліч цінних результатів, наприклад, відкрив ідеальні числа і описав їх незвичайні властивості (1846). За ці роботи він здобув Великий приз Паризької Академії наук (1857).
Куммер також довів закон взаємності для всіх степеневих лишків із простим показником. Просунутися далі вдалося тільки Гільберту через кілька десятиліть.
Див. також
- 25628 Куммер — астероїд, названий на честь вченого.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Ернст Едуард Куммер, Що таке Ернст Едуард Куммер? Що означає Ернст Едуард Куммер?