Борис Васильович Едуардс (Едвардс; рос. Эдуардс Борис Васильевич; 15 травня (27 травня) 1860, Одеса — 12 лютого 1924, Мальта) — український і російський скульптор.
| Едуардс Борис Васильович | |
| Ім'я при народженні | Едуардс Борис Васильович |
|---|---|
| Народився | 8 червня 1860 Одеса |
| Помер | 12 лютого 1924 (63 роки) Мальта |
| Національність | росіянин/українець англійського походження |
| Громадянство | СРСР |
| Жанр | скульптура |
| Навчання | Одеське художнє училище, Петербурзька академія мистецтв |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 1881—1923 |
| Працював у містах | Одеса, Харків |
| Основні роботи | монументи державним і військовим діячам, літераторам |
Життєпис
Народився в 1860 в Одесі в родині англійського комерсанта.
У 1876-1881 навчався в Одеській рисувальній школі у професора міланської Академії мистецтв Луїджі Іоріні. За роки навчання отримав 4 заохочувальні медалі.
У 1881-1883 навчався у Петербурзькій академії мистецтв (залишив навчання за станом здоров'я), з 1915 — її академік.
Один із засновників Товариства південноросійських художників.
У 1888 році за роботи представлені на щорічній виставці Петербурзької Академії мистецтв Едуардс отримав від Академії звання класного художника 3-го ступеня. Свої ранні скульптури Едуардс виконував в гіпсі і глині. Пізніше втілював їх у мармурі.
У 1919 емігрував. Помер у 1924 на Мальті.
Твори скульптора
- Жанрові композиції «Катерина» (1885), «Життя невеселе» (1887—99), «Неждані вісті» (1887), портрети Н. Кондакова і Л. Пастера (1887)
- В експозиції Одеського художнього музею представлені: «Шурка» (мармур, 1896), «Христос і грішниця» (мармур, 1899), «Втіха» і «Сплячий старий» (мармур, кінець 1890-х), «Приємні підношення» (2 варіанти: в бронзі і в з'єднанні бронзи і мармуру, кінець 1890-х), Олександр Суворов (варіант виливки з бронзи пам'ятника в Очакові, 1903)
- Скульптура «Ерот і Психея» (мармур) в «Пале-Роялі», Одеса (копія з оригіналу, виготовленого у ІІ ст. до н. е. у Греції)
- Пам'ятник О. С. Пушкіну у Харкові, проєкт: ? р., відкриття: 1904 р.
- Пам'ятник М. В. Гоголю у Харкові, проєкт: 1904 р. Відкриття, 1909 р.
- Пам'ятник Олександру Суворову (1907) в Очакові (поруч з Очаківським військово-історичним музеєм).
Виставки
- 1885 (Одеса) — персональна виставка в Малому біржовому залі (пізніше — будівля міської Думи). Це була перша в історії Одеси виставка скульптури
- 1887 (Одеса) — персональна виставка в будівлі Англійського клубу
- 1899 (Одеса) — ретроспектива, присвячена 15-річчю його творчої діяльності, відбулася в саду на Приморському бульварі
- 1900 (Париж) — Всесвітня виставка
- 1918 (Одеса) — персональна виставка в будівлі Одеського художнього училища
Пам'ятники
| Назва | Дата встановлення | Розташування | Фото | Джерело |
|---|---|---|---|---|
| Пам'ятник Олександру Полю | 1891 | Кривий Ріг біля Гданцівського чавуноливарного заводу | ||
| Пам'ятник Віктору Григоровичу | 1892 | Єлисаветград | ||
| Пам'ятник Ерасту Андрієвському | 1898 | Одеса Клінічний санаторій імені Пирогова («Куяльник») | ||
| Пам'ятник Петру І | 1903 | Таганрог | ||
| Пам'ятник Олександрові Пушкіну Об'єкт культурної спадщини національного значення (пам'ятка монументального мистецтва), охоронний номер 200010-Н. Демонтований у 2022 році. | 1904 | Харків | ||
| Пам'ятник Миколі Гоголю Об'єкт культурної спадщини національного значення (пам'ятка монументального мистецтва), охоронний номер 200013-Н | 1909 | Харків | ||
| Пам'ятник Олександру Суворову | 1903—1907 | Очаків | ||
| Пам'ятник Олександру Суворову (копію встановлено в Тульчині у 1954 році) | 1911—13 26 серпня 1945 (встановлено) | Ізмаїл проспект Незалежності (поблизу Свято-Покровського собору) | ||
| Військово-історичний музей Чорноморського флоту | Севастополь | |||
| Пам'ятник Катерині II | Краснодар |
Література та джерела
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 234 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Виставка творів одеського скульптора Б. В. Эдуардса (1850—1924) [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Кудлач В. А. Едуардс Борис Вільямович, (1860—1924). Життєпис. Хронологія. Альбом-каталог. Виставки. Бібліографія / В. А. Кудлач; ред. : Н. Г. Майданюк, І. С. Шелестович; англ. текст Н. М. Диба; авт. портр. Б. Едуардса Т. Я. Дворніков. — Одеса, «Друк-Південь», 2021. — 168 с. : іл. (про видання)
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Едуардс Борис Васильович, Що таке Едуардс Борис Васильович? Що означає Едуардс Борис Васильович?