Іса́к (Ку́ни) О́сипович Дунає́вський (від народження — Іцхак-Бер бен Бецалель-Йосеф Дунаєвський) (нар. 18 (30) січня 1900, Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія (нині Полтавська область, Україна) — 25 липня 1955, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський композитор українського єврейського походження. Народний артист РРФСР (1955).
| Дунаєвський Ісак Осипович | |
|---|---|
| рос. Исаак Дунаевский | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 (30) січня 1900 |
| Місце народження | Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 25 липня 1955[1][2][3](55 років) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Причина смерті | інфаркт міокарда |
| Поховання | Новодівичий цвинтар[3] |
| Громадянство | Російська імперія СРСР |
| Національність | єврей |
| Професії | композитор, диригент, кінокомпозитор, музичний педагог |
| Освіта | Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського |
| Жанри | пісня і оперета |
| Magnum opus | гімн Москвиd |
| Членство | Спілка композиторів СРСР |
| Нагороди | |
| Діти | Дунаєвський Максим Ісаакович |
| Брати, сестри | Зиновій Осипович Дунаєвський і Semyon Dunayevskyd |
| Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Син заможного службовця-єврея Цалі Дунаєвського. У 1918 році після закінчення гімназії, одночасно з навчанням у консерваторії, вступив до Харківського університету на юридичний факультет, бо вважав, що музикант повинен бути всебічно освіченою людиною. В університеті він навчався близько двох років і, лише після його реорганізації у 1920 році, остаточно вирішив пов'язати своє життя з музикою. Закінчив Харківську консерваторію (1919) за класом скрипки І. Ю. Ахрона; композицією займався в С. С. Богатирьова. Працював композитором і диригентом у харківських драматичних театрах. З 1924 мешкав у Москві, де керував музичною частиною Театру сатири.
Дунаєвський — один із творців радянської оперети, автор 12 творів у цьому жанрі. Серед його робіт — «Наречені» (рос. «Женихи») (пост. 1927), «Золота долина» (пост. 1937), що запам'ятала образи радянської молоді, і ін. Не відкидаючи традицій неовіденської оперети (Імре Кальман, Франц Легар), Дунаєвський прокладав нові шляхи, тісно зв'язавши оперету з радянською масовою піснею й народною творчістю. Композитор увів у свої твори великі ансамблі, розгорнуті фінали, оркестрові епізоди. В опереті «Вільний вітер» (рос. «Вольный ветер») (пост. 1947) Дунаєвський уперше в цьому жанрі відобразив тему боротьби за мир. Серед найкращих оперет Дунаєвського також «Син клоуна» (пост. 1950), «Біла акація» (пост. 1955).
Найяскравіше виявився талант Дунаєвського у музиці до фільмів: «Веселі хлоп'ята» (1934), «Три товариші» (1935), «Воротар» (1936), «Цирк» (1936; Сталінська премія, 1941), «Діти капітана Гранта» (1936), «Волга-Волга» (1938; Сталінська премія, 1941), «Світлий шлях» (1940), «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1950; Сталінська премія, 1951). Композитор став одним із творців радянської музичної кінокомедії, зробивши музику одним з головних компонентів драматургії фільму.
Найважливіший етап в історії радянської пісенної творчості — пісні Дунаєвського. Вони сповнені оптимізму й віри в життя. Його «Пісня про Батьківщину» (з фільму «Цирк»; текст В. І. Лебедєв-Кумачу) стала позивними Центрального радіо.
Стиль Дунаєвського склався на основі міської пісенної й інструментальної побутової музики, а також тісно пов'язаний з оперетою й джазом. Композитор створив новий тип масової пісні. Це пісні-марші: («Марш весёлых ребят», «Песня о Каховке», «Спортивный марш», «Песня о весёлом ветре», «Марш энтузиастов»), характерною рисою яких є динаміка пружних ритмів, загальний мажорний колорит. Стилістично близькі до них пісні «Дороги-дороги», «Дорожная песня». Ліричні пісні Дунаєвського в ряді випадків споріднені з жанром лірико-побутового романсу (пісні з фільмів «Воротар», «Шукачі щастя», «Волга-Волга» й ін.). Пісня «Летите, голуби» у ліричній формі виразила прагнення людей перепинити шлях загарбницьким війнам. Дунаєвському належать пісні-вальси («Вечер вальса», «Школьный вальс», «Молчание», «Не забывай»), пісня «„Эх, хорошо в стране советской жить!“». Він також автор балетів і музики до драматичних спектаклів.
Творчість Дунаєвського вплинула на багатьох радянських композиторів. Дунаєвський — депутат Верховної Ради РРФСР 1-го скликання. Нагороджений 2 орденами, а також медалями. Помер 25 липня 1955 року, об 11-й годині ранку, від спазму серця.
Список творів
Оперети
Балети
Музика до виставНаписав музику до 30 спектаклів:
Фільмографія
|
|
ПісніІсаак Дунаевский є автором музики більш як 100 пісень:
|
Пам'ять
- Вулиця ім. Дунаевського (Дніпро)
- Дитяча школа мистецтв № 5 ім. І. О. Дунаевського (Україна, Харків)
- Дитяча музична школа ім. І. О. Дунаєвського (Україна, Лохвиця)
9 грудня 2025 року, погруддя Ісаку Дунаєвському, яке було встановлено у м. Лохвиці Полтавської області — демонтовано.
Див. також
- 4306 Дунаєвський — астероїд, названий на честь композитора.
- Зіновій Дунаєвський
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Дунаєвський Ісак Осипович, Що таке Дунаєвський Ісак Осипович? Що означає Дунаєвський Ісак Осипович?