Дуба́й (араб. دبيّ) — найбільше місто в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), адміністративний центр однойменного емірату, що разом з іншими шістьма утворює країну. Населення становить 3,49 млн. осіб (станом на 2021 рік). Місто, розташоване на узбережжі Перської затоки, є великим транспортним вузлом, фінансовим і торговельним центром. У місті знаходяться найбільший торговельний порт та аеропорт ОАЕ.
| Дубай араб. دبيّ | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 25°15′52″ пн. ш. 55°18′41″ сх. д. / 25.26444° пн. ш. 55.31139° сх. д. | ||||||||
| Країна | Об'єднані Арабські Емірати | |||||||
| Регіон | Дубай | |||||||
| Столиця для | емірат Дубай (емірат ОАЕ) | |||||||
| Межує з
| ||||||||
| Засновано | 9 червня 1833 | |||||||
| Площа | 1 287,4 км² | |||||||
| Населення | 3 944 751 осіб (2025)[1] | |||||||
| · густота | 408,18 осіб/км² | |||||||
| Висота НРМ | 0 м | |||||||
| Офіційна мова | арабська | |||||||
| Назва мешканців | фр. Doubaïote[2], фр. Doubaïen[2] і фр. Doubaïenne[2] | |||||||
| Міста-побратими | Монтерей, Мексика Голд-Кост, Австралія Сянган Гуанчжоу, Китай Шанхай, Китай Франкфурт-на-Майні, Німеччина Осака, Японія Гандінагар, Індія Телль-Ухаймір, Іран Тегеран, Іран Бейрут, Ліван Барселона, Іспанія Гранада, Іспанія Триполі, Лівія Ванкувер, Канада Данді, Велика Британія Дамаск, Сирія Женева, Швейцарія Стамбул, Туреччина Багдад, Ірак Каракас, Венесуела Нью-Йорк, США Фінікс, США Лос-Анджелес, США Детройт, США Пусан, Республіка Корея Ель-Кувейт, Кувейт Хайдарабад, Індія Брисбен, Австралія | |||||||
| Телефонний код | (+971) 04 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+4 | |||||||
| Автомобілів /1000 осіб | 540[3] | |||||||
| GeoNames | 292223 | |||||||
| OSM | r4479752 ·R | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Мер міста | Мохаммед ібн Рашид аль-Мактум | |||||||
| Вебсайт | dm.gov.ae/wps/portal/MyHomeEn | |||||||
| Мапа | ||||||||
Дубай Дубай (ОАЕ) | ||||||||
| | ||||||||
| Дубай у Вікісховищі | ||||||||
Дубай був заснований у XVIII столітті як невелике рибальське село, на початку XX століття став регіональним торговим центром, а з кінця 1960-х років став швидко зростати завдяки доходам від торговлі нафтою. Зараз економіка Дубая спирається на доходи від торгівлі, туризму, авіації, нерухомості та фінансових послуг, натомість як видобуток нафти складає менше 1 відсотка ВВП емірату. Дубай має потужний туристичний бізнес, є другим у світі містом за кількістю п'ятизіркових готелів, містить найвищу будівлю у світі - Бурдж Халіфу висотою 828 м.
Етимологія
Щодо походження слова «Дубай» було запропоновано багато теорій. Одна теорія припускає, що це слово означало базар на мові Ба. Арабське прислів’я говорить «Даба Дубай» (араб. دبا دبي), що означає «Вони прийшли з купою грошей».
На думку Феделя Хандхала, дослідника історії та культури ОАЕ, слово Дубай могло походити від слова "дабба" (араб. دب) (похідне минулого часу від "ядуб" (араб. يدب), що означає «повзти»), маючи на увазі повільну течію річки Хор-Дубай.
Поет і вчений Ахмад Мохаммад Обейд виводить Дубай зі слова «дитинча сарани» (араб. جراد) через велику кількість сарани в цьому районі до його заселення.
Історія
Вік залишків стародавнього мангрового болота, виявленого в околицях Дубаю під час будівництва колекторних мереж, оцінюється приблизно у 7000 років. Приблизно 5000 років тому берегова лінія, відступивши всередину країни, набула сучасного вигляду, при цьому територія покрилася піском. До приходу ісламу люди в цій області поклонялися Баджаї (або Баджар). Територія, на якій розташоване місто, з VI століття до н. е. підпорядковувалась перській династії Ахеменідів, у III—VI ст. н. е. належала державі Сасанідів. У VII столітті сюди прийшов іслам і територія стала частиною Арабського халіфату. У VIII столітті князівство Дубай брало участь у повстанні проти намісника халіфа, у результаті чого правителі Дубаю були фактично незалежними в середині VIII—IX століть. До кінця IX ст. вони попали під владу Аббасидів. У XIII ст. сюди вторгались Хулагуїди. До XVIII за територію боролись Португалія, Іран, Туреччина, Оман, ваххабіти.
У XVIII ст. населення князівств, що переважно займалось каботажною торгівлею, втягується у протистояння з британською Ост-Індською компанією, котра монополізувала вантажопотоки між портами Перської затоки й позбавила мешканців головного джерела існування. Це привело до постійних конфліктів між Ост-Індською компанією та місцевим арабським населенням (його британці називали піратами), у зв'язку з чим район князівств отримав назву «Піратський берегом». На початку XIX ст. Ост-Індська компанія посилала сюди військові експедиції під приводом боротьби з піратами. Договори 1835, 1839, 1853 та 1892 років привели до встановлення британського протекторату. З 1853 року територія входила до так званого Договірного Оману.
Перші згадки про поселення на місці Дубаю датуються 1799 роком. На початку XIX століття населення Дубаю становило близько 1200 осіб. Це було невелике поселення, захищене по периметру стінами і з фортом Аль Фахіді (Al Fahidi) у його центрі. До 1833 року він входив до складу емірату Абу-Дабі, пізніше, до отримання незалежності у 1971 році, належав Договірному Оману. З 1833 року Дубай перебуває під владою емірів династії Аль Мактум.
Протягом XIX століття дві катастрофи завдали великих збитків добробуту міста: у 1841 році у місті спалахнула епідемія віспи, що заставила мешканців перебратись на схід від Дейри, а у 1894 році пожежа знищила у Дейрі більшість будинків. Однак географічне розташування міста і далі приваблювало торговців регіону. Емір Дубаю, щоб привабити іноземних торговців, знизив податки, що зацікавило торговців з Шарджі — головного торговельного центру у регіоні того часу.
Завдяки своїй близькості до Ірану порт Дубаю привертав увагу іноземних торговців, особливо з Ірану, багато з яких урешті-решт селились у Дубаї і на початку XX століття він уже став одним з найважливіших портів Перської затоки. У 1910 році населення міста становило близько 10 тис. мешканців, а ринок, що розташовувався на узбережжі на боці Дейри, налічував близько 350 крамниць. У Дубаї процвітали видобуток і експорт перлів аж до Великої депресії 1930-х років, подолати наслідки якої перешкодив бурхливий розвиток індустрії вирощування перлів на фермах у Японії.
Тривалий час Дубаю доводилося задовольнятися незначними вигодами від сусідства з багатим нафтою Абу-Дабі, але у 1966 році були знайдені власні родовища, хоча і значно менш багаті. Доходи від видобутку нафти почали надходити з 1969 року. Нафтова промисловість, що розвивалась мала потребу у робочій силі, котра почала прибувати в основному з Індії та Пакистану, у результаті чого з 1968 до 1975 року населення міста зросло у чотири рази. Доходи від нафти допомогли розвитку міста на ранньому етапі, але запаси нафти у Дубаї вельми обмежені й рівень видобутку невисокий: доходи від нафти становлять лише близько 5 % всіх надходжень. Основу економіки Дубаю стали складати туризм, цивільна авіація, нерухомість, фінансові послуги.
Географія
Місто розташоване на березі Перської затоки на північний схід від столиці ОАЕ міста Абу-Дабі, поряд з містом Шарджа.
Клімат
Клімат Дубаю — аридний і надзвичайно спекотний (BWib за класифікацією Кеппена). Середня температура серпня (найтеплішого місяця) +35,1 °C, а середній максимум зазвичай перевищує +40 °C, іноді температура в тіні може доходити майже до 50 °C. Зими більш прохолодні, за температурою повітря приблизно відповідають літу в середній смузі України, з теплими днями і прохолодними ночами. Середня температура січня +19 °C (найхолоднішого місяця).
Опади в Дубаї рідкісні (за рік випадає близько 80 мм), випадають переважно в другій половині зими (лютий-березень), з травня по жовтень опадів практично немає.
| Клімат Дубай | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 31,6 | 37,5 | 41,3 | 43,5 | 47,0 | 46,7 | 49,0 | 48,7 | 45,1 | 42,0 | 41,0 | 35,5 | 49,0 |
| Середній максимум, °C | 24,0 | 25,4 | 28,2 | 32,9 | 37,6 | 39,5 | 40,8 | 41,3 | 38,9 | 35,4 | 30,5 | 26,2 | 33,4 |
| Середній мінімум, °C | 14,3 | 15,4 | 17,6 | 20,8 | 24,6 | 27,2 | 29,9 | 30,2 | 27,5 | 23,9 | 19,9 | 16,3 | 23,3 |
| Абсолютний мінімум, °C | 6,1 | 6,9 | 9,0 | 13,4 | 15,1 | 18,2 | 20,4 | 23,1 | 16,5 | 15,0 | 11,8 | 8,2 | 6,1 |
| Норма опадів, мм | 18.8 | 25.0 | 22.1 | 7.2 | 0.4 | 0.0 | 0.8 | 0.0 | 0.0 | 1.1 | 2.7 | 16.2 | 94.3 |
Райони міста
Основні райони: Дейра — східний торговий район, Бар Дубай — історичний центр, Шейх Заїд Роуд — бізнес-центр міста, Джумейра — приморський житловий район, Дубай Марина — перспективний житловий район, який будується навколо штучно побудованої затоки на заході міста.
Демографія
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1822 | 1200 | — |
| 1900 | 10 000 | +733.3% |
| 1930 | 20 000 | +100.0% |
| 1940 | 38 000 | +90.0% |
| 1960 | 40 000 | +5.3% |
| 1968 | 58 971 | +47.4% |
| 1975 | 183 000 | +210.3% |
| 1985 | 370 800 | +102.6% |
| 1995 | 674 000 | +81.8% |
| 2005 | 1 204 000 | +78.6% |
| 2014 | 2 250 000 | +86.9% |
| c-census; e-estimate | ||
У Дубаї лише близько 10—15 % відсотків населення становлять араби ОАЕ, з решти населення більшу частину складають індійці, пакистанці, іранці, бангладешці, філіппінці та британці. Значна частина трудових мігрантів не визначає свою національну приналежність.
Економіка
Дубай — великий торговий, фінансовий і туристичний центр Близького Сходу. За темпами розвитку — аналог Шанхаю. Третій за важливістю світовий центр реекспорту, після Гонконга і Сінгапура. У 2006 році економіка Дубаю становила 46 млрд доларів. Якщо раніше економіка Дубаю була заснована на доходах від нафтової промисловості, то нині доходи від нафти та природного газу формують лише 6 % внутрішнього валового продукту в еміраті.
Для туристів Дубай пропонує відпочинок різного рівню розкоші.
Транспорт
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Дубай, Що таке Дубай? Що означає Дубай?