Володи́мир Заха́рович Довгань (22 липня 1929, Сміла, УСРР — помер 1 червня 2006 року, Москва, Росія) — радянський, український кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Нагороджений медалями, значком «Відмінник кінематографії СРСР», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
| Довгань Володимир Захарович | |
|---|---|
| рос. Владимир Захарович Довгань | |
| Дата народження | 22 липня 1929 |
| Місце народження | м. Сміла, Черкаська округа, УСРР, СРСР |
| Дата смерті | 1 червня 2006 (76 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Громадянство | СРСР → Росія |
| Національність | українець |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0235572 |
Біографія
Народився 22 липня 1929 р. в м. Сміла Черкаської округи. в родині залізничника. Служив у Радянській Армії (1949—1952). Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1959). З 1956 р. працював асистентом режисера на Ялтинській кіностудії художніх фільмів, а з 1962 р. — режисером-постановником на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка.
У 1960—1992 рр. був членом Спілки кінематографістів України.
Викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
Від 1990 р. мешкав і працював у Москві. Помер 24 вересня 2006 року.
Фільмографія
Режисер-постановник
На Ялтинській кіностудії:
- «Випереджаюча вітер» (1959, у співавт.)
- «Грізні ночі» (1960, у співавт.)
- «Серце не прощає» (1961, у співавт. з І. Кобозєвим)
На Київській кіностудії ім. О. Довженка:
- «Три доби після безсмертя» (1963)
- «Загибель ескадри» (1965)
- «А тепер суди...» (1966)
- «Гольфстрим» (1968)
- «Назвіть ураган „Марією“» (1970)
- «Сімнадцятий трансатлантичний» (1972)
- «Особисте життя» (1974)
- «Талант» (1977,т/ф, 4 а)
- «Незручна людина» (1978, 2 а)
- «Сімейне коло» (1979)
- «Танкодром» (1981)
- «Три гільзи від англійського карабіна» (1983)
- «І ніхто на світі...» (1985)
- «Моя люба» (1987), Телевізійні стрічки:
- «Дай нам Боже довгий вік» (1990—1992)
Сценарист
- «Грізні ночі» (1960)
- «Особисте життя» (1974, у співавт.)
- «Назвіть ураган „Марією“» (1970, т/ф)
- «Золоті литаври» (т/ф)
- «Дніпровський вітер» (1976, новела «На косі», т/ф)
- «І ніхто на світі...» (1985, у співавт., т/ф)
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Довгань Володимир Захарович, Що таке Довгань Володимир Захарович? Що означає Довгань Володимир Захарович?