Дмитрó Гу́ня (невідомо — невідомо) — український політичний і військовий діяч, запорізький козак, кошовий отаман (1638, 1640) та гетьман Війська Запорозького Низового (1638), активний учасник повстань Павла Бута та Якова Острянина проти Речі Посполитої, викликаних утисками козацьких прав королівським урядом Владислава IV.
| Дмитро Гуня | |
|---|---|
| Народження | невідомо |
| Смерть | невідомо |
| Національність | русин-українець |
| Країна | Річ Посполита → Військо Запорозьке Низове |
| Приналежність | Річ Посполита → Військо Запорозьке Низове |
| Звання | Кошовий отаман Полковник |
| Командування | Військо Запорозьке Низове |
| Війни / битви | Повстання Павлюка Повстання Острянина • Похід Мелецького • Оборона Говтви • Битва під Говтвою • Жовнинська битва • Облога на Старці |
| Титул | Гетьман Війська Запорозького Низового |
Життєпис
Про життя Дмитра Гуні відомо досить мало.
Він, імовірно, походив із руської козацької родини Київщини. Достеменно відомо, що на початку 30-х років XVII століття Гуня був активним учасником, а згодом і успішним очільником козацьких походів проти Османської імперії та Кримського ханства.
У 1637 році він брав участь у повстанні під проводом Павла Павлюка та став одним із найближчих соратників останнього. Зокрема, був поруч із гетьманом у середині грудня, коли заколотники зустрілися на полі бою біля Кумейок із військом Миколи Потоцького, та разом із іншими лідерами козаків керував встановленням оборонного табору після оточення ворогом. Невдовзі Павлюку вдалося вирватися з кільця, після чого гетьман відправився до Чигирина з метою отримати підкріплення та повернутися на допомогу побратимам. Гуня ж перейняв командування оточеними у таборі військами та решту дня стримував атаки поляків. З настанням ночі зміг непомітно для Коронного війська вивести козаків із поля бою та довів їх до Боровиці, куди згодом прибув і сам Павлюк.
Після підписання перемир'я з Потоцьким, коли Павлюк був узятий у полон, а поляки, порушивши домовленості, зненацька напали на козаків та влаштували різанину, Гуня очолив невеликий загін, захопив ворожу артилерію та утік на Січ, куди невдовзі прибули Карпо Скидан та Яків Острянин.
Зимою 1638 року Дмитра Гуню обрали кошовим отаманом, а Якова Острянина — гетьманом Війська Запорозького Низового. Вже в лютому вони розпочали активні бойові дії та розбили армію Мелецького, який відправився у каральний похід на Запорожжя, бажаючи знищити центр козацтва.
Надалі Гуня розіслав посольства з проханням про допомогу до кримського хана (або калги-султана) і на Дон.
В другій половині березня повстанці вирішили захопити переправи через Дніпро. Гуня очолив флотилію, яка рушила вгору по ріці. Розгромивши окремі гарнізони Речі Посполитої, козаки взяли під свій контроль русло Дніпра від Кременчука до Трипілля (переправи у Кременчуку, Максимівці, Бужині, Чигирині-Діброві). Після битви під Лубнами загони запорожців під командуванням Гуні приєдналися до основних сил Острянина.
Наприкінці квітня новостворене повстанське військо зустрілося з армією Миколи Потоцького, котрому було наказано придушити новий виступ проти Варшави. До травня ворога вдалося розбити.
Однак і цього разу повстання було приречене, адже у червні козаки зазнали важкої поразки у Жовнинській битві. Острянин, вважаючи, що подальша боротьба марна, відступив і, перетнувши кордон Московії, увійшов на територію Слобожанщини. Дмитра Гуню обрали новим гетьманом Війська Запорозького Низового. Він відступив через Сулу та повів армію до урочища Старець, де нашвидкуруч було організовано оборону. За два дні туди прибули й поляки.
Обрана місцевість з півночі прикривалася болотами і лугами, з півдня — Дніпром. З тієї сторони, де не протікала річка, насипали земляний вал. Козаки дуже вміло зміцнили свій табір оборонними спорудами, ступінь його захищеності був настільки високим, що польська кіннота так і не змогла пробитися всередину. Повстанці мали вдосталь деревини, води і паші для коней.
Кілька днів минули у взаємних вилазках і боях, після чого почалися тривалі переговори, які не привели до взаємовигідного консенсусу, а тому битва відновилася. Невдовзі до табору Гуні пробилося з Запорожжя підкріплення під приводом полковника Філоненка, що, на жаль, ніяк не вплинуло на загальний розподіл сил. Філоненко із половиною свого загону віз човнами вгору Дніпром провіант та інші припаси, які могли змінити ситуацію на користь козаків, бо військо Речі Посполитої потерпало від нестачі харчів та бойової амуніції. Інша частина його козаків йшла суходолом. Але поляки вчасно помітили транспорт і розпочали артилерійський обстріл із берега. Водночас кіннота Речі Посполитої атакувала козаків, які рухалися берегом. Майже всі припаси були потоплені. Більша частина загону врятувалася та з порожніми руками пробилася до табору, що тільки посилило голод.
Розуміючи безперспективність подальшого опору, частина старшини вирішила почати переговори про здачу. Побоюючись зради, Гуня на чолі невеликого загону прорвався з оточеного табору на Запорожжя. Позбавлені допомоги ззовні, відчуваючи гостру нестачу харчів, повстанці змушені були капітулювати.
Ось як характеризує вищеописану ситуацію історик Михайло Грушевський:
| Се відступлення з-під Жовнина і оборона на Старці-Дніпрі записали Гуню на вічні часи поміж найславнішими проводирями козацькими. |
Вважається, що весною 1640 року кошовий отаман Дмитро Гуня керував спільним походом донських і запорозьких козаків проти Османської імперії.
Однак Микола Маркевич у своїй праці «Історія Малоросії» твердить, що Дмитро Гуня загинув разом із багатьма воїнами свого війська у битві на Старці у 1638 році:
| Польский стан достался победителям со всем, что в нем было, с артиллериею и запасами всякого рода; тогда козаки отправили благодарственный молебен, и приступили к погребению погибших, и соотечественников и врагов. Сочтено было убитых поляков 11317; козачих трупов похоронено было 4727, а в том числе и Гуня. |
Вшанування пам'яті
У місті Черкаси існує провулок Дмитра Гуні.
У місті Львів є вулиця Дмитра Гуні.
У місті Хмельницький провулок Валі Котика перейменували на провулок Дмитра Гуні.
У місті Дніпро провулок Лемешева перейменували на провулок Дмитра Гуні.
Див. також
- Повстання Павлюка
- Кумейківський бій
- Жовнинська битва
- Повстання Остряниці
- Облога на Старці
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Дмитро Гуня, Що таке Дмитро Гуня? Що означає Дмитро Гуня?