День святої Варвари — народно-християнське свято на честь великомучениці Варвари. Його святкують 4 грудня православні християни і араби християни у Лівані, Сирії, Йорданії і Палестині. Є частиною ряду свят на Миколи (свята Варвари, Сави та Миколи).
| День святої Варвари | |
|---|---|
| Місце | Сербія, Росія, Україна, Білорусь, Болгарія, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія і Хорватія |
| Тип | народно-християнський |
| Дата | 4 грудня |
День святої Варвари у Вікісховищі | |
Традиційне святкування в Україні
Святу Варвару вважають покровителькою гірників та жінок. В Україні День святої Варвари святкують лише жінки. На це свято дівчата готували вареники з маком чи сиром. З-поміж них обов'язково мали бути «пірхуни» — вареники, начинені борошном. Звареними варениками частували хлопців, уважно стежачи, кому саме попаде «пірхун». Невдаху, який витяг такого вареника, довгий час так і дражнили — «пірхун». Також цього дня дівчата заготовляли галузки з вишень і ставили у воду: якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.
Також, у День святої Варвари дівчата ворожили на долю. Цього дня вони йшли в сад, ламали гілку вишні та ставили її у воду. Якщо на Різдво гілочки зацвітали, то це віщувало шлюб цього року. Якщо ж ні — сидіти в дівках.
Святкування в інших слов'ян
Гагаузи і болгари вранці пекли обрядову коржик, змащений медом «за здоров'я дітей» і «щоб полегшити муки св. Варвари». Рано вранці нею частували сусідів. Варвару вшановували як цілительку від кору і віспи.
На Білорусі в селах, розташованих біля річок та озер, день відзначали для того, щоб «дзеці і жывёла не тапіліся». А щоб краще плодилася живність і велася скотина — пеклися пироги з маком, які називалися «вареники» або ліпили з пшеничного тіста голови, роги, ноги, копита, вуха і годували цим печивом хворих. Щоб був багатий урожай в полі, варили ритуальну кашу із зерен пшениці, кукурудзи, гороху тощо або тільки з пшениці.
У Хорватії зберігся давній звичай «посівання» на Варвару, хоча зазвичай це відбувається на Різдво. У Хорватії подекуди досі цього дня дарують дітям подарунки і ворожать. У хорватській Славонії першого відвідувача цього дня називають «положаї» (полазник). Господиня виходить йому назустріч і кукурудзою чи іншим зерном і обсипає його. Увійшовши до будинку обов'язково з правої ноги, положая обсипають зерном, саджають на подушки, з яких він не може встати, поки не пообідає. По закінченню обіду веселяться до вечора. Повечерявши, запрягають сани і супроводжують Положая додому. Господиня кладе йому в сумку спеціальний хлібець, ковбасу і частину «печениці» (печеного м'яса). Вважається, що якщо Положаї щаслива людина і легкий на руку — весь рік буде вдалим для господарства.
У деяких місцях Хорватії та Сербії в блюдці пророщують пшеницю, щоб вона зазеленіла травичкою до Різдва.
У Словенії до дня св. Варвари приурочено було колядування хлопчиками 12–14 років з побажаннями щастя, за що їм дякували і обдаровували солодощами, горіхами, яблуками, дрібними грошима. Також дотримувався звичай зустрічі першого відвідувача — полазника. Обхід будинків на Варвару здійснювали в східній Словенії, групи дітей десятирічного віку. Входячи в будинок, вони вимовляли благі побажання, що складається з безлічі однотипних фраз-кліше: «Дай Бог вам стільки Курчат, скільки на моїй голові волосків» (далі називалися телята, лошата, свині, трави і т. д.).
У Грузії свято називається «Барбароба». 17 грудня заведено пекти «лобіані» — коржі з квасолею. Прямого зв'язку зі святом немає, але на день свята припадав період посту, тому на свято пекли спеціальні пиріжки, які з часом перетворилися в лобіані.
У Чехії та Словаччині дівчата 10-15 років одягалися св. Варварою («Барбаркі») і ходили по домівках: слухняним дітям дарували подарунки, а неслухняних били мітлою.
У Польщі до нашого часу збереглося шахтарське свято Барбурка.
На Близькому Сході
Свято відзначається православними християнами в Лівані, Сирії, Йорданії і Палестині 4 грудня. В останні роки в Лівані свято стало православною альтернативою Гелловіну до такої міри, що діти випрошують солодощі та використання світильників Джека як декорацій. Ліванські християни печуть цього дня коржі з горіхами або сиром.
В день святої Варвари насіння пшениці висаджуються на вологу вату і пророслі паростки використовуються як прикраси до Різдва, в пам'ять про легенду, згідно з якою під час втечі святої Варвари від переслідувачів сталося диво: пшениця на полях миттєво виростала, покриваючи її сліди.
Див. також
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про День святої Варвари, Що таке День святої Варвари? Що означає День святої Варвари?