Тарас Володимирович Денисенко (23 березня 1965, Київ — 7 листопада 2017, Київ) — український актор, сценарист, кіноактор, режисер. Виконав головну роль у кінострічці Андрія Дончика «Кисневий голод» (1992). Син кіноактриси Наталії Наум та кінорежисера Володимира Денисенка, молодший брат українського літератора, актора та режисера Олександра Денисенка.
| Тарас Володимирович Денисенко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Тарас Денисенко | ||||
| Народився | 23 березня 1965 Київ | |||
| Помер | 7 листопада 2017 (52 роки) Київ | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство | Україна | |||
| Діяльність | актор сценарист режисер | |||
| Роки діяльності | 1981—2017 | |||
| Діти | Орест Денисенко Марія Денисенко Гордій Денисенко | |||
| Членство | Національна спілка кінематографістів України | |||
| IMDb | ID 0219202 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| Тарас Володимирович Денисенко у Вікісховищі | ||||
Був членом Національної спілки кінематографістів України та Заслуженим артистом України.
Біографія
Народився 23 березня 1965 року у Києві в родині кінорежисера В. Т. Денисенка і кіноактриси Н. М. Наум.
Закінчив акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1986) (майстерня Олексія Баталова).
Викладав майстер-курси дикторів та ведучих програм телебачення у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.
Помер 7 листопада 2017 року у віці 52 років у Києві після важкої хвороби. Був похований 9 листопада в одній могилі з батьками на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 33, 50°25′2.92″ пн. ш. 30°30′4.75″ сх. д. / 50.4174778° пн. ш. 30.5013194° сх. д.).
З 2014 року тривали зйомки «Поміж кадрами» — повнометражного документального фільму про історію дорослішання та пошуку себе, розкриту крізь призму особливих стосунків між Тарасом Денисенком та кількома поколіннями студентів його майстерні у Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Фільм підтримав Український культурний фонд, реліз відбувся у 2019 році.
Родина
Мав брата Олександра, який також є актором і режисером. Був одруженим. Мав трьох дітей (Орест, Марія, Гордій). Старший син, Орест, зіграв у фільмі «Мийники автомобілів», в роботі учня Тараса Володимировича — Володимира Тихого. Молодший син, Гордій, зіграв разом з батьком у короткометражній стрічці «Гамбурґ», а також виконав ролі молодого Андрія Кузьменка у студентській короткометрівці «Танець Пінгвіна» і одного зі студентів у «Чорній дірі».
Фільмографія
Знявся у фільмах:
- «Високий перевал» (1982, Юрко),
- «Які ж ми були молоді» (1985. Приз СК України «За найкращу чоловічу роль» на кінофестивалі «Молодість—85»),
- «Обвинувачується весілля» (1986),
- «Квартирант» (1987),
- «В Криму не завжди літо» (1987, Озорнов),
- «Вісімнадцятирічні»
- «Жменяки» (1987),
- «Як чоловіки про жінок говорили» (1988, т/ф),
- «Помилуй і прости»,
- «Гори димлять» (1989),
- «Караул» (1989),
- «Сонети Шекспіра»,
- «Особиста зброя» (1991),
- «Чудо у країні забуття» (1991),
- «Кисневий голод» (1991. Приз міжнародного кінофестивалю, Салоніки, Греція, 1992),
- «Сорочка зі стьожкою» (1992),
- «Тарас Шевченко. Заповіт» (1992, 3 с; 1997, VII, VIII, IX с, Тарас),
- «Фучжоу» (1993),
- «Будемо жити» (1995, т/ф, 10 а),
- «Острів любові» (1996, т/ф, новела «Заручини»),
- «Judenkreis, або Вічне колесо» (1996),
- «Сьомий маршрут» (сценарист),
- «Поет і княжна» (1999, Тарас),
- «Після війни» (2000, Німеччина-Україна),
- «Повернення Мухтара» (т/с),
- «Сьоме небо» (2006, Росія-Україна),
- «Надія як свідоцтво життя» (2007, Петро Семенов),
- «Прощення» (2008),
- «Хороші хлопці» (2008, Дюля),
- «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2008),
- «Звичайна справа» (2013),
- «Мій хлопчику» (2015).
Режисер
- «Мій хлопчику» (2015)
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Денисенко Тарас Володимирович, Що таке Денисенко Тарас Володимирович? Що означає Денисенко Тарас Володимирович?