Глушець білодзьобий

Глушець білодзьобий, або глуха́р, заст. ґотур (самиця — ґотка), готур (Tetrao urogallus) — вид птахів роду тетеруків (Tetrao), один із найбільших птахів Українських Карпат.

?Глушець

Самець глухаря
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Куроподібні (Galliformes)
Родина:Фазанові (Phasianidae)
Підродина:Тетерукові (Tetraoninae)
Рід:Тетерук (Tetrao)
Вид:Глушець білодзьобий
Біноміальна назва
Tetrao urogallus
Linnaeus, 1758

Поширення

Поширення в Європі
Посилання
Вікісховище:Category:Tetrao urogallus
Віківиди:Tetrao urogallus
ITIS:553893
МСОП:22679487
NCBI:100830
Fossilworks:369189

Зовнішній вигляд та морфологія

Маса тіла 2,5-6,5 кг, довжина тіла 60-87 см, розмах крил 87-125 см. Дорослий самець чорно-бурий, з зеленим металічним полиском на волі і білими рисками на грудях; над оком червона шкіряна «брова»; на підборідді «борода»; біля основи крила біла пляма; на хвості дрібні білі плями; дзьоб кремово-білий. Доросла самка бура, пера з білуватою облямівкою; воло рудувате; хвіст заокруглений, рудий, з темними смугами; дзьоб бурий. Молодий птах подібний до дорослої самки.

Підвиди

Всього підвидів є 16:

  • T. u. aquitanicus Ingram, 1915
  • T. u. cantabricus Castroviejo, 1967
  • T. u. grisescens
  • T. u. hiomanus
  • T. u. karelicus
  • T. u. kureikensis Buturlin, 1927
  • T. u. lonnbergi
  • T. u. lugens
  • T. u. major C. L. Brehm, 1831
  • T. u. obsoletus
  • T. u. pleskei
  • T. u. rudolfi Dombrowski, 1912
  • T. u. taczanowskii Stejneger, 1885
  • T. u. uralensis Menzbier, 1887
  • T. u. urogallus Linnaeus, 1758
  • T. u. volgensis Buturlin, 1907

Середовища існування

Глухар — характерний мешканець тайги, поширений в Українських Карпатах, у зоні хвойних лісів до верхньої межі лісу. Взимку глухарі спускаються до висоти 800 метрів над рівнем моря. Влітку і восени, коли достигають ягоди, вони піднімаються до субальпійської зони. Тетерук споживає рослинну їжу: хвою, бруньки, молоді пагони і ягоди. Рідше, особливо молодняк, їсть також комах та інших безхребетних. Взимку птахи живляться виключно хвоєю ялиці та смереки.

Особливості біології

У середині квітня, коли в лісі ще лежить сніг, птахи збираються на місцях токування. На одному току може зібратися кілька десятків глухарів. Самці прилітають увечері й сідають на деревах навколо місця токування. Власне токування починається ще до світанку. Трохи пізніше з'являються самки. Вони сідають на землю і далі токують в снігу. При цьому у самців часто доходить до бійок. Пізніше самиця відкладає 7—9 яєць у вистелене сухою травою заглиблення в ґрунті. Через 22—25 днів вилуплюються пташенята. Вони розвиваються дуже швидко — через два тижні вже можуть злітати на дерево.

Чисельність та причини її змін

Якщо в Україні живе приблизно 3000 особин цього птаха, то наприклад в Карпатському біосферному заповіднику — приблизно 300. Є різні причини того, чому кількість глухарів у регіоні сильно знизилась. Найважливіші із них — інтенсивне лісокористування, випасання великої рогатої худоби і туризм у місцях токування і насиджування, а також браконьєрство.

Охорона

Включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Бернської (Додаток ІІ) конвенції.

Галерея

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Глушець білодзьобий, Що таке Глушець білодзьобий? Що означає Глушець білодзьобий?