| Зубний | Ясенний | |
|---|---|---|
| сибілянт | s̪ | s / s͇ |
| несибілянт | θ | θ̠ /θ͇ /ɹ̝̊ |
Глухі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.
- Символ МФА для сибілянта — s, а відповідний символ X-SAMPA — s. Символ [s] звичайно не вживається для зубних і заясенних сибілянтів без діакритиків ([s̪] і [s̠] відповідно).
- Для позначення несибілянта вживаються символи з діакритиками, наприклад θ̠ або ɹ̝̊.
Назва
- Глухі альвеолярні фрикативні
- Глухі ясенні фрикативні
Глухий ясенний сибілянтний фрикативний
| Глухий ясенний фрикативний | |
|---|---|
| s | |
| Номер МФА | 132 |
| Кодування | |
| HTML (десяткове) | s |
| Юнікод (hex) | U+0073 |
| X-SAMPA | s |
| Кіршенбаум | s |
| Брайль[en] | |
| Звучання | |
джерело · допомога | |
Один з найпоширеніших приголосних.
Властивості
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
- ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
- центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
- механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
Зубно-ясенний
| Глухий зубний сибілянтний фрикативний | |
|---|---|
| s̪ | |
| s̟ | |
| Звучання | |
джерело · допомога |
| Глухий ясенний втягнутий фрикативний | |
|---|---|
| s̠ | |
| Кодування | |
| HTML (десяткове) | s̺ |
| Юнікод (hex) | U+0073 U+033A |
| Звучання | |
джерело · допомога | |
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| баскська | gauza | [ɡäus̪ä] | річ | |
| білоруська | стагоддзе | [s̪t̪äˈɣodd̪͡z̪ʲ:e] | століття | Див. білоруська фонетика |
| болгарська | всеки | [ˈvs̪ɛki] | всі | |
| іспанська | estar | [e̞s̪ˈt̪är] | бути | Див. іспанська фонетика |
| китайська | 三/sān | [s̪a̋n] | три | Див. китайська фонетика |
| македонська | скока | [ˈs̪kɔkä] | стрибок | Див. македонська фонетика |
| польська | sum | [s̪um] | сом | Див. польська фонетика |
| румунська | surd | [s̪ur̪d̪] | глухий | Див. румунська фонетика |
| російська | волосы | [ˈvo̞ɫ̪əs̪ɨ̞] | 'hair' | . Див. російська фонетика |
| сербська | сам | [s̪ȃ̠m] | сам | Див. сербська фонетика |
| турецька | su | [s̪u] | вода | Див. турецька фонетика |
| угорська | sziget | [ˈs̪iɡɛt̪] | 'island' | Див. угорська фонетика |
| українська | село | [s̪ɛˈɫ̪ɔ] | — | Див. українська фонетика |
| французька | façade | [fäs̪äd̪] | перед | Див. французька фонетика |
| чеська | svět | [s̪vjɛt̪] | світ | Див. чеська фонетика |
| шведська | 'säte | [ˈs̪ɛːt̪e] | сидіння | Див. шведська фонетика |
Ясенний
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| англійська | sand | [sænd] | пісок | Див. англійська фонетика |
| арабська | جَلَسَ | [ˈdʒælæsɐ] | сідати | Див. арабська фонетика |
| в'єтнамська | xa | [saː˧] | далекий | Див. в'єтнамська фонетика |
| гебрейська | ספר | [ˈsefeʁ] | книга | Див. гебрейська фонетика |
| гінді | साल | [saːl] | рік | Див. фонетика гінді |
| голландська | 'staan | [s̻t̻aːn̻] | стояти | Див. голландська фонетика |
| грузинська | სამი | [ˈsɑmi] | три | |
| естонська | sõna | ['sɤnɑ] | слово | |
| корейська | 소 / so | [so] | бик | Див. корейська фонетика |
| перська | sib | [sib] | яблуко | Див. перська фонетика |
| португальська | caço | [ˈkasu] | полюю | Див. португальська фонетика |
| японська | fukusūkē | [ɸɯkɯsɯːkeː] | множинний | Див. японська фонетика |
Глухий ясенний несибілянтний фрикативний
| Глухий ясенний несибілянтний фрикативний | |
|---|---|
| θ̠ | |
| θ͇ | |
| ɹ̝̊ | |
| Номер МФА | 130 414 |
| Кодування | |
| HTML (десяткове) | θ̱ |
| Юнікод (hex) | U+03B8 U+0331 |
| Звучання | |
джерело · допомога | |
Властивості
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
- ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
- центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
- механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Глухий ясенний фрикативний, Що таке Глухий ясенний фрикативний? Що означає Глухий ясенний фрикативний?