Глухий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡s⟩ або ⟨t͜s⟩ (раніше — ⟨ʦ⟩). Твердий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ц.
| Глухий ясенний африкат | |
|---|---|
| t͡s | |
| t͜s | |
| Номер МФА | 103 132 |
| Кодування | |
| HTML (десяткове) | ʦ |
| Юнікод (hex) | U+02A6 |
| X-SAMPA | ts |
| Кіршенбаум | ts |
| Звучання | |
джерело · допомога | |
Назва
- Глуха альвеолярна африката
- Глухий альвеолярний африкат (англ. Voiceless alveolar affricate)
- Глухий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
- Глухий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiceless alveolar sibilant affricate)
- Глуха ясенна африката
- Глухий ясенний африкат
- Глухий ясенний зімкнено-щілинний приголосний
Властивості
Властивості глухого ясенного африката:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| німецька | Zweck | [t͡sv̥ɛk] | мета | Див. німецька фонетика | |
| італійська | grazia | [ˈɡrät̚t͡sjä] | благодать | Див. італійська фонетика | |
| іспанська (Чилі) | ancha | [ˈänt͡sä] | широка | У стандартній мові — /t͡ʃ/. Див. іспанська фонетика | |
Зубний ламінальний ясенний
- Dentalized laminal alveolar [t̻͡s̪]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| баскська | hotz | [o̞t̻͡s̪] | холод | Див. баскська фонетика | |
| білоруська | цеканне | [ˈt̻͡s̪ekän̪ʲe] | цекання | Див. білоруська фонетика | |
| болгарська | цена | [t̻͡s̪ɛˈn̪a] | ціна | ||
| вірменська (східна) | ցանց | [t̻͡s̪ʰan̪t̻͡s̪ʰ] | сітка | Див. вірменська фонетика | |
| верхньолужицька | cybla | [ˈt̻͡s̪ɪblä] | цибуля | ||
| іспанська (Мексика) | exterior | [e̞t̻͡s̪t̪e̞ˈɾjo̞r] | екстер'єр | ||
| китайська (мандарин) | 早餐 / zǎocān | [t̻͡s̪ɑʊ˨˩ t̻͡s̪ʰan˥] | сніданок | Див. китайська фонетика | |
| латвійська | cena | [ˈt̻͡s̪en̪ä] | ціна | Див. латвійська фонетика | |
| македонська | цвет | [t̻͡s̪ve̞t̪] | квітка | Див. македонська фонетика | |
| польська | co | [t̻͡s̪ɔ] | що? | Див. польська фонетика | |
| румунська | preț | [pre̞t̻͡s̪] | ціна | Див. румунська фонетика | |
| російська | царь | [t̻͡s̪ärʲ] | цар | Див. російська фонетика | |
| сербська | циљ | [t̻͡s̪îːʎ] | ціль | Див. сербська фонетика | |
| словацька | cudzí | [ˈt̻͡s̪ud̪͡z̪iː] | чужий | ||
| словенська | cvet | [t̻͡s̪ʋéːt̪] | цвіт | Див. словенська фонетика | |
| угорська | cica | [ˈt̻͡s̪it̻͡s̪ɒ] | кошеня | Див. угорська фонетика | |
| українська | цей | [t̻͡s̪ɛj] | — | Див. українська фонетика | |
| чеська | co | [t̻͡s̪o̝] | що? | Див. чеська фонетика | |
| чеченська | церг | [t̻͡s̪erg] | зуб | ||
У китайській мові звичайний /t͡s/ («ц») протиставляється аспірованому звукові /t͡sʰ/ («ц» з придихом) . У піньїні вони розрізняються за типом фонації: /t͡s/ записується як дзвінкий z (кириличне «з»; за старою російською транслітерацією — «цзи»); /t͡sʰ/ записується як глухий с (кириличне «ц»).
Ясенний невеляризований
- Non-retracted alveolar [t͡s]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| абхазька | хьаца | [χaˈtsa] | граб | Див. абхазька фонетика | |
| адигейська | цэ | [t͡sa] | зуб | ||
| англійська (кокні) | tea | [ˈt͡səˑi̯] | чай | Див. англійська фонетика | |
| арабська (найді) | كيف | [t͡saif] | як? | ||
| гебрейська | צבע | [ˈt͡se̞vä] | колір | Див. гебрейська фонетика | |
| голландська (Гронінген) | mat | [ˈmat͡sʰ] | мата | Див. голландська фонетика | |
| грузинська | კაცი | [kʼɑt͡si] | чоловік | ||
| грецька | κορίτσι | [ko̞ˈɾit͡si] | дівчина | Див. грецька фонетика | |
| данська | to | [ˈt̻͡s̺oːˀ] | два | Зазвичай — /tˢ/ або /t/. Див. данська фонетика | |
| есперанто | ceceo | [t͡seˈt͡seo] | цеце | Див. фонетика есперанто | |
| кабардинська | цы | [t͡sə] | волосся | ||
| кантонська | 擠 / zai1 | [t͡sɐi˥] | вичавити | Див. кантонська фонетика | |
| люксембурзька | Zuch | [t͡suχ] | поїзд | Див. люксембурзька фонетика | |
| мальтійська | zokk | [t͡sokː] | стовбур | ||
| маратхі | चव | [t͡səv] | смак | Див. фонетика маратхі; залежно від слова च може вимовлятися як /tʃə/ | |
| французька (Квебек) | petit | [pət͡si] | маленький | Алофон /t/ перед /i, y/. Див. французька фонетика | |
| японська | つなみ / tsunami | [t͡su͍namʲi] | цунамі | Див. японська фонетика | |
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Глухий ясенний африкат, Що таке Глухий ясенний африкат? Що означає Глухий ясенний африкат?