Глухий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʂ⟩ («s» із загнутим праворуч гачком). Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найтвердіший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/.
| Глухий ретрофлексний фрикативний | |||
|---|---|---|---|
| ʂ | |||
| Номер МФА | 136 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ʂ | ||
| Юнікод (hex) | U+0282 | ||
| X-SAMPA | s` | ||
| Кіршенбаум | s. | ||
| Брайль[en] | |||
| |||
| Звучання | |||
джерело · допомога | |||
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʃʲ/.
Назва
- Глухий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiceless retroflex fricative)
- Глухий ретрофлексний фрикатив
- Глухий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless retroflex sibilant fricative)
Властивості
Властивості глухого ретрофлексного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| абхазька | амш | [amʂ] | день | Див. абхазька фонетика | |
| адигейська | пшъашъэ | [pʂ̻aːʂ̻a] | дівчина | ||
| в'єтнамська (Південь) | sữa | [ʂɨə˧ˀ˥] | молоко | Див. в'єтнамська фонетика | |
| гінді | ऋषि | [rɪʂi] | мудрець | ||
| китайська | 石 / shí | [ʂ̻ɻ̩˧˥] | камінь | Див. Mandarin фонетика | |
| маратхі | ऋषि | [ruʂi] | мудрець | ||
| нижньолужицька | glažk | [ˈɡläʂk] | скло | Див. нижньолужицька фонетика | |
| норвезька | forsamling | [fɔˈʂɑmːlɪŋ] | зібрання | Алофон /ɾs/. Див. норвезька фонетика | |
| польська | szum | [ʂ̻um] | шум | Див. польська фонетика | |
| російська | шут | [ʂut̪] | блазень | Див. російська фонетика | |
| румунська (Молдова) | șură | [ʂurə] | комора | Див. румунська фонетика | |
| санскрит | ऋषि | [r̩ʂi] | мудрець | ||
| сербська | шума | [ʂûmä] | ліс | Див. сербська фонетика. | |
| словацька | šatka | [ˈʂatka] | хустка | ||
| тамільська | கஷ்டம் | [kəʂʈəm] | складний | ||
| українська | шахи | [ˈʂɑxɪ] | — | Див. українська фонетика | |
| шведська | fors | [fɔʂ] | пороги | Алофон /rs/. Див. шведська фонетика | |
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Глухий ретрофлексний фрикативний, Що таке Глухий ретрофлексний фрикативний? Що означає Глухий ретрофлексний фрикативний?