Гендельштейн Альберт Олександрович

Альберт Олександрович Гендельштейн (4 квітня 1906 — 25 березня 1981) — радянський режисер і сценарист ігрового і документального кіно.

Гендельштейн Альберт ОлександровичДата народження4 квітня 1906 Місце народженняПенза, Російська імперія Дата смерті25 березня 1981Місце смертіМосква, СРСР ПохованняВостряковський цвинтар Громадянство Російська імперія
Російська СФРР
СРСР Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1927) Професіякінорежисер, сценарист Кар'єра1927—1975IMDbID 0312667

Біографія

Народився 4 квітня 1906 року в Пензі в єврейській родині.

Закінчив режисерський факультет Державного кінотехнікуму (нині ВДІК, 1927). Закінчивши кінотехнікум, Гендельштейн і Олексій Файнциммер отримали запрошення від Всеволода Пудовкіна попрацювати асистентами на зйомках картини «Кінець Санкт-Петербурга».

У списку Мойсея Алейникова був відзначений першим як найбільш перспективний режисер. Поставив всього три ігрові картини: Любов і ненависть (1935), Поїзд їде в Москву (1938), і Лермонтов (1943).

У 1943—1945 рр. — режисер фронтової кіногрупи Першого Українського фронту.

З 1945 року — режисер Московської студії науково-популярних фільмів. Режисер, сценарист ігрового і документального кіно. Автор ряду сюжетів в кіножурналах «Новини сільського господарства», «Наука і техніка», «Здоров'я», «Хочу все знати».

Помер в 1981 році після тривалої важкої хвороби. Похований в Москві на Востряковському кладовищі.

Сім'я

Перша дружина — акторка Євгенія Іванівна Рогуліна (1906—1984), працювала в російських театрах Ашгабата і Душанбе, заслужена артистка Туркменської РСР, народна артистка Таджицької РСР.
- Дочка — акторка Юлія Альбертівна Гендельштейн (в шлюбі Севела, нар. 1934), була першим шлюбом одружена з актором і дисидентом Юліаном Паничем, другим шлюбом (1957) — з письменником і режисером Юхимом Севелою. З 1971 року жила в Ізраїлі.
  - Онучка — Марія Севела (нар. 1960), французька історикиня-японістка.
- Син — Валерій Альбертович Гендельштейн (пізніше Рогулін, нар. 1936), інженер, режисер-постановник науково-популярних фільмів і телепередач.
Друга дружина — естрадна співачка Едіт Леонідівна Утьосова. Діти від першого шлюбу виховувалися в новій сім'ї батька і в будинку діда — Леоніда Утьосова.

Фільмографія

Режисер

1935 — «Любов і ненависть»
1938 — Поїзд йде в Москву
1941 — Рівно у сім (в Бойовому кінозбірнику № 7)
1943 — Лермонтов
1945 — Олександр Покришкін
1949 — В гостях у старійших (документальний)
1950 — Перші крила

1961 — У глибині сибірських руд (науково-популярний)
1963 — «Чайка» на острові Свободи (документальний)
1963 — Скульптор і час (науково-популярний)
1964 — Два дні в Непалі (документальний)
1966 — Дмитро Шостакович (документальний)
1969 — Руками хірурга (науково-популярний)
1973 — Джерела творчості (науково-популярний)
1975 — Коли мовчать пісні і перекази (науково-популярний)

Сценарист

1939 Повітряна пошта
1956 «Товариш» йде в море (науково-популярний)
1967 Дмитро Шостакович (документальний)

Призи та нагороди

1956 МКФ в Канні — Приз за найкращий сценарій, фільм «„Товариш“ йде в море»
1968 Всесоюзний кінофестиваль — Головний приз за фільм «Дмитро Шостакович»
1970 Всесоюзний кінофестиваль — Диплом і Премія за найкращу режисуру, фільм «Руками хірурга»