Гельман Макс Ісайович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Макс Іса́йович Ге́льман (28 листопада (10 грудня) 1892, Одеса — 16 грудня 1979, Київ) — український скульптор і педагог.

Гельман Макс Ісайович
Народився	28 листопада (10 грудня) 1892  Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	16 грудня 1979(1979-12-16) (87 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	скульптор
Відомі учні	Агібалов Василь Іванович, Кравченко Яків Кирилович, Гонтар Сергій Олексійович, Дяченко Валентина Олексіївна, Костін Володимир Макарович, Водоп'янова Клавдія Пантелеймонівна, Морозова Ганна Никифорівна, Князик Олександр Веніамінович, Лендєл Андрій Васильович, Корнєв Володимир Маркович, Астаулов Святослав Петрович, Чубін Антон Юхимович, Фальчук Фелія Яківна, Кіпніс Мирон Рафаїлович, Голович Пелагея Семенівна, Дідура Григорій Харитонович, Трегубова Лідія Петрівна, Жовніровський Євген Борисович, Молдаван Григорій Михайлович, Молдаван-Фоменко Олена Василівна, Рапай-Маркіш Ольга Перецівна, Івковська Людмила Семенівна, Котко Микола Мартинович, Ксьондзова Лідія Олександрівна, Кошелєв Станіслав Дмитрович, Масальська Галина Павлівна, Мельничук Олена Олександрівна, Короткевич Марія Петрівна, Вороніна Галина Прохорівна, Оверчук Анатолій Федорович, Павлівкер Галина Абрамівна, Кутепова Милиця Михайлівна, Сабанеєва Людмила Давидівна, Охримович Зінаїда Дмитрівна, Гордієнко Лілія Андріївна, Бєляєва Олена Григорівна, Мизін Борис Васильович, Кальницький Павло Федосійович, Кулябко-Корецька Людмила Мефодіївна, Бондар Пилип Мусійович, Ковтун Микола Петрович, Гайчук-Раздорська Таїсія Іванівна, Давид Марія Олександрівна, Кашинський Олексій Костянтинович, Морозов Михайло Герасимович, Пруглов Григорій Тимофійович, Шевчук Домна Степанівна, Глухенька Наталія Олександрівна, Федчук Клавдія Петрівна, Тебенькова Антоніна Федорівна і Хусід Григорій Якович
Заклад	Київський державний художній інститут
У шлюбі з	Трубецька Марія Володимирівна
«Повітряний вартовий» (1929). «Будьоннівець» (1935). Пам'ятник Миколі Щорсу в Житомирі — у співавторстві з Петром Ульяновим та Бернардом Кратко «На кордоні» (1937). «Бойова подруга» (1945). «Вони воювали за Батьківщину» (1947). «Фашисти тут не пройдуть» (1947). «Проба сталі» (1961). Портрети: письменників Миколи Терещенка, Ґео Шкурупія, Валер'яна Підмогильного, художника Юхима Михайліва, актриси Марії Заньковецької (1957), художника Федора Нірода (1966), «Жанна» (1968), поетеси Людмили Скирди (1970), художника Георгія Якутовича (1974). Шевченківській темі присвячено: конкурсний проект пам'ятника поетові для Харкова (тонований гіпс, 1933), барельєф «На панщині» (глина, 1938), скульптурні композиції «Т. Г. Шевченко в Петербурзі» (тонований гіпс, 1939), «Т. Г. Шевченко» (оргскло,1954). Гельман був автором оригінальних скульптур спортсменів, установлених у 1930-х роках у Києві на стадіоні «Динамо». Це були бетонні статуї «Кидальник набою (гранати)» та «Тенісистка».

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Гельман Макс Ісайович, Що таке Гельман Макс Ісайович? Що означає Гельман Макс Ісайович?