Вільям Гарвей

Ві́льям Гарвей (англ. William Harvey; 1 квітня 1578, Фолкстон, графство Кент  — 3 червня 1657, Лондон) — англійський лікар, анатом і природознавець, засновник фізіології та ембріології.

Ві́льям Гарвей
англ. William Harvey^[1]
Народився	1 квітня 1578(1578-04-01) Фолкстон, Англійське королівство^[2]
Помер	3 червня 1657(1657-06-03) (79 років) Рогемптон, Англійське королівство
Поховання	Presbyterian Church Of St Andrew, Hampstead^d^[4]
Країна	Англійське королівство
Національність	англієць
Діяльність	біолог, лікар, анатом, фізіолог
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	медицина фізіологія
Заклад	Університет Оксфорда
Науковий керівник	Ієронім Фабрицій
Вчителі	Cesare Cremonini^d і Ієронім Фабрицій
Відомі учні	Francis Glisson^d^[5]
Відомий завдяки:	кровообіг
Батько	Thomas Harvey^d^[6]
Мати	Joan Halke^d^[6]
У шлюбі з	Elizabeth Browne^d
Автограф
Вільям Гарвей у Вікісховищі

Освіту здобув у Кембриджі (1597) та університеті італійського міста Падуя (1602). Працював у Лондоні.

Внесок в науку

Гарвей створив вчення про кровообіг, зокрема довів, що серце є активним м'язовим осередком кровообігу і те, що кров рухається в одному напрямку по замкненій системі кровоносних судин. Описав мале і велике кола кровообігу.

Найбільш помітним внеском Гарвея в науку було відкриття кровообігу. До роботи Гарвея вважалося, що кров постійно виробляється і споживається організмом. Експерименти та спостереження Гарвея, однак, привели його до висновку, що кров постійно циркулює тілом, а серце його проштовхує. Він продемонстрував це за допомогою серії експериментів, включаючи розтин тварин і використання лігатур для перекриття кровотоку. Його висновки були опубліковані в книзі «Анатомічне дослідження руху серця і крові у тварин» у 1628 році, яка заклала основу для розуміння кровообігу та серцево-судинної фізіології.

Бібліографія

«Про м'язи» (1667)

• «Вправи з породження тварин» (1651)
• «Про рух серця і крові у тварин» (1628)

У 1628 році у своїй книзі «Про рух крові» він заявив, що артерії та вени мають протилежне призначення, що до органів кров тече тільки по артеріях, а по венах повертається назад до серця. Іншими словами, Гарвей відкрив, що одна і та ж кількість крові здійснює в організмі круговий рух. У ті часи це було революцією в науці, бо йшло врозріз зі вченнями авторитетів древності. Гарвей заявив: «Я вважаю, що анатоми повинні вчитися і вчити не по книгах, а в майстерні природи». Відкриття Гарвея було вороже сприйняте католицькою церквою.

Погляди

Гарвей закликав до ретельного дослідження організму і представив стільки незаперечних фактів на захист свого вчення, що не тільки переміг супротивників, але і ввів у науку експеримент, досвід для вивчення роботи людського тіла.

Був прихильником наукового методу і вірив у важливість спостережень і експериментів у вивченні медицини. Він також був рішучим прихильником використання розтину в медичній освіті, оскільки це дозволяло краще зрозуміти структуру та функції тіла.

Експерименти

Гарвей також вивчав зародковий розвиток тварин. Сутність своїх дослідів він хибно підсумував у вислові: «Усе живе — із яйця»

Див. також

• Список вчених-ембріологів
• Кровообіг

Джерела та література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 2., К., 1978, стор. 482
• Біографія Вільяма Харві (англ.)
• Життя і праця Вільяма Харві (англ.)