Ващенко Василь Семенович

Головна сторінка | Ващенко Василь Семенович
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Ва́щенко Васи́ль Семе́нович (*11 березня 1905, Ніжин — †12 листопада 1993, Дніпропетровськ) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1959). Професор (1959). 1989 року нагороджений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки, згодом удостоєний звання заслуженого діяча науки і техніки України.

Ващенко Василь Семенович
Народився11 березня 1905(1905-03-11) 
Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія 
Помер12 листопада 1993(1993-11-12) (88 років) 
Дніпропетровськ, Україна 
Країна СРСР
 Україна 
Діяльністьмовознавець 
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара 
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Вчене званняпрофесор[d] 
Знання мовукраїнська і російська 
ЗакладДніпровський національний університет імені Олеся Гончара 
Нагороди

  • Низинна, заболочена місцевість, сінокіс. У сазі почали вже косити сіно (Харківці, Лохвицького р-ну, Полт. обл.): З таким же значенням це слово знаходимо у Т. Г. Шевченка:
    • Над Дніпровою сагою
    Стоїть явор меж лозою.
    В українських лексикографічних працях: «Сагá- залив».«Сагá, ги, ж. Залив речной. Хведора безрідного…над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет.441»: Можливо, що воно зв'язане з словом «Сагáн, нá, м.Котел, большой горшок; вообще посуда (даже деревянная). Желех». В такому разі прояснюється його етимологія як запозичення з тюркської (сахан).
    Вживається лише в полтавських говорах, рідко — на території нижньої Наддніпрянщини.

    До кожного етюда у праці додається ще й конкретний довідник поширення діалектного слова на території середньої та нижньої Наддніпрянщини. Цей довідник, що має вигляд карти, дає можливість наочно уявити активність вживання слова, а також локалізацію його на великих просторах українського ареалу. У праці «З історії та географії діалектних слів: Матеріали до вивчення лексики говорів середньої та нижньої Наддніпрянщини» представлено 99 карт. Картографування виконано за повідомленнями кореспондентів зі 180 населених пунктів Полтавщини у 1958 році. Кореспондентами були в основному вчителі місцевих шкіл та студенти-філологи. Населені пункти позначені на картах номерами. Назви населених пунктів та прізвища кореспондентів розкриті у спеціальному реєстрі, що наводиться в кінці книги.

    Ващенко В. С. на основі систематизованого матеріалу, поданого у праці, робить такі висновки та узагальнення:
    • Лексика говорів нижньої Наддніпрянщини перебуває в очевидній залежності від говорів південнокиївських та полтавських. Міграція слів з середньої на нижню Наддніпрянщину яскраво виявляється.
    • Великі спільності та взаємозв'язки між лексикою південнокиївських і полтавських говорів — факт незаперечний.
    • У складі лексики полтавських говорів наявний своєрідний, місцевий шар, слова якого відмінні від слів південнокиївських говорів і не поширюються на нижню Наддніпрянщину. Це слова старожитні для Полтавщини, вони створені або осіли тут в процесі тривалого історичного розвитку. Ці слова — свідчення старожитності полтавських говорів, зокрема центрального (східного) їх масиву. Лексика полтавських говорів має свої власні формальні й семантичні риси, що виявляються як у самих словах, так і в їхніх варіантах. Вони міцно ввійшли в полтавські говори і зумовлені місцевими особливостями життя та історичного минулого своїх носіїв. Це такий потужний шар, що впливає цілком самостійно на лексику нижньої Наддніпрянщини.

    Робиться висновок, що як і всі інші діалектні типи української мови, полтавські говори спираються на міцну загальнонародну основу. Але, крім цього, в них помітно виступає місцевий лексичний та лексико-семантичний шар, що сформувався на полтавському ґрунті як самостійний тип, старий у своїх основах. Книга, як спроба історико-географічного вивчення лексики, призначається для фахівців історико-філологічних наук, аспірантів, викладачів, студентів та широкого кола працівників освіти й культури.

    Праці

    з української діалектології:
    • Полтавські говори. Х., 1957;
    • Словник полтавських говорів. Х., 1960;
    • З історії та географії діалектних слів: Матеріали до вивчення лексики говорів середньої та нижньої Наддніпрянщини.-Х., 1962;
    • Лінгвістична географія Наддніпрянщини. Лексичні матеріали. Дн., 1968;
    з української лінгвостилістики:
    • Стилістичні явища в українській мові, 1958;
    • Стилістика речення в українській мові, 1968;
    • Стилістична морфологія української мови, 1970;
    з історії українського мовознавства та української літературної мови:
    • Лексика «Енеїди» І. П. Котляревського. Покажчик слововживання,1955;(у співавторстві);
    • Мова Тараса Шевченка, 1963;
    • Шевченкова лексика: словопокажчик, 1951(у співавторстві);
    • Епітети поетичної мови Т. Г. Шевченка, 1982.
    з української лексикології, лексикографії, семасіології:
    • Синонімічний словник-мінімум української мови, 1972;
    • Семантико-стилістична типологія слів: Посіб. Дн., 1979;
    • Морфологія української мови: Навч. посіб. Дн., 1980;
    • Українська семасіологія. Типологія лексичних значень. Дн., 1981.
    підручники і посібники з сучасної української літературної мови:
    • Граматика української мови. Синтаксис, 1938;
    • Українська мова, 1959, 1961;
    • Зразки сучасної української мови та вправи для навчання (для вищої школи), 1961;
    • Вступ до вивчення сучасної української мови, 1973.

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Ващенко Василь Семенович, Що таке Ващенко Василь Семенович? Що означає Ващенко Василь Семенович?

Головна сторінка | Вгору