Антон Карлович Вальтер (24 грудня 1905, Петербург — 13 липня 1965, Харків) — український фізик, доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1940), академік АН УРСР (1951), Заслужений діяч науки УРСР (1955), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1993, посмертно) .
| Вальтер Антон Карлович | |
|---|---|
| Народився | 24 грудня 1905 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 13 серпня 1965 (59 років) Харків, СРСР |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | фізик, фізик-теоретик, фізик-ядерник |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого |
| Галузь | ядерна фізика |
| Заклад | Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Йоффе РАН ННЦ ХФТІ Харківський політехнічний інститут ХАДІ |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Обреїмов Іван Васильович і Семенов Микола Миколайович |
| Аспіранти, докторанти | Залюбовський Ілля Іванович |
| Членство | НАНУ |
| Батько | Q132360565? |
| Діти | Вальтер Антон Антонович |
| Нагороди | |
Біографія
У 1926 закінчив Ленінградський політехнічний інститут.
У 1925–1930 у лабораторії Ленінградського фізико-технічного інституту, яку очолював А. Іоффе, досліджував електричні і механічні властивості діелектриків, створив першу фізичну теорію діелектричних втрат.
У 1930—1965 працював в Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР (сучасна назва — Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»): 1932—1936 — науковий керівник, 1936—1944 — вчений секретар, від 1941 — завідувач відділу, від 1944 — заступник директора з наукової роботи.
1932 спільно з К. Д. Синельниковим, О. І. Лейпунським і Г. Д. Латишевим уперше в СРСР здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками. Керував і брав безпосередню участь у спорудженні ряду прискорювачів електронів, зокрема електростатичного на 2,5 МеВ (1935–36), лінійного на 1,8 ГеВ (1968), і постановці та проведенні експериментів з фізики ядра та елементарних частинок.
Брав безпосередню участь у створенні унікальних на той час прискорювачів іонів та елементарних частинок. З допомогою створених прискорювачів виконав разом зі співробітниками серію досліджень з ядерної спектроскопії, відкрив близько 20 нових ізомерів, вивчив розсіювання протонів ядрами, поляризацію нуклонів у ядерних реакціях.
Одночасно працював професором Харківського механічно-машинобудівного інституту (1932—1935), Харківського автомобільно-дорожнього інституту (1935—1937).
У 1937–1965 працював професором Харківського університету. У 1946 році заснував в ньому кафедру експериментальної ядерної фізики.
Основні праці з фізики діелектриків і напівпровідників, техніки високих напруг і техніки вакууму, прискорювальної техніки.
Родина
Син — Антон Антонович Вальтер, український вчений-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач відділу фізичних методів дослідження руд Інституту прикладної фізики НАН України.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Вальтер Антон Карлович, Що таке Вальтер Антон Карлович? Що означає Вальтер Антон Карлович?