Олекса́ндр Іва́нович Бє́лий (нар. 31 травня 1976, м. Запоріжжя — 14 червня 2014, м. Луганськ) — український військовий льотчик, пілот 1-го класу, гвардії полковник (посмертно) Повітряних Сил Збройних Сил України.
| Бєлий Олександр Іванович | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Полковник (посмертно) | ||||||||
| Загальна інформація | ||||||||
| Народження | 31 травня 1976 Запоріжжя | |||||||
| Смерть | 14 червня 2014 (38 років) Луганськ (аеропорт) (загинув у збитому терористами літаку) | |||||||
| Національність | українець | |||||||
| Alma Mater | ХІЛВПС | |||||||
| Військова служба | ||||||||
| Роки служби | 1995—2014 | |||||||
| Приналежність | Україна | |||||||
| Вид ЗС | Повітряні сили | |||||||
| Рід військ | Військово-транспортна авіація | |||||||
| Формування | 25 БрТрА | |||||||
| Війни / битви | Війна на сході України | |||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||
Життєпис
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| «Саша сказав: Я бачу смугу. Це були його останні слова». Як збили ІЛ-76 на YouTube // Громадське телебачення, 14 червня 2017 | |
| Д/ф "49" на YouTube // UA:Перший, 17 травня 2017 | |
Олександр Бєлий народився 31 травня 1976 року в місті Запоріжжя. З дитинства мріяв стати військовим льотчиком. 1993 року закінчив загальноосвітню школу і вступив до Харківського вищого авіаційного училища імені Сергія Грицевця, у подальшому реорганізованого в інститут. 1997 року закінчив Харківський інститут льотчиків Військово-Повітряних Сил.
Військова кар'єра
Військову службу розпочав у листопаді 1997 року в 947-му бомбардувальному авіаційному Севастопольському полку ВПС ЗС України, в/ч А1408, м. Дубно, Рівненська область, опановував бомбардувальник Су-24М. Старший льотчик бомбардувального авіаційного полку.
Після розформування 947-го полку у 2001 році продовжив службу в авіаційній частині А3840 у м. Мелітополь, Запорізька область, де літав на транспортному літаку Іл-76МД:
- 07.2001—09.2003 — помічник командира корабля військово-транспортного авіаційного полку.
- 09.2003—02.2006 — помічник командира корабля авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації.
- 02.2006—02.2008 — командир корабля авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації.
- 02.2008—11.2008 — командир корабля авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації.
- 11.2008—03.2011 — командир авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації.
У травні 2008 року Олександр Бєлий, в складі екіпажу військово-транспортного літака Іл-76 ПС ЗС України, виконував завдання з транспортування гуманітарної допомоги в місто Ченду Китайської Народної Республіки, для постраждалих внаслідок землетрусу районів провінції Сичуань. В ході даної операції було доставлено 25 тонн гуманітарного вантажу: намети, ковдри, польові кухні, ліки, медичне та спеціальне обладнання.
Неодноразово брав участь у спільній українсько-данській військово-транспортній операції «Північний сокіл» з перевезення вантажів на острові Ґренландія. Доставляв гуманітарні вантажі в африканську Республіку Чад.
З березня 2011 року — заступник командира авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Пілот 1-го класу.
За 19 років служби Олександр Бєлий здійснив сотні польотів, і багато з них — з поміткою «у винятково складних умовах». Побував у багатьох країнах світу.
З початком російської збройної агресії проти України з березня 2014 року літав у Луганський та Донецький аеропорти. У червні 2014 присвоєно звання гвардії підполковника.
Обставини загибелі
14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76 МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.
Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 підбили російські терористи з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». Внаслідок терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався в землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули.
У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76 МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили літак Олександра Бєлого. Третій дістав наказ повертатися. «Згодом командир частини розповів мені, що Саша вийшов на зв'язок і сказав: „Командир, мене збили. Прощавай!“», — згадує дружина Олександра Бєлого.
| Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки». | ||
— Полковник Дмитро Мимриков. | ||
Пройшло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста.
Олександрові Бєлому достроково присвоєне військове звання гвардії полковника (посмертно).
Залишились мати, сестра, дружина Тетяна та дві доньки, старша Ольга і 2-річна Марійка.
Судова справа щодо агресії РФ
16 квітня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд відмовився визнати загибель командира екіпажу літака Іл-76 Олександра Бєлого наслідком агресії Росії. З позовом до суду зверталась вдова Олександра.
5 червня 2019 року колегія суддів Запорізького апеляційного суду визнала загибель командира екіпажу літака Іл-76 Олександра Білого наслідком агресії Росії. Суд таким чином задовільнив апеляційну скаргу дружини Тетяни Чимиркової та скасував відповідне рішення Мелітопольського міськрайонного суду.
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (20 червня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу.
- Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
- Відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України — медалі «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» I, II та III ст.,
- Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» I ст.
- Розпорядження голови Запорізької обласної ради від 21.06.2017 № 180-н нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно).
Вшанування пам'яті
12 червня 2015 року в місті Мелітополь на території військової частини А3840 відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76 МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ.
30 листопада 2016 року Указом Президента України, — з метою увічнення пам'яті полковника Бєлого Олександра Івановича, ураховуючи його мужність та героїзм, незламність духу в боротьбі за незалежну Українську державу та зважаючи на високий професіоналізм, зразкове виконання поставлених завдань особовим складом 25 бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, — літаку Іл-76 МД (бортовий номер 76683) 25 бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України присвоєне ім'я Олександра Бєлого.
Див. також
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Бєлий Олександр Іванович, Що таке Бєлий Олександр Іванович? Що означає Бєлий Олександр Іванович?