Бєланов Ігор Іванович

І́гор Іва́нович Бєла́нов (нар. 25 вересня 1960, Одеса) — український футболіст, нападник. Володар «Золотого м'яча» 1986 р. Віце-чемпіон Європи-1988. Володар Кубка кубків-1986. Заслужений майстер спорту СРСР (1986).

Ігор Бєланов
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Іванович Бєланов
Народження 25 вересня 1960(1960-09-25) (65 років)
  Одеса
Зріст 174 см
Вага 68 кг
Громадянство  СРСР →  Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979–1980 СКА (Одеса) 68 (16)
1981–1984 «Чорноморець» (Одеса) 116 (26)
1985–1989 «Динамо» (Київ) 121 (40)
1989–1991 «Боруссія» (Менхенгладбах) 24 (5)
1991–1995 «Айнтрахт» (Брауншвейг) 64 (21)
1995–1996 «Чорноморець» (Одеса) 3 (1)
1996–1997 «Металург» (Маріуполь) 5 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1985–1990 СРСР 33 (8)
1983 СРСР (олімпійська) 2 (0)
Звання, нагороди
Звання
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Вихованець ДЮСШ СКА (Одеса). Перший тренер — Едуард Іванович Масловський.

Кар'єру гравця Беланов розпочав у складі одеського СКА (1979—1980). В 1981—1984 роках грав за «Чорноморець» з Одеси, у складі якого входив в списки найкращих футболістів УРСР (1984). Будучи гравцем одеської команди, почав залучатися до матчів олімпійської збірної СРСР, зігравши в 1983 році в її складі в двох офіційних матчах.

На початку 1985 року перейшов до київського «Динамо». Успішно грав за першу збірну СРСР. На чемпіонаті світу у Мексиці у 1986 році Бєланов забив 3 голи збірній Бельгії в 1/8 фіналу і став єдиним радянським футболістом, який забив три голи в одному матчі фінальної стадії чемпіонату світу. Третій гол був забитий з пенальті. За блискавичну гру на чемпіонаті світу і неабиякі швидкісні якості Бєланова прозвали «кульова блискавка». У фіналі Чемпіонату Європи 1988 р. не забив пенальті в основний час за рахунку 2:0 на користь голландців — м'яч улучив у бутс воротаря.

8 квітня 2017 року стартував перший чемпіонат Ігоря Бєланова — «Belanov Football League».

У квітні 2022 року під час нової фази російсько-української війни він записався до лав територіальної оборони для захисту України.

Титули і досягнення

  • Віце-чемпіон Європи: 1988
  • Володар Кубка володарів кубків УЄФА: 1986
  • Чемпіон СРСР (2): 1985, 1986
  • Володар Кубка СРСР (3): 1985, 1987, 1990
  • Володар Суперкубка СРСР: 1985, 1986
  • Срібний призер чемпіонату СРСР: 1988
  • Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1989
  • Срібний призер чемпіонату України: 1996
  • «Золотий м'яч»: найкращому футболісту Європи 1986 року.
  • Учасник чемпіонату світу: 1986 року.

Державні нагороди

  • Орден «За заслуги» I ст. (13 травня 2016) — за вагомі особисті заслуги у розвитку і популяризації вітчизняного футболу, піднесення міжнародного спортивного престижу України та з нагоди 30-річчя перемоги у фінальному матчі Кубка володарів кубків УЄФА, здобутої під керівництвом головного тренера футбольного клубу «„Динамо“ Київ», Героя України Лобановського Валерія Васильовича
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (10 вересня 2020) — за вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність

Статистика виступів

Клубна

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
СКА Одеса 1979 32 5 32 5
1980 36 11 36 11
Чорноморець 1981 27 6 2 0 29 6
1982 29 2 4 1 33 3
1983 27 7 1 0 28 7
1984 33 11 5 3 38 14
Динамо
1985 31 10 4 2 4 1 39 13
1986 22 10 1 0 8 4 1 0 32 14
1987 23 8 6 3 6 1 2 1 37 13
1988 27 9 4 1 31 10
1989 18 3 4 1 22 -
Боруссія
Менхенгладбах
1989–90 14 4 1 0 15 4
1990–91 10 0 2 1 12 1
Айнтрахт
Брауншвейг
1990–91 9 3 9 3
1991–92 29 10 1 1 30 11
1992–93 -
1993–94 26 8 1 0 4 0 31 8
Чорноморець 1995–96 3 1 3 1
Металург
Маріуполь
1995–96 1 0 1 0
1996-97 4 4 4 4
Разом за кар'єру 404 111 36 13 18 6 7 1 465 131
  • Інші — Кубок Сезону СРСР, Кубок Федерації футболу СРСР та Плей-офф Бундесліги

У збірній

 Статистика матчів і голів за збірну —  СРСР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
2-5-1985 Москва СРСР  4 – 0  Швейцарія Відбір до ЧС 1986 - 79'
5-6-1985 Копенгаген Данія  4 – 2  СРСР Відбір до ЧС 1986 - 70'
7-8-1985 Москва СРСР  2 – 0  Румунія товариський матч - 80'
7-5-1986 Москва СРСР  0 – 0  Фінляндія товариський матч -
2-6-1986 Ірапуато СРСР  6 – 0  Угорщина ЧС 1986 - 1-й етап 1 69'
5-6-1986 Леон Франція  1 – 1  СРСР ЧС 1986 - 1-й етап - 33'
9-6-1986 Ірапуато Канада  0 – 2  СРСР ЧС 1986 - 1-й етап - 56'
15-6-1986 Леон СРСР  3 – 4 д.ч.  Бельгія ЧС 1986 - 1/8 фіналу 3
20-8-1986 Гетеборг Швеція  0 – 0  СРСР товариський матч -
11-10-1986 Париж Франція  0 – 2  СРСР Відбір до ЧЄ 1988 1
29-10-1986 Сімферополь СРСР  4 – 0  Норвегія Відбір до ЧЄ 1988 1
18-2-1987 Суонсі Уельс  0 – 0  СРСР товариський матч - 75'
18-4-1987 Тбілісі СРСР  1 – 3  Швеція товариський матч -
29-4-1987 Київ СРСР  2 – 0  НДР Відбір до ЧЄ 1988 1 65'
3-6-1987 Осло Норвегія  0 – 1  СРСР Відбір до ЧЄ 1988 - 78'
29-8-1987 Белград Югославія  0 – 1  СРСР товариський матч - 46'
9-9-1987 Москва СРСР  1 – 1  Франція Відбір до ЧЄ 1988 - 46'
28-10-1987 Москва СРСР  2 – 0  Ісландія товариський матч 1
20-2-1988 Барі Італія  4 – 1  СРСР товариський матч - 46'
23-3-1988 Марусі Греція  0 – 4  СРСР товариський матч - 72'
31-3-1988 Західний Берлін Аргентина  2 – 4  СРСР товариський матч - 75'
1-6-1988 Москва СРСР  2 – 1  Польща товариський матч - 56'
12-6-1988 Кельн СРСР  1 – 0  Нідерланди ЧЄ 1988 - 1-й етап - 79'
15-6-1988 Ганновер Ірландія  1 – 1  СРСР ЧЄ 1988 - 1-й етап -
18-6-1988 Франкфурт-на-Майні Англія  1 – 3  СРСР ЧЄ 1988 - 1-й етап - 44'
25-6-1988 Мюнхен Нідерланди  2 – 0  СРСР ЧЄ 1988 - Фінал -
17-8-1988 Турку Фінляндія  0 – 0  СРСР товариський матч -
21-9-1988 Дюссельдорф НДР  1 – 0  СРСР товариський матч -
21-11-1988 Дамаск Сирія  0 – 2  СРСР товариський матч - 65'
23-11-1988 Ель-Кувейт Кувейт  0 – 1  СРСР товариський матч - 30'
27-11-1988 Ель-Кувейт Кувейт  0 – 2  СРСР товариський матч - 70'
21-2-1989 Софія Болгарія  1 – 2  СРСР товариський матч - 46'
25-4-1990 Дублін Ірландія  1 – 0  СРСР товариський матч -
Усього Матчів 33 Голів 8
  1. Статистика матчів олімпійської збірної СРСР з футболу 1983 року [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. 8 квітня в Києві стартує чемпіонат Ігоря Бєланова. UA-Футбол. 8 квітня 2017. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
  3. Früherer Bundesligaspieler kämpft gegen Russen. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  4. Указ Президента України від 13 травня 2016 року № 210/2016 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
  5. Ви завжди будете взірцем того, як треба перемагати — Президент зустрівся зі складом команди «Динамо» Київ 1986 року [Архівовано 15 травня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 14 травня 2016 р.
  6. Указ Президента України від 10 вересня 2020 року № 387/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту»
  • Реєстр матчів гравця на офіційному сайті ФФУ [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  • Ігор Бєланов у UkrSoccerHistory.com [Архівовано 4 квітня 2005 у Wayback Machine.]
  • Дані на сторінці збірної СРСР/Росії з футболу [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  • Біографія на odessaglobe.com [Архівовано 4 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • События и люди — Персона грата: Игорь Беланов (рос.)
  • Статистика на legioner.kulichki.com [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Бєланов Ігор Іванович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)


вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Бєланов Ігор Іванович, Що таке Бєланов Ігор Іванович? Що означає Бєланов Ігор Іванович?