Борисенко Валентин Назарович

Валенти́н Наза́рович Борисе́нко (нар. 2 травня 1929, Озеряни — пом. 8 січня 1990, Київ) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Батько майстринь декоративного мистецтва — Наталки та Лідії Борисенків. Дід скульптора Назара Білика.

Борисенко Валентин Назарович
Народився2 травня 1929(1929-05-02) 
Озеряни, Бобровицький район, Ніжинська округа, Українська СРР, СРСР 
Помер8 січня 1990(1990-01-08) (60 років) 
Київ, Українська РСР, СРСР 
Країна СРСР 
Діяльністьскульптор 
Alma materЛьвівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1953) 
ВчителіСевера Іван Васильович і Любчик Василь Олексійович 
Відомі учніБоцвін Павло Петрович, Кічула Григорій Федорович, Люклян Богдан Йосипович, Дворник Юрій Володимирович і Горловий Михайло Петрович 
ЗакладЛьвівський інститут прикладного та декоративного мистецтва і Київський державний художній інститут 
ЧленствоСпілка радянських художників України 
ПартіяКПРС 
Нагороди

  • «Олекса Довбуш» (1959—1960, гіпс тонований);
  • «Орач» (1960);
  • «Орел Карпат» (1960, дерево, 49×65×66);
  • «Данило Галицький» (1961);
  • «Карл Маркс» (1963, дерево, 110×75×64; Дніпровський художній музей);
  • «Шахтар» (1963, шамот, 87×53×47);
  • триптих «Земля»: «Народження сіяча», «Кріпацтво», «На оновленій землі» (1964, дерево, 56×41×77, 45×105×39, 112×100×82; Національний музей у Львові);
  • «Верховина» (1965—1966, дерево, 40×110×27);
  • «Волга і Дніпро» (1968, кована мідь, 220×180×60);
  • «Колгоспниці» (1969);
  • «Марко Черемшина» (1969);
  • «Косар» (1969, дерево);
  • «Урожай» (1969, дерево);
  • «Плотогони» (1971, дерево, 90×110×40, Львівська галерея мистецтв);
  • «Хліб» (1972);
  • «Революція» (1973);
  • «Космос» (1974);
  • «Заклик» (1977, дерево, 95×100×35);
  • «Перемога» (1977, дерево, 130×28×47);
  • «Мікеланджело» (1978);
  • «Тарас Шевченко» (1978);
  • «Василь Суриков» (1978);
  • «Рафаель» (1978);
  • «Данте» (1980, дерево, 80×67×69);
  • «Портрет матері» (1982);
  • «Іван Федоров» (1982, гіпс);
  • «Ікар» (1985).

У 1982 році створив композиції «Володимир Ленін», «Революція», «Звільнена праця» для Київського філіалу Центрального музею Володимира Леніна (нині Український дім).

Монументальна скульптура
  • Пам'ятник Іванові Франку у Львові (1964, граніт; співавтори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський, Яків Чайка, архітектор Андрій Шуляр;
  • Пам'ятник Володимирові Леніну в Самборі на колишній вулиці Переяславській, тепер Шухевича (1966, співавтори скульптор Валентин Подольський, архітектор Анатолій Консулов;
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в селі Черниці (1967);
  • Пам'ятник першим комсомольцям у селі Яструбичах (1968, співавтори архітектор Анатолій Консулов, скульптор Олександр Майко);
  • Монумент Возз'єднання в Трускавці (1969, співавтор Валентин Подольський);
  • Пам'ятник Олексі Довбушу в смт Печеніжині (1970);
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в Ясенові (1970, співавтор Валентин Подольський);
  • Пам'ятник Григорію Геврику у Дрогобичі (1970, співавтор Валентин Подольський);
  • Пам'ятник Паші Савельєвій у Луцьку (1972, співавтори Валентин Подольський, Йосип Садовський, архітектор В. Семененко);
  • Пам'ятник «Слава праці» в селі Оглядові (1972, співавтор Валентин Подольський);
  • Пам'ятник радянським солдатам у Золочеві Львівської області (1974, співавтори скульптор Валентин Подольський, архітектор Анатолій Консулов);
  • Пам'ятник «Слава праці» в селі Миколєві Шептицького району (1974);
  • Пам'ятник розстріляним у Дрогобичі (1974, співавтори скульптор Валентин Подольський, архітектор Є. Хомик);
  • Пам'ятник бійцям I Кінної армії біля Олеська (1976, співавтори скульптор К. Маєвський, архітектор Анатолій Консулов, інженер Г. Шевчук (є також версія про 1975 рік);
  • Пам'ятник Володимиру Леніну в Бориславі (1976, співавтори скульптор Валентин Подольський, архітектор Є. Клецко; є також версія про 1977 рік);
  • Пам'ятник на могилі радянських солдатів на цвинтарі у Дрогобичі (1977);
  • Пам'ятник Івану Федорову у сквері на вулиці Підвальній у Львові (1977, співавтори скульптор Валентин Подольський, архітектор Анатолій Консулов);
  • Пам'ятник учасникам Хотинського повстання 1919 року (1977, співавтори скульптор Валентин Подольський, архітектор Анатолій Консулов);
  • Пам'ятник радянським солдатам у Білій Церкві (1986, співавтори архітектор Анатолій Консулов і скульптор М. Білик).

Брав участь у виставках з 1955 року. Входив до складу організаційного комітету республіканської виставки 1981 року. Персональна посмертна виставка відбулася у Києві у 1999 році.

Відзнаки

  • Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1964 року;
  • Орден Трудового Червоного Прапора;
  • Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР;
  • Народний художник УРСР з 1976 року;
  • Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1978; разом з Анатолієм Консуловим за пам'ятник бійцям Першої Кінної армії в смт Олеському).

вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Борисенко Валентин Назарович, Що таке Борисенко Валентин Назарович? Що означає Борисенко Валентин Назарович?