Бор (хімічний символ —
B
, лат. Borum) — хімічний елемент з атомним номером 5, який належить до 13-ї групи (за старою класифікацією — головної підгрупи III групи) 2-го періоду періодичної системи хімічних елементів та є першим представником напівметалів.
| Бор (5B) | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва, символ, номер | Бор, B, 5 | ||||||||||||||
| Зовнішній вигляд простої речовини | Твердий, крихкий, темно-сірий напівметал | ||||||||||||||
| Емісійний спектр | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Група, період, блок | група 13, період 2, p блок | ||||||||||||||
| Класифікація | напівметал | ||||||||||||||
| Властивості атома | |||||||||||||||
| Атомний номер | 5 | ||||||||||||||
| Атомна маса (молярна маса) | 10.811(10.806–10.821)а.о.м. (г/моль) | ||||||||||||||
| Радіус атома | 90 пм | ||||||||||||||
| Рад. Ван дер Ваальса | 192 пм | ||||||||||||||
| Електр. конфігурація Електронні оболонки | [He] 2s2 2p1 2, 3 | ||||||||||||||
| Хімічні властивості | |||||||||||||||
| Ковалентний радіус | 84±3 пм | ||||||||||||||
| Іонний радіус | (+3): 23 пм | ||||||||||||||
| Електронегативність | (за Полінгом): 2.04 | ||||||||||||||
| Ступені окиснення | −5, +1, +2, +3 | ||||||||||||||
| Енергія іонізації | (1й e-): 800.6 кДж/моль (2й e-): 2427.1 кДж/моль (3й e-): 3659.7 кДж/моль | ||||||||||||||
| Термодинамічні властивості | |||||||||||||||
| Густина | (кристалічний): 2.34 г/см³ (аморфний): 1.73 г/см³ (при Tпл): 2.08 г/см³ | ||||||||||||||
| Температ. плавлення | 2349 K (2075.85°C) | ||||||||||||||
| Температура кипіння | 4200 K (3926.85°C) | ||||||||||||||
| Теплота плавлення | 50.2 кДж/моль | ||||||||||||||
| Теплота випаровув. | 508 кДж/моль | ||||||||||||||
| Моляр. теплоємність | 11.087Дж/(K·моль) | ||||||||||||||
| Молярний об'єм | 4.6 см³/моль | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Кристалічна ґратка | |||||||||||||||
| Структура ґратки та Період ґратки | тригональна a=10,17; α=65,18 Å (при н. у.) | ||||||||||||||
| Відношення c/a | 0,576 | ||||||||||||||
| Температура Дебая | 1250 K (977°C) | ||||||||||||||
| Інші характеристики | |||||||||||||||
| Магнітна структура | діамагнетик | ||||||||||||||
| Питомий опір | (при 20 °C): ~106Ом·м | ||||||||||||||
| Теплопровідність | 27.4 Вт/(м·К) | ||||||||||||||
| Теплове розширення | (при 25°C): 5–7мкм·м-1·К-1 | ||||||||||||||
| Швидкість звуку | (т.д., при кіT): 16200 м⁄с | ||||||||||||||
| Твердість Мооса | ~9.5 | ||||||||||||||
| Номер CAS | 7440-42-8 | ||||||||||||||
| Найдовгоживучиші ізотопи бору | |||||||||||||||
Бор у Вікісховищі | |||||||||||||||
| 5 | Бор |
B 10,811 | |
| 2s22p1 | |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (листопад 2017) |
Також бор — проста речовина, яку утворює хімічний елемент B (бор) — (за нормальних умов і залежно від алотропної модифікації) безбарвний, або темно-сірий, або червонуватий, дуже твердий, крихкий кристалічний, або ж темно-сірий чи темно-коричневий аморфний металоїд.
У природі бор наявний у вигляді двох ізотопів — 10B та 11B, обидва ізотопи стабільні. Відомо понад 10 алотропних модифікацій бору, утворення і взаємне перетворення яких визначаються температурою, при якій було отримано бор. У природі бор існує у вигляді боратів та боросилікатів. Найважливіші мінерали — бура та керніт.
Історія
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Бор, Що таке Бор? Що означає Бор?