Богородча́ни — селище в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, адміністративний центр Богородчанської селищної громади. Розташоване на правому березі річки Бистриці-Солотвинської. Населення становить 8234 осіб.
| селище Богородчани | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Церква Святого Івана Євангелиста | |||||
| Країна | Україна | ||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||
| Район | Івано-Франківський район | ||||
| Тер. громада | Богородчанська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA26040030010017453 | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1441[⇨] | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 12,2 км² | ||||
| Населення | ▼ 7048(01.01.2025) | ||||
| Густота | 662,2 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 77701 | ||||
| Телефонний код | +380 3471 | ||||
| Географічні координати | 48°48′29″ пн. ш. 24°32′17″ сх. д. / 48.80806° пн. ш. 24.53806° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 333 м | ||||
| Водойма | р. Бистриця-Солотвинська | ||||
| Катойконіми | богородча́нець богородча́нка богородча́нці | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Тарновиця | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 16 км | ||||
| - автошляхами: | 18,4 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 77701, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, смт Богородчани, вул. Шевченка, 66 | ||||
| Вебсторінка | Богородчанська селищна рада | ||||
| Карта | |||||
Богородчани | |||||
Богородчани | |||||
| Богородчани у Вікісховищі | |||||
Історія
Давня історія
Перша встановлена письмова згадка про Богородчани (ще як село) належить до 3 січня 1441 року. В ній йдеться про те, що власником Богородчан був Ян з Бучача — він же Ян Бучацький, староста теребовлянський. Цей документ був опублікований на латинській мові в «Актах гродських і земських» 16 січня 1441 року. Ось його зміст: «Ми, Іван з Бучача, староста Теребовлянський, маємо сплатити 300 марок.., сто по шістдесят широких грошей празької монети вельможному Петрові Одрованжу, старості Симбірському та Галицькому... Якщо не сплатимо, то повинні ми дати право на вступ в маєтки наші Черніїв, Богородзічани, Ляхівці... ».
У податковому реєстрі 1515 року в Богородчанах документується піп (отже, уже тоді була церква) і 12 ланів (близько 300 га) оброблюваної землі.
У другій половині XVI століття Богородчани стали володінням Потоцьких.
1691 року за наказом графині К. Потоцької у Богородчанах споруджується костел, а навколо нього оселяється група дрібної шляхти і кілька десятків ремісників з Польщі. Польські історики подавали дату спорудження костелу як дату заснування міста.
У першій половині XVIII століття в околицях Богородчан активно діяли загони опришків. До них приєдналися й богородчанські жителі. 1744 року опришки на чолі з Олексою Довбушем зробили напад на фортецю в Богородчанах, де повстанці захопили багато зброї, а також знищили реєстри податків, орендні договори тощо.
За першим поділом Польщі 1772 року Богородчани опинилися під владою Габсбурґів у Священній Римській імперії. Австрійська влада у 1789 року відкрила німецьку школу, а 1790 року заснувала українську народну школу. Польські урядовці, яких в Галичині за часів Австрійської імперії було досить багато, не сприяли розвитку української культури. Богородчани залишались у другій половині XVIII століття дрібним містечком: 1786 року тут було всього 314 будинків і 1 134 жителі.
ХІХ-ХХ сторіччя
У середині XIX століття у Богородчанах активізується суспільно-політичне життя. У червні 1848 року тут було створено місцеву Руську раду, до складу якої увійшло 29 членів.
Після реформи 1848 року в Богородчанах з'являються перші підприємства. 1870 року містечко мало невелику броварню, ґуральню, деревообробну майстерню. Наприкінці XIX століття на них працювало понад 100 робітників.
У 1900 р. в місті з 4706 жителів було 1970 українців, 786 поляків, 1937 німців та 3 інших національностей (1703 греко-католики, 768 римо-католиків, 2219 юдеїв і 16 інших віровизнань).
Тяжкі випробування чекали на жителів Богородчан у роки Першої світової війни. На цій території точилися жорстокі бої між австро-угорськими і російськими військами. У Богородчанах загинуло близько 50 жителів, зруйновано промислові підприємства, спалено багато будинків. У селищі та його околицях лютувала епідемії тифу й холери. Господарство занепало.
27 червня 1941 року Богородчани окупували гітлерівці. За час окупації гітлерівці вбили 822 жителі селища й вигнали в рабство до Німеччини 80 чоловік. 28 липня 1944 року в Богородчани увійшли частини 161-ї стрілецької дивізії Червоної Армії. Літом 1947 року в Богородчанах було насильно організовано колгосп, який названо ім'ям І. Франка. У 1957 році тут було створено райхарчокомбінат, який почав випускати ковбасні і хлібобулочні вироби та безалкогольні напої. Промартіль ім. С. М. Кірова реорганізували у бондарний цех Солотвинського лісокомбінату. В селищі почала працювати міжколгоспна будівельна організація, МТС було реорганізовано на PTG (з 1961 року — «Сільгосптехніка»).
У 1962 році на базі промартілі «Коопвзуття» та дрібних побутових майстерень створено райпобуткомбінат, 1968 року відкрито швейно-галантерейну фабрику, з січня 1970 року почав працювати цегельний завод.
Населення
- Юдейський рабин Урі Шрага (Файвель) Шреєр був рабином в Богородчанах до своєї смерті в 1898 році.
У 1938 році в місті мешкало 1670 греко-католиків. Окрім того, у Богородчанах та присілку Скобичівка разом мешкало 795 римо-католиків, 40 окатоличених українців та 1931 юдеїв.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 7379 | 98.86% |
| російська | 75 | 1.01% |
| білоруська | 3 | 0.04% |
| польська | 2 | 0.03% |
| угорська | 1 | 0.01% |
| румунська | 1 | 0.01% |
| словацька | 1 | 0.01% |
| інші/не вказали | 2 | 0.03% |
| Усього | 7464 | 100% |
Пам'ятки архітектури
У місті збереглися:
- Домініканський монастир (1742–1762 роки, мурований); фундатор — Станіслав Коссаковський — каштелян камінський.;
- Костел домініканів (1745 рік, мурований);
- Палати духовенства — келії (1762 рік, муровані);
- Церква Іоана Євангелиста (1930-1934 рр.), споруджена за проектом архітектора Євгена Нагірного.
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень (м. Київ) вніс смт. Богородчани до списку найважливіших історичних населених місць України та їхніх пам'яток. Список затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878.
Церква св. Івана Євангелиста
Станом на кінець XIX століття майже в самому центрі поселення існував дерев’яний храм Пресвятої Тріїці, в якому зберігався золочений іконостас Манявського скиту (нині входить в експозицію Львівського музею українського мистецтва).
У 1930-му за ініціативи єпископа Станіславівського Григорія Хомишина (1867 – 1945) в містечку його ж турботами (майбутній мученик греко-католицької церкви надав землю та виступав фундатором) був освячений наріжний камінь майбутнього собору поруч з тією самою дерев’яною Троїцькою церквою. Теперешній храм зводився за проєктом талановитого львівського архітектора Євгена Васильовича Нагірного (1885 – 1951) чотири роки, і після освячення в 1934-ому став однією з головних уніатських святинь Прикарпаття завдяки унікальності своєї символічної архітектури, за зразок якої були взяті зразки світової класики
Чотиристовпна цегляна базиліка головного греко-католицького храму Богородчан з шестиколонним портиком доричного ордеру центрального входу є окрасою центральної частини містечка. Її еклектичний образ з ухилом в необароко по зовнішніх фасадах від початку був не тинькований і тільки після повернення в 1990-х сакральної суті отримав свій сучасний вигляд. Прикрашена високими вузькими віконними арками, контрфорсами, балконом на портику за тонкими балясинами парапету у доповненні тонких штрихів обвідки, головний зовнішній акцент перлини зосереджено на верхній частині піднесеним куполом з круглими світловими віконцями на високому світловому барабані, маленькими пологими шоломоподібними куполами на кутах, величними бароковими декоративними фронтонами та сиґнатуркою під хрестом, що візуально спрямовують силует у вир. Багатий внутрішній розпис зі святими образами та витончені вітражі лише підкреслюють чотири монументальні опорні колони купольного барабану на високих стилобатах, а сім нехарактерних колон захристії символічно відповідають за кількістю святим таїнствам. Окрему увагу привертає образ Богородчанської Божої Матері, урочисто прибраний рушниками на простій тринозі.
Освіта
У місті є 2 загальноосвітні ліцеї та Богородчанський професійний будівельний ліцей.
У міжвоєнний період діяли дві 7-класові школи, зокрема хлопчача та дівоча утраквістична.
Транспорт
Автобусне сполучення з Івано-Франківськом. Через селище проходить автомагістраль Івано-Франківськ — Надвірна.
Відомі особи
Народилися
- Олекса Гірник (27 березня 1912 — 21 січня 1978, Канів) — Герой України, український дисидент, політв'язень. В 60-ті роковини проголошення самостійності України Центральною Радою (22 січня 1918 року) вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації;
- Антон фон Калік — австрійський генерал-майор, перший керівник військової розвідки Австрійської імперії;
- Август Салаба (1840—1894) — австрійський і чеський учений, інженер-механік, винахідник, педагог, професор;
- Теодор Мартинець — сотник УГА;
- Богдан Пташник — український математик, член-кореспондент НАН України, академік АН ВШ України;
- Мирослав Мартинець — український військовий та громадський діяч.
Працювали, перебували
- Басанець Віталій Васильович — учитель Богородчанської ЗОШ № 1, заслужений вчитель України;
- Глинський Теофан — галицький український письменник, публіцист, культурний і громадський діяч. Під час революції 1848 в Австрійській імперії був обраний секретарем Богородчанської Руської ради;
- Кохановський Іван — делегат Української Національної Ради ЗУНР, суддя УГА, після емеритури (вихід на пенсію) відкрив власну адвокатську канцелярію в Богородчанах.
Парламентські посли від Богородчан
- доктор Криницький Богдан — правник, громадський діяч (москвофіл), посол Галицького сейму 9-го скликання..
Галерея
- Богородчанський районний суд
- Районний палац культури
- Пам'ятник до 60-ліття УПА
- Борцям за волю України
- Пам'ятник
- Церква
- Домініканські костел і монастир у Богородчанах
Див. також
- Богородчанська ікона Божої Матері
- Штурм Богородчанського замку
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Богородчани, Що таке Богородчани? Що означає Богородчани?