Белгра́д, Белґра́д (серб. Београд, Beograd) — столиця та найбільше місто Сербії. Розміщене біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику Тисо-Дунайської низовини й Балканського півострова. Населення становить бл. 1,7 млн осіб — майже чверть населення Сербії.
| Місто Белград | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Фото-колаж Белграда | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | Сербія | ||||
| Засноване | 3 століття до н.е. | ||||
| Агломерація | 1 659 440 | ||||
| Населення | 1 233 796 (2014) | ||||
| Густота населення | 556 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 11000 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 | ||||
| Літній час | UTC+2 | ||||
| Автомобільний код | BG | ||||
| Географічні координати | 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 116,75 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Мер міста | Александар Шапич | ||||
| Вебсторінка | http://www.beograd.rs | ||||
| Карта | |||||
| Белград | |||||
| Белград у Вікісховищі | |||||
Передача назви
На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград», що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімів.
Історія міста
Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.
Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — угорці, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун знищили візантійці, а на камінні споруджена белградська фортеця.
Сербським місто стало за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею — за часів деспота Стефана Лазаревича у XV ст.
У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним з важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.
Унаслідок сербського повстання (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто визволено і воно знову стало столицею Сербського князівства.
У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів його відбудовували з попелу.[джерело?]
З 1918 року — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).
У роки Другої світової війни Белград розбомблено та окуповано німцями. 20 жовтня 1944 року звільнено частинами Червоної армії та Народно-визвольної армії Югославії.
Географія та клімат
Белград лежить на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.
Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.
| Клімат Белграда | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 18,4 | 23,9 | 24,9 | 31,4 | 34,2 | 38,2 | 43,2 | 40,2 | 40,1 | 33,7 | 25,0 | 20,2 | 43,2. |
| Середній максимум, °C | 4,6 | 6,0 | 12,4 | 19,1 | 23,3 | 26,8 | 29,7 | 29,3 | 24,1 | 18,7 | 12,5 | 6,2 | 17,4 |
| Середня температура, °C | 2,2 | 3,1 | 8,5 | 14,3 | 18,3 | 21,9 | 24,3 | 23,9 | 19,3 | 14,5 | 9,1 | 4,0 | 13,6 |
| Середній мінімум, °C | −0,1 | 0,3 | 4,5 | 9,6 | 13,4 | 17,0 | 19,0 | 18,5 | 14,4 | 10,0 | 5,6 | 1,7 | 8,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −26,5, | −25,5 | −14,7 | −3,4 | −0,4 | 3,8 | 8,4 | 6,7 | 0,6 | −13 | −14 | −19 | −26,5 |
| Норма опадів, мм | 61 | 61 | 57 | 41 | 71 | 94 | 57 | 76 | 46 | 48 | 52 | 58 | 722 |
| Джерело: Weather Online | |||||||||||||
Економіка
У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.
Транспорт
Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт і телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.
Освіта
Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).
Культура
Давні стіни міста бачили кельтів і римлян, готів і франків, слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.
Тепер Белград — столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832 році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869 році, Музей Ніколи Тесли.
У Белграді містяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.
У місті багато парків, найвідоміший із них — Топчидер[sr], у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX—XX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.
Один з найвідоміших сербських реп-гуртів — «Београдски синдикат».
Міжнародні відносини
Міста-побратими
Список міст-побратимів Белграда:
- Ковентрі, Велико Британія (1957)
- Чикаго, США (2005)
- Любляна, Словенія (2010)
- Скоп'є, Північна Македонія (2012)
- Шанхай, Китай (2018)
- Баня-Лука, Боснія і Герцеговина (2020)
Міста-партнери
Інші дружні відносини та співробітництво:
- Афіни — Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1966 р.
- Будапешт — Угода про дружбу і співробітництво, грудень 1970 р.
- Рим — Угода про дружбу і співробітництво, жовтень 1971 р.
- Берлін — Угода про дружбу і співробітництво, листопад 1978 р.
- Пекин — Угода про співпрацю, жовтень 1980 р.
- Алжир — Декларація про спільні інтереси, лютий 1981 р.
- Тель-Авів — Угода про співпрацю, травень 1990 р.
- Бухарест — Протокол про співпрацю, вересень 1999 р.
- Київ — Угода про співпрацю, травень 2002 р.
- Москва — Програма співпраці, грудень 2002 р.
- Загреб — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з Любляною)
- Любляна — Лист про наміри, жовтень 2003 р. (підписано спільно з Загребом)
- Баня-Лука — Угода про співпрацю, квітень 2005 р.
- Подгориця — Протокол про співпрацю, липень 2010 р.
- Скоп'є — Угода про співпрацю, березень 2012 р.
- Мінськ — Угода про співпрацю, червень 2014 р.
- Берн — Угода про співпрацю, лютий 2016 р.
- Тегеран — Меморандум о понимании, сентябрь 2016 г.
- Астана — Протокол про наміри, листопад 2016 р.
- Відень - Угода про співпрацю між містом Відень та містом Белград, жовтень 2019 р.
Деякі муніципалітети міста також мають побратимські зв'язки з невеликими містами або районами інших великих міст.
Нагороди
Белград отримав різноманітні внутрішні та міжнародні відзнаки, зокрема французький орден Почесного легіону (проголошений 21 грудня 1920 року; Белград є одним із чотирьох міст за межами Франції, поряд із Льєжем, Люксембургом і Волгоградом, які отримали цю нагороду), Чехословацький військовий хрест (нагороджений 8 жовтня 1925), югославським Орденом Зірки Караджорджа (вручений 18 травня 1939) та югославським Орденом Народного Героя (проголошений 20 жовтня 1974, у 30-ту річницю повалення нацистської окупації під час Другої світової війни). Усі ці нагороди були отримані за бойові дії під час Першої та Другої світових воєн. У 2006 році журнал Financial Times «Прямі іноземні інвестиції» присвоїв Белграду звання «Місто майбутнього Південної Європи».
Персоналії
- Мілан Ракич (1876—1938) — сербський поет та дипломат
- Олівера Маркович (1925—2011) — югославська та сербська акторка.
- Милорад Павич (1929—2009) — сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач.
- Мілета Проданович (* 1959) — сербський прозаїк, поет і художник, професор Академії мистецтв у Белграді.
- Зоран Чалич (1931—2014) — сербський режисер.
- Мілена Дравич (1940—2018) — сербська актриса
- Індіра Арадинович (* 1986) — сербська співачка.
- Лейла Хот (* 1986) — сербська співачка
- Новак Джокович (* 1987) — сербський тенісист.
- Горан Маркович (* 1946) — сербський кінорежисер.
українці
- Гернгросс Борис Володимирович — генеральний хорунжий армії Української Держави. Похований у місті.
- Єщенко Микола Дмитрович — генерал-хорунжий Армії УНР.
Галерея
- Площа республіки та Національний театр Сербії
- Храм святого Сави
- Белградська фортеця
- Стадіон «Црвена Звезда»
Див. також
- 1517 Беоґрад — астероїд, названий на честь міста.
Джерела та література
- Плахотнюк С. О. Бе́лґрад [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Белград, Що таке Белград? Що означає Белград?