Бекаа

34°00′32″ пн. ш. 36°08′43″ сх. д. / 34.008888888889° пн. ш. 36.145277777778° сх. д. / 34.008888888889; 36.145277777778

Бекаа
Країна	Ліван
Розташовується на водоймі	Літані
Довжина або відстань	120 км
Ширина	16 км
Бекаа у Вікісховищі

Долина Бекаа — долина на сході Лівану, один з найважливіших сільськогосподарських районів країни. В античні часи ця територія була відома як Келесирія («Порожниста Сирія»)

Географія

Родюча долина, розташована за 30 км на схід від Бейрута, між гірськими хребтами Ліван і Антиліван. Є північним краєм Східно-Африканської рифтової долини. Має загальну довжину близько 120 км, середню ширину близько 16 км. Клімат середземноморський зі спекотним сухим літом і холодною сніжною зимою. У регіон надходить обмежена кількість атмосферних опадів, особливо на її півночі, тому що хребет Ліван створює дощовий сутінок, який не пропускає вологі морські повітряні маси. Північна частина має середню річну кількість опадів 230 мм, в порівнянні з 610 мм у Центральній долині. У долині беруть початок річка Оронт, яка потім тече в Сирії, в Туреччині і впадає в Середземне море в затоці Антак'я, і Літані, яка є однією з найважливіших водних артерій Лівану.

Найбільше місто в долині — Захла, центр провінції Бекаа.

Клімат

Регіон отримує обмежену кількість опадів, особливо на півночі, оскільки гора Ліван створює дощову тінь, що блокує опади, які йдуть з моря. Північна частина має середньорічну кількість опадів 230 міліметрів, порівняно з 750 міліметрами в центральній частині долини. Тим не менш, у долині беруть початок дві річки: Оронт (Асі), що тече на північ до Сирії та Туреччини, і Літані, що тече на південь, а потім на захід до Середземного моря.

З I століття до н.е., коли регіон був частиною Римської імперії, долина Бекаа слугувала джерелом зерна для римських провінцій Леванту. Сьогодні долина становить 40 відсотків орних земель Лівану. Північний край долини, з його мізерними опадами та менш родючими ґрунтами, використовується переважно як пасовище кочовими скотарями. Далі на південь більш родючі ґрунти дозволяють вирощувати пшеницю, кукурудзу, бавовну та овочі, а також виноградники та фруктові сади, зосереджені навколо міста Захле.

Долина також виробляє гашиш і вирощує опійний мак, які експортуються як частина незаконної торгівлі наркотиками.

Вина

Долина Бекаа — дім для найвідоміших ліванських виноградників та винних льохів. Виробництво вина — традиція, яка має історію в майже 6000 років у цій місцевості. При середній висоті 1000 м над рівнем моря, клімат долини дуже підходить для виноградників. Рясні дощі взимку і багато сонця влітку допомагають винограду швидко дозрівати. Налічують більше десятка винних заводів в долині Бекаа, які виробляють понад 6 мільйонів пляшок вина на рік.

Історія

Доісторичний період

Долина заселена з часів неоліту. У районі Баальбека існують докази безперервного проживання людей протягом 8–9 тисяч років. Археологічні знахідки в поселеннях Ард-Тлайлі та Лабве свідчать про давні культури (зокрема, Халафську).

Бронзовий вік

Регіон був відомий під назвою Амку. Він слугував важливим коридором між царствами Катна та Хацор і входив до складу аморейських держав. Місцеві міста згадуються в стародавньому Амарнському архіві (XIV ст. до н.е.).

Залізний вік

У цей час тут домінували фінікійці та арамеї. Вважається, що в долині розташовувалося біблійне царство Арам-Цоба. Пізніше регіон потрапив під владу Ассирії, а в період Ахеменідів населення значно скоротилося.

Елліністична та римська епохи

За часів Александра Македонського долину населяли ітуреї, які згодом утворили власне царство Халкіда. Після приєднання до Римської імперії Бекаа стала важливою житницею та релігійним центром із численними храмами. Пізніше цариця Пальміри Зенобія розбудовувала тут іригаційні канали.

Населення

Захле — найбільше місто та адміністративний центр мухафази Бекаа. Воно розташоване трохи на північ від головної траси Бейрут—Дамаск, яка перетинає долину. Більшість жителів Захле — ліванські християни, переважно мелькітські греко-католики, мароніти та православні християни. Місто Анджар, розташоване у східній частині долини, має переважно вірменське населення і відоме своїми арабськими руїнами VIII століття.

Більшість жителів північних районів Бекаа, Баальбека та Хермеля, є ліванськими шиїтами, за винятком міста Дейр-ель-Ахмар, мешканці якого є християнами.

Західні та південні райони долини також мають змішане населення мусульман, християн та друзів.

Інші міста в районі Західна Бекаа: Машгара, Сабгін, Камед-аль-Лауз, Каб-Еліас, Сохмор, Йохмор. Усі ці міста мають змішаний склад різних ліванських релігійних конфесій. Рашайя-аль-Ваді, на схід від району Західна Бекаа, є домом для ліванської частини гори Хермон і також межує з Сирією.

Через війни та нестабільні економічні й політичні умови, з якими Ліван стикався в минулому (і труднощі, з якими деякі фермери стикаються й досі), багато колишніх жителів долини виїхали до прибережних міст Лівану або емігрували з країни взагалі, причому більшість проживає в Північній Америці, Південній Америці чи Австралії.

Пам'ятки

• Стародавні римські руїни Баальбека.
• Храми долини Бекаа — колекція святилищ та римських храмів.
• Гробниця Хавли, ймовірна святиня Хавли, дочки Хусейна ібн Алі.
• Руїни Омейядів в Анджарі.
• Лурдська Богоматір у Бекаа, марійська святиня.
• Водно-болотні угіддя Аммік — середовище існування птахів і метеликів.
• Римські печери під виноробнею Шато Ксара.
• Найвищий мінарет Лівану в Хербет-Руха.
• Святилище Матері Божої Бешуатської.
• Римський німфей у Темнін-ель-Фока.
• Озеро Караун, найбільше штучне водосховище в Лівані.
• Фінікійські руїни в Камід-аль-Лауз.
• Римські руїни в Ліббаї.
• Римські руїни в Каб-Еліас.
• Пірамідальна вежа Хермеля на північному краю долини.
• Гробниця Ноя в Карак-Нух, святиня, присвячена Ною.
• Храм у Мадждаль-Анджар.
• Мечеть Омейядів у Баальбеку.

Галерея

Див. також

• Війна в долині Бекаа (1982)