Баран Євген Михайлович

Головна сторінка | Баран Євген Михайлович

Євге́н Миха́йлович Бара́н (нар. 23 травня 1961, с. Джурин, Україна) — український літературний критик, літературознавець, есеїст, громадський діяч. Кандидат філологічних наук. Заслужений працівник культури України.

Баран Євген Михайлович
Народився23 травня 1961(1961-05-23) (64 роки) 
Джурин, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР 
Місце проживанняІвано-Франківськ
Діяльністьлітературний критик, літературознавець, літературознавець 
Відомий завдякилітературний критик, літературознавець
Alma materфілологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка 
Науковий ступінькандидат філологічних наук
Знання мовукраїнська[1] 
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України 
Нагороди

    Життєпис

    Євген Баран народився 23 травня 1961 року в селі Джурині Чортківського району Тернопільської області.

    Закінчив філологічний факультет Львівського університету (нині — ЛНУ ім. І. Франка) та аспірантуру Інституту літератури НАН України.

    1994 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.

    З 1998 року — доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.

    Літературна діяльність

    Автор книг літературно-критичних текстів та есеїстики:

    • «Замах на міражі» (1997);
    • «Зоїлові трени» (1998);
    • «Українська історична проза II половини XIX ст. і Орест Левицький» (1999);
    • «Звичайний читач» (2000);
    • «Навздогін дев'яностим» (2006);
    • «Читацький щоденник — 2005» (2006);
    • «Порнографічна сутність правди» (2007);
    • «Наодинці з літературою» (2007);
    • «У полоні стереотипів та інші есеї» (2009);
    • «Тиша запитань»(2011);
    • «Дев'яності навиворіт» (2011);
    • «Повторення пройденого» (2013);
    • «Шоколадна Україна» (2016);
    • «Недописана книга» (2016);
    • «Недописана книга. Частина инча» (2017);
    • «Говорить Євген Баран» (2018);
    • «З „Книги Живих“» (2021);
    • «25 монологів про літературу» (2021);
    • «Щоденник Пилата. Верлібри» (2024);
    • «Мова каміння. Верлібри» (2025).

    Перекладає з польської мови:

    • «Писане дощем» — книга поезій Божени Боби-Диґи (передмова Євгена Барана; переклад Євгена Барана і Олександра Гордона) — Львів, 2008;
    • «Поезія єднання: вірші з Кракова» (передмова Габрієли Матушек; переклад Євгена Барана і Олександра Гордона) — Львів, 2008.

    Заступник головного редактора журналу «Золота ПЕКТОРАЛЬ».

    Упорядник і співупорядник видань:

    • Тарас Мельничук. Твори в 3-х томах. — Коломия, 2006.
    • Микола Яновський. Гірське серце. Вибране. — Івано-Франківськ, 2008.
    • Слово о полку Ігоревім у віршованих і прозових перекладах українською та польською мовами. — Івано-Франківськ, 2011.
    • Антін Могильницький. Твори. — Івано-Франківськ, 2011.
    • Вічний Павло: [Спогади про Павла Добрянського]. — Івано-Франківськ, 2012.
    • Михайло Козоріс. Вибрані твори. — Івано-Франківськ, 2013.
    • Літературне Прикарпаття. Антологія. — Коломия, 2013.
    • Ольга Дучимінська. Вибрані твори. — Івано-Франківськ, 2014.
    • Тарас Франко. Вибране: У 2-х томах. — Івано-Франківськ, 2015.
    • Рай-хата. — Івано-Франківськ, 2016.
    • Франкіяна Прикарпаття. — Брустурів, 2016.
    • …Зродились ми великої години… Літературно-історичний альманах. — Івано-Франківськ, 2017.
    • Василь Ганущак. Жбан запашного напою. — Івано-Франківськ, 2017.
    • «Бурлака»: Спогади про Тараса Мельничука. — Івано-Франківськ, 2018.
    • Ці спогади сповиті у любов [спогади про Василя Олійника]. — Івано-Франківськ, 2018.
    • Антон Морговський. Вибране. — Івано-Франківськ, 2018;
    • Почесні громадяни міста Івано-Франківська, 2019;
    • Олег Лишега. Відлуння. — Івано-Франківськ, 2019;
    • Михайло Мочульський. Вибране. — Івано-Франківськ, 2019;
    • Каміння поколінь: Альманах, присвячений Тарасові Мельничуку. — Івано-Франківськ, 2019;
    • Микола Євшан у контексті доби: матеріяли всеукраїнської науково-практичної конференції. — Івано-Франківськ, 2019;
    • Дух Букви: Антологія. — Івано-Франківськ, 2019;
    • Микола Євшан. Вибране. — Івано-Франківськ, 2020;
    • Василь Стефаник. Твори у трьох томах (чотирьох книгах). — Івано-Франківськ, 2020;
    • Стефаниківський ЧИН: Антологія. — Івано-Франківськ, 2021;
    • Юрій Стефаник. Статті, рецензії, нариси. — Івано-Франківськ, 2021;
    • Від землі Стефаника. Антологія творів лауреатів премії імені Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2021;
    • Лицарі без жаху і без смерти. — Івано-Франківськ, 2022;
    • Дмитро Макогон. Вибране. — Івано-Франківськ. 2023;
    • Антон Морговський. Максим Шипак пішов… — Івано-Франківськ. 2024;
    • Почесні громадяни міста Івано-Франківська. Книга друга. — Івано-Франківськ. 2024;
    • Ярослав Лесів. ТТ [тюремна тиша]. — Івано-Франківськ. 2025.

    Є автором передмови «Двері в инчий світ» до збірки культурологічних есеїв та образків «Портрет українця» Іванни Стеф'юк

    Громадська діяльність

    Євген Баран є членом:

    • Національної спілки письменників України (1997),
    • Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (2010),
    • Національної спілки краєзнавців України (2012),
    • Національної спілки журналістів України (2014).

    2009—2019 роки — голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України.

    З 30 липня 2021 року — голова громадської організації «Товариство письменників і журналістів».

    З 7 жовтня 2022 року — дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка.

    З 6 травня 2023 року — голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ

    Член журі:

    • Всеукраїнського фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання «Мовою серця» (2016).
    • Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).

    Відзнаки

    • Заслужений працівник культури України (2014);
    • Почесний краєзнавець України (2016);
    • Почесної відзнаки — медалі «Почесна відзнака НСПУ», 2011;
    • Почесної відзнаки — медалі «Будівничий України», 2011;
    • Ювілейної відзнаки — «200 років з Дня народження Т. Г. Шевченка» (2014);
    • Почесної відзнаки — медалі Івана Мазепи (2016),
    • Почесної відзнаки — медалі «За відродження України» (2016);
    • Почесної відзнаки — медалі «За заслуги перед Прикарпаттям» (2016);
    • Відзнаки міського голови м. Івано-Франківська — медалі «Міць і гордість міста» (2016);
    • Ювілейної відзнаки — медалі «100 років Західноукраїнської Народної Республіки» (2018);
    • Міжнародна медаль імені Олександра Довженка (2021);
    • Пам'ятна медаль Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (2021);
    • Ювілейної відзнаки — медалі «130 років Євгену Коновальцю» (2021);
    • Ювілейна відзнака міського голови м. Івано-Франківська «80 років УПА» (2022);
    • Ювілейна відзнака Івано-Франківської обласної ради «Легіон УСС -110» (2024);
    • Ювілейна медаль імені В. Т. Полєка (2024);
    • Ювілейна медаль Івано-Франківської обласної ради "100 років від дня народження Опанаса Заливахи" (2025).

    Лауреат:

    • Премії імені Олександра Білецького в галузі літературної критики (1999);
    • Івано-Франківської міської премії імені Івана Франка (2001);
    • Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2003);
    • Івано-Франківської обласної премії імені Василя Стефаника (2006);
    • Міжнародної премії імені Богдана-Нестора Лепкого (2007);
    • Премії імені Дмитра Нитченка (2008);
    • Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2009);
    • Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця (2010);
    • Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2012);
    • Літературної премії імені Валер'яна Підмогильного (2012);
    • Івано-Франківської обласної премії імені Антона Могильницького (2016);
    • Всеукраїнської премії в галузі літератури ім. С.Сапеляка (2016);
    • Літературної премії імені Тараса Мельничука (2017);
    • Всеукраїнської літературної премії імені Леоніда Череватенка (2017);
    • Івано-Франківської обласної премії імені Володимира Полєка в галузі краєзнавства (2017);
    • Літературної премії імені Миколи Євшана (2017);
    • Всеукраїнської премії «За  подвижництво у державотворенні» імені Якова Гальчевського (2019);
    • Літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини (2019);
    • Літературної премії імені Павла Добрянського (2020);
    • Літературно-мистецької премії імені Леся Мартовича (2021);
    • Літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова (2025);
    • Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Анатолія Свидницького (2025).

    вікіпедія, вікі, енциклопедія, книга, бібліотека, стаття, читати, безкоштовне завантаження, Інформація про Баран Євген Михайлович, Що таке Баран Євген Михайлович? Що означає Баран Євген Михайлович?

    Головна сторінка | Вгору