Балашов Володимир Павлович

Володимир Павлович Балашов (1920—1996) — радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1955). Лауреат Сталінської премії I ступеня (1951). Член КПРС з 1954 року.

Балашов Володимир Павлович
Владимир Павлович Балашов

Народився	10 липня 1920(1920-07-10) Іжевське^[d], Спаський повіт^d, Рязанська губернія, Російська СФРР
Помер	23 грудня 1996(1996-12-23) (76 років) Москва, Росія
Поховання	Введенське кладовище
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор
Заклад	Державний театр кіноактора і Кіностудія імені Горького
Роки діяльності	1938—1993
Партія	КПРС
У шлюбі з	Гіцерот Наталія Максимілліанівна і Балашова Роза Трохимівна
IMDb	nm0049465

Нагороди та премії





Балашов Володимир Павлович у Вікісховищі

Біографія

Володимир Павлович Балашов народився 10 липня 1920 в селі Іжевське, Рязанської губернії. Навчався в школі кіноакторів при кіностудії «Мосфільм» (1937—1941). Будучи студентом, був запрошений Григорієм Рошалем на головну роль в картину «Родина Оппенгейм» (1938).

C 1945 по 1959 роки був актором Театру-студії кіноактора.З 1959 по 1992 роки — актор ЦКДЮФ імені М. Горького.

У 1939 році одружився з акторкою Наталією Гіцерот, у шлюбі з якою прожив більше десяти років. Другою дружиною Балашова стала акторка Одеського театру імені Іванова Роза Матюшкіна, з якою він познайомився на зйомках фільму «Тінь біля пірсу». У 1956 році у них народилася дочка Олена.

В. П. Балашов помер 23 грудня 1996 року. Похований на Введенському кладовищі (ділянка № 2).

Визнання і нагороди

Сталінська премія першого ступеня (1951) — за виконання ролі Мілія Олексійовича Балакірєва у фільмі «Мусоргський» (1950)
заслужений артист РРФСР (1955)

Фільмографія

1938 — Сім'я Оппенгейм — Бертольд Оппенгейм
1940 — Сімнадцятирічні — Костя
1941 — Діло Артамонових — Микита Артамонов
1942 — Як гартувалася сталь — Віктор Лещинський
1942 — Клятва Тимура — хлопець
1943 — Партизани в степах України — Аркаша
1944 — Навала — Паша, підпільник
1944 —1945 — Іван Грозний — Петро Волинець / отрок у пічному дійстві
1945 — Людина № 217 — Макс, німецький офіцер
1945 — Це було в Донбасі — Павлик
1946 — Неспокійне господарство — Дюрен, французький льотчик
1946 — Клятва — Анатолій Липський
1947 — Рядовий Олександр Матросов — Костя Ільїн
1947 — Маріте — Юстас, литовський юнак
1948 — Третій удар — юний солдат-доброволець
1949 — Академік Іван Павлов — Семенов
1949 — Костянтин Заслонов — Тимко Докутович
1950 — Мусоргський — Милій Балакірєв
1952 — Максимко — старший лейтенант Чебикін
1952 — Римський-Корсаков — СергійДягілєв
1953 — Адмірал Ушаков — Григорій Беллі
1953 — Кораблі штурмують бастіони — Григорій Беллі
1954 — Командир корабля — капітан-лейтенант Микола Миколайович Парамонов
1955 — Вольниця — студент
1955 — Крах емірату — Осипов
1955 — Тінь біля пірсу — Кобчиков, агент ворожої розвідки
1956 — Головний проспект — Гриценко
1956 — Іван Франко — Генрік
1956 — Капітан «Старої черепахи» — секретар губкому
1956 — Багаття безсмертя — епізод
1957 — Круті сходи — Симон Матвійович Галаган, зрадник
1957 — Новий атракціон — Василь Гуляєв
1958 — Людина з планети Земля — Дорофєєв
1959 — Мрії здійснюються — Лощинський
1959 — Токтогул — Семенов
1960 — Північна веселка — Іван Паскевич
1960—1961 — Перші випробування — Кривицький
1961 — Музика Верді — Семенов
1961 — Суд божевільних — Сенатор
1962 — Кам'яні кілометри (короткометражний) — Геолог
1963 — Сувора гра
1964 — Вони йшли на Схід — сенатор
1965 — Гіперболоїд інженера Гаріна — епізод
1965 — Самотність — Токмаков
1965 — Рік як життя — Йосип Молль
1966 — Чуже ім'я — Тюрін
1967 — Морські розповіді
1968 — Снігуронька
1968 — Щит і меч — Вальтер Зонненберг
1969 — Угрюм-ріка (3 серія) — слідчий
1970 — Крах імперії — Гучков
1970 — Срібні труби
1973 — Відкриття
1975 — Без права на помилку — Єгор Савелійович Тарута
1975 — Шторм на суші — письменник-адресат
1977 — Убитий при виконанні
1979 — Хода золотих звірів — Олександр Іванович Буддо, агроном і колекціонер
1981 — Карнавал — Член приймальної комісії
1983 — Демідови — Де Геннин
1985 — Картина — Фомін
1987 — Срібні струни — Шурин
1990 — Комітет Аркадія Фоміча

Озвучення

1946 — Пригоди Насреддіна — Саїд
1959 — Командир загону — помічник начальника
1961 — Місто великої долі — читає текст
1965 — Ескадра йде на захід — читає текст
1966 — Як вурасти мільйон — Бернар де Солней
1967 — Оскар — Філіп Дюбуа
1968 — Маленький плавальник — Анрі Кастаньє
1981 — Невдахи — Олександр Бенц
1981 — Знахар — Чиньский
1984 — Викрадач мимоволі — Гаджі Камяб — роль С. Аслана
1987 — Кінець Вічності — Обчислювач Сеннор (у деяких епізодах) — роль Бориса Іванова

Озвучування мультфільмів

1950 — Чарівний скарб — Пастух Баїр
1966 — Самий, самий, самий, самий — Орел
1967 — Пісенька в лісі

Факти

У багатьох біографічних довідниках Володимира Павловича Балашова помилково називають актором Єкатеринбурзького Тюгу і автором низки п'єс та поетичних драм. Дійсним автором цих творів був єкатеринбурзький актор Володимир Пилипович Балашов (20 липня 1927 — 21 лютого 2002).